Рішення

від 23.01.2018 по справі 395/1353/17

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/1353/17 Провадження № 2/395/79/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Орендовського В.А.,

з участю секретаря: Данільченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку , у якому позивач просить суд: скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку № 207, площею 2,5252 га., яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523855400:02:000:0207, яка раніше належала ОСОБА_3.

Позивач зазначає у позові, що померлій ОСОБА_3 належала вищевказана земельна ділянка. Після смерті останньої та її чоловіка ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину та оформив право власності на вищевказану земельну ділянку на своє ім'я. Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2017 року Свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 07 вересня 2013 року ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 795 на спадкове майно, а саме земельну ділянку № 207, площею 2,5252 га., що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області - скасоване, проте згідно відомостей в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дана земельна ділянка належить ОСОБА_2 та відповідно позивач не може реалізувати своє право на спадкове майно.

Позивач та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримали повністю та просили суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, при цьому заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

У відповідності до рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2017 року у справі № 395/1344/16-ц встановлено, що мати позивача ОСОБА_3 померла 22 лютого 2004 року.

Після смерті матері позивача відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, присадибної земельної ділянки площею 0,50 га., розташованої в смт. Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області по вулиці Смілянська, 106 та земельної ділянки (паю) площею 3,28 га. в умовних кадастрових гектарах, яка належала матері на підставі Сертифікату серії КР №009870 на право на земельну частку (пай) у колективній власності КСП Маяк Новомиргородського району Кіровоградської області, виданого Новомиргородською районною державною адміністрацією 4 вересня 1996 року.

У вказаному рішенні судом встановлено, що на час відкриття спадщини після смерті матері позивач та третя особа ОСОБА_6, як спадкоємці першої черги при спадкуванні за законом, прийняли спадщину, оскільки є спадкоємцями, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того спадкоємцем був батько позивача ОСОБА_4 Батько позивача ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно. На підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 виготовив на своє ім'я Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №002289, площею 2,53 гектари кадастровий номер земельної ділянки: 3523855400:02:000:0207, виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області 23 липня 2008 року. Отримавши вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,53 га ОСОБА_4 24 січня 2013 року склав заповіт, яким вказану земельну ділянку заповів громадянину ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_2 відповідно до заповіту 7 вересня 2013 року у Новомиргородській державній нотаріальній конторі отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом відповідно до якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 є ОСОБА_2. Спадщина на яку видане дане свідоцтво складається з земельної ділянки №207 площею 2,5252 га., що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що підтверджується копією вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2017 року визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої 22 лютого 2004 року ОСОБА_3, а саме земельної ділянки № 207, площею 3,28 в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яке видане ОСОБА_4 державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 15 грудня 2006 року та зареєстровано в реєстрі за № 2745; визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії КР № 002289, площею 2,53 га., кадастровий номер земельної ділянки 3523855400:02:000:0207 виданий Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 23 липня 2008 року; визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 07 вересня 2013 року ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 795 на спадкове майно, що належало ОСОБА_4, який помер 03 лютого 2013 року, а саме земельної ділянки № 207, площею 2,5252 га., що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При зверненні позивача до Новомиргородської нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом, яке залишилося після смерті матері позивача ОСОБА_3, їй було відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно та вищевказана спадкове майно зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 379/02-31 від 28.04.2017 року.

При зверненні позивача до реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області їй було відмовлено, оскільки в неї відсутній правовстановлюючий документ, що скасовує реєстрацію права власності.

У відповідності до ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, наданих сторонами. Згідно до ст.ст.81, 12 ч.3 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що відповідає вимогам ст. 391 ЦК України.

У відповідності до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 9 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить:1) забезпечення проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно до п.9 ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Ч.2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи спосіб захисту порушеного права позивача, який зазначений у рішенні Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2017 року, вище наведені норми діючого законодавства, позов щодо відповідача ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Проте, що стосується відповідача реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області, то в цій частині необхідно відмовити позивачу, оскільки даним відповідачем жодним чином право позивача порушено не було і не могло бути порушено.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції в Кіровоградській області, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - задовольнити частково.

Скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку № 207, площею 2,5252 га., яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Капітанівської селищної ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523855400:02:000:0207, яка раніше належала ОСОБА_3.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7