ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/2063/17 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОШЕТ" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОШЕТ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТ", яким просить суд:
1.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.10.2017 року №207976/36732087;
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.06.2017 року №22;
3. Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КОШЕТ" 02 січня 2015 року було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції № 7 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" щодо продажу свиней 1, 2, 3 та 4 категорій. Внаслідок постачання біологічних активів тваринництва Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАРТ", позивачем було складено податкову накладну № 22 від 26.06.2017 року та направлено 26.06.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, рішенням комісій ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.10.2017 року №207976/36732087 відмовлено у реєстрації накладних. Позивач вважає таке рішення за своїм характером необґрунтованим, як нормативно, так і документально, у зв'язку з чим просить задовольнити свої позовні вимоги.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАСУ дана справ розглядається за правилами спрощеного провадження з дослідженням доказів та письмових пояснень сторін. Відповідачем протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі не подано відзив на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується. Відповідно до положень статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "КОШЕТ", 02 січня 2015 року було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції № 7 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" щодо продажу свиней 1, 2, 3 та 4 категорій. Умови даного договору передбачають надання транспортних послуг з вивезення продукції ( а.с.14).
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "КОШЕТ" було здійснено продаж та відправлення свиней 3 категорії Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАРТ", що підтверджується Ветеринарними довідками за № 6207515 та №6207516 від 26 червня 2017 року ( а.с.15).
На виконання умов договору, позивачем складено податкову накладну № 22 від 26.06.2017 року внаслідок постачання біологічних активів тваринництва Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" та направлено 26.06.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до приписів пп.201.16.2 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було надіслано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (а.с. 11)
05 жовтня 2017 року комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 207976/36732087 від 05 жовтня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 26 червня 2017 року № 2 2, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "КОШЕТ" видало внаслідок постачання біологічних активів тваринництва Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАРТ". Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення № 207976/36732087 від 05 жовтня 2017 року на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України , яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктами "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок №1246 ) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
З урахуванням викладеного, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів, йому необхідно чітко зазначати, яких саме документів бракує для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.
У порядку визначеному пп. 201.16.2 п. 201.6 ст. 201 ПК України , позивачем направлено відповідачу пояснення щодо зазначеної господарської операції та податкової накладної.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірне рішення комісії реєстрації від 05.10.2017 року №207976/36732087 про відмову у реєстрації податкової накладної від не містить конкретної інформації стосовно причин та підстав прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190 ) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Поряд з цим, підставами, відповідно до п. 2 Постанови № 190, для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Остання підстава відмови в реєстрації податкової накладної за своїм характером є складною, оскільки містить у своєму складі два можливих критерія: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.
При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрі України містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави відмови.
Здійснивши системний аналіз наведених правових суд дійшов висновку, що під час прийняття рішення комісія ДФС повинна встановити конкретну обставину із двох наведених.
Суд зазначає, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".
Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Відтак, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки, по-перше, не містить чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, по-друге, платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Окрім того, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТзОВ Гарт , контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 22 від 26.06.2017року.
Варто також відмітити, що оскаржуване рішення Комісії ДФС від 05.10.2017 року №207976/36732087є, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальним актом.
При цьому, такий акт, виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до змісту ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Крім того, суд звертає увагу на положення пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 26.06.2017року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
З огляду на викладене, а також з метою повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.10.2017 року №207976/36732087, зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 26.06.2017року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваного рішення, також не надано відзиву на позов.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 19.12.2017 року №1610 ,ТОВ "Кошет" при зверненні із позовом до суду було сплачено 3200,00 грн.
За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ДФС України.
Керуючись ст.ст.139, 242-246 КАСУ , суд,-
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОШЕТ" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРТ" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.10.2017 року №207976/36732087.
3.Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.06.2017 року №22 на підставі продажу товару продавцем ТзОВ "КОШЕТ"( код ЄДРПОУ 36732087) покупцю ТзОВ " Гарт" ( код ЄДРПОУ 22096213).
4. Стягнути судові витрати в розмірі 3200 (три тисячі двісті гривень) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОШЕТ" (код ЄДРПОУ 36732087), с.Чопівці. вул. Мічуріна,б/н, Закарпатська область, індекс 89620 згідно платіжного доручення № 1610 від 19.12.2017 року : банк платника АТ "ОТП БАНК", код банку 300528, дебет рахунку № 26007601349660 ( банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області , код банку 812016, кредит рах. № 31210206784002) за рахунок асигнувань ДФС України ( код ЄДРПОУ 39292197) м. Київ, Львівська площа,8.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.
СуддяОСОБА_1
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2018 |
Оприлюднено | 28.01.2018 |
Номер документу | 71813048 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Плеханова З.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні