Рішення

від 18.01.2018 по справі 320/6359/17

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 18.01.2018

Справа № 320/6359/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

при секретарі - Литвиненко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП Грессток , ПП Фінвесткор , товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ТРАДО про визнання правочинів недійсними, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом в якому просить визнати недійсними договори № 070198 від 07.10.2014 укладений між позивачкою та ПП Грессток та № 070198 від 07.10.2014 укладений між позивачкою та ПП Фінвесткор та договору № 008992 від 17.10.2014 року укладений між нею та ТзДВ СК ТРАДО та стягнення на її користь з ПП ГРЕССТОК 3030 грн. сплачених згідно договору, з ПП Фінвесткор 1822 грн., з ТзДВ СК ТРАДО 1515 грн. 00 коп., посилаючись на те, що укладені між позивачем та ПП ГРЕССТОК , ПП ФІНВЕСТКОР , ТзДВ СК ТРАДО договори № 070198 від 07.10.2014 року, № 070198 від 07.10.2014 року, № 008992 від 17.10.2014 року про надання безвідсоткової позики, надання інформаційно-консультаційних послуг та страхування від нещасних випадків відповідно, є недійсним, оскільки їх було укладено з використанням нечесної підприємницької практики та під впливом обману. Особа, яка діяла від імені ПП ГРЕССТОК , ПП ФІНВЕСТКОР , умисно ввела її в оману щодо дійсної суті правовідносин, що виникли внаслідок укладення оскаржуваних договорів, крім того, умисно зобов'язала Позивача укласти також і договір страхування з ТзДВ СК ТРАДО .

В судовому засіданні представник позивача адвокат Фролов М.М. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ПП Грессток в судове засідання не з'явився. Судова повістка про виклик до суду надсилалася за адресою місцезнаходження юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та повернулася до суду за відсутністю за адресою місця проживання за закінченням терміну зберігання з поміткою від 02.01.2018. Іншої адреси ПП Грессток суду не повідомляв.

Представник відповідача ПП Фінвесткор в судове засідання не з'явився. Судова повістка про виклик до суду надсилалася за адресою місцезнаходження юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та повернулася до суду за відсутністю за адресою місця проживання за закінченням терміну зберігання з поміткою від 06.12.2017. Іншої адреси ПП Фінвесткор суду не повідомляв.

Представник відповідача товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ТРАДО в судове засідання не з'явився. Судова повістка про виклик до суду надсилалася за адресою місцезнаходження юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та повернулася до суду за відсутністю за адресою місця проживання за закінченням терміну зберігання з поміткою від 07.12.2017. Іншої адреси ТДВ Страхова компанія ТРАДО суду не повідомляв.

Відповідно до ст. 128 ч. 9 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їхньою діяльністю

Відповідно до ст.128 ч. 7. ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Відповідно до ст.128 ч. 8 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

07 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 (Замовник) та ПП Грессток (Виконавець) було укладено Договір № 070198, відповідно до пункту 1.1 якого за цим Договором Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації. Вартість плати за надання послуг Виконавця погоджена Сторонами і складає 3000,00 грн.

Згідно квитанцій від 07 жовтня 2014 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок отримувача ПП ГРЕССТОК 3 000,00 грн. та згідно квитанції від 07.10.2014 року № к_8 позивачка сплатила 30 грн. 00 коп. комісії за здійснення вищенаведеного банківського переказу.

07 жовтня 2014 року між ПП Фінвесткор та ОСОБА_1 було укладено Договір № 070198, відповідно до пункту 1.1 статті 1 якого за цим Договором підприємство за згодою Учасника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України та на умовах діяльності програми Credit Invest , надалі за текстом Програма, що міститься в Додатку № 2 до даного Договору, який є невідємною частиною цього договору, у тому числі: а) організовувати та проводити розподіл Фонду Учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Учасника за рахунок Фонду Учасників; б) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Відповідно квитанції № 58 від 14.11.2014 ОСОБА_1 сплатила на користь ПП Фінвесткор 600 грн. 00 коп., відповідно квитанції № 58/к від 14.11.2014 року ОСОБА_1 сплатила 6 грн. 00 коп. комісії за здійснення вищенаведеного банківського переказу.

Відповідно квитанції № 12934256 від 13.12.2014 року ОСОБА_1 сплатила на користь ПП Фінвесткор 600 грн.00 коп., відповідно квитанції № 12934256 від 13.12.2014 року ОСОБА_1 сплатила 10 грн. 00 коп. комісії за здійснення вищенаведеного банківського переказу.

Відповідно квитанції № 62 від 14.01.2015 ОСОБА_1 сплатила на користь ПП Фінвесткор 600 грн.00 коп., відповідно квитанції № 62/к від 14.01.2015 року ОСОБА_1 сплатила 6 грн. 00 коп. комісії за здійснення вищенаведеного банківського переказу.

17 жовтня 2014 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Традо (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків № 008992, за умовами якого Страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити згідно з чинним законодавством України страхову виплату Страхувальникові або Вигодонабувачеві в порядку і на умовах, визначених цим Договором та Правилами, а Страхувальник зобовязується сплатити страховий платіж у визначений цим Договором строк та виконувати інші умови цього Договору.

Пунктом 2 Договору № 008992 від 17.10.2014 р. визначено об'єкт страхування, відповідно до змісту якого об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю Застрахованої особи. Застрахованою особою є Страхувальник.

Згідно з пунктом 3 Договору № 008992 від 17.10.2014 р. страховим ризиком (випадком) є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії Договору страхування; страхова сума 50000,00 грн.; страховий платіж 1500,00 грн.

Як вбачається зі змісту квитанції від 17 жовтня 2014 року № 9 ОСОБА_1 сплатила на рахунок отримувача ТзДВ СК ТРАДО 1500,00 грн. та згідно квитанції № к_9 від 17.10.2014 року позивачка сплатила 15 грн. 00 коп. комісії за здійснення вищенаведеного банківського переказу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, за змістом якого відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підстави недійсності правочину визначено статтею 215 ЦК України.

Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом частини 1статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману визначено статтею 230 ЦК України.

Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно із положеннями частини 1, пункту 7 частини 3, частини 6 статті 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції чи послуг.

Крім того, вищевказаним законом також задекларовано недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

В позовній заяві позивачка, обґрунтовуючи факт введення її в оману при укладенні оскаржуваних договорів, покликається на те, що її дійсним наміром було отримання безвідсоткової позики, у зв'язку з чим вона звернулася до відповідачів ПП Грессток та ПП Фінвесткор представник яких (одна й та сама особа) запевнила Позивача, що для отримання безпроцентної позики в розмірі 50 000,00 грн. необхідним є укладення двох договорів та договору страхування, а також сплатити відповідну суму внеску у фонд учасників програми.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ні в самих договорах № 070198 від 07.10.2014 р., ні в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) не було конкретизовано, які саме певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, а також інформаційні, консультативні послуги ПП Грессток та ПП Фівесткор надають ОСОБА_1, і пошук якої саме інформації та з якою метою здійснюється підприємствами для неї.

При цьому, умовами Договору № 070198 від 07.10.2014 р., який був укладений між позивачкою та ПП Фінвесткор чітко передбачено, що безвідсоткова позика надається за рахунок фонду Учасників програми, який формується за рахунок їх внесків.

Таким чином, в даному випадку мова не йде про пошук відповідачем ПП Грессток для позивачки оптимальних умов кредитування шляхом аналізу пропозицій існуючих на фінансовому ринку банків та інших фінансових установ.

При цьому, як зазначено позивачкою в позовній заяві та не спростовано належними засобами доказування відповідачами, безвідсоткову позику в розмірі 50000,00 грн. ОСОБА_1 надано не було.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 pоку у справі № 6-35 цс 12, у разі якщо споживач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а суб'єкт підприємницької діяльності без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності відповідної системи, укладений між сторонами договір не є угодою про посередницьку діяльність; діяльність підприємця з реалізації такої системи є такою, що вводить споживача в оману.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на зміст спірних правовідносин, хронологію подій та суть вчинених сторонами дій, суд дійшов висновку про те, що Договір № 070198 від 07.10.2014 укладений між позивачкою та ПП Грессток та договір № 070198 від 07.10.2014 укладений між позивачкою та ПП Фінвесткор не були спрямовані на настання реальних правових наслідків у вигляді надання безвідсоткової позики, а укладалися з метою участі позивачки у програмі Credit Invest та сплати нею відповідних внесків до фонду даної програми з метою його подальшого розподілу для створення видимості надання позик.

В даному випадку суд дійшов переконання, що вищевказаний розподіл коштів учасників програми Credit Invest являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Тому суд приходить до висновку, що оскаржувані договори № 070198 від 07.10.2014 р. укладений між позивачкою та ПП Грессток та № 070198 від 07.10.2014 р. укладений між позивачкою та ПП Фінвесткор було укладено під впливом обману, з використанням нечесної підприємницької практики відповідачами ПП Грессток та ПП Фінвесткор .

Такі договори порушують споживчі права позивачки, оскільки їх укладення спрямовано не на задоволення потреб позивачки в отриманні інформації та консультацій, а з метою сприяння розвитку пірамідальних схем відповідачами ПП Грессток та ПП Фінвесткор .

Враховуючи викладене, зазначені договори № 070198 від 07.10.2014 укладений між позивачкою та ПП Грессток та № 070198 від 07.10.2014 р. укладений між позивачкою та ПП Фінвесткор є недійсними в силу частини 6 статті 19 Закону України Про захист прав споживачів .

Позовна вимога про визнання недійсним Договору № 00892 від 17 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТзДВ СК ТРАДО про страхування від нещасних випадків не підлягає задоволенню з наступних підстав. Оспорюваний договір страхування було укладено через деякий час після укладення позивачем договорів з ПП Грессток , ПП Фінвесткор та він не містить положень, умов, які б вказували на його пов'язаність із вказаними правочинами, чи є його забезпеченням, чи укладено на виконання його умов.

Крім того, вигодонабувачем за цим договором є сама позивачка, а не підприємства. Даний договір страхування є самостійним правочином, має самостійні предмет та умови, з яких у сторін виникають відповідні цивільні права та обов'язки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 203,214,215, 22, 626, 627 ЦК України, Законом України Про захист прав споживачів , суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПП Грессток , ПП Фінвесткор , товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ТРАДО про визнання правочинів недійсними, стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір № 070198 від 07.10.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП ФІНВЕСТКОР .

Визнати недійсним Договір № 070198 від 07.10.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП ГРЕССТОК .

Стягнути з ПП ГРЕССТОК , код ЄДРПОУ 39211694, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 3030 (три тисячі тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ПП Фінвесткор , код ЄДРПОУ 39199316, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 1822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн. 00 грн.

В задоволенні позовних вимог до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ТРАДО відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 24.01.2018.

Суддя: