Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2018 року №813/4675/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Сподарик Н.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір Авто» про стягнення коштів з рахунків та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення податкового боргу,-
в с т а н о в и в :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір Авто» про стягнення коштів у сумі 40 445,97 грн. з рахунків та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності. Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому ГУ ДФС у Львівській області звернулося із означеним позовом до суду.
Ухвалою суду від 14.12.2017 року в адміністративній справі відкрито провадження.
На підставі ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір Авто» зареєстроване як юридична особа та знаходиться на податковому обліку як платник податків і зборів.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки і збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом й законами з питань митної справи.
Відповідно до довідки ГУ ДФС у Львівській області №19941/10/13-01-17-01-09 від 09.11.2017 року про заборгованість по платежах до бюджету і згідно даних картки особового рахунку платника, по відповідачу обліковується заборгованість у загальному розмірі 40 445,97 грн., а саме: по податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 6 740,99 грн. (у т.ч. за основним платежем – 4 024,87 грн., штрафними санкціями – 1 006,22 грн., нарахована пеня – 1 709,90 грн.); із сплати мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 33 704,98 грн. (у т.ч. за основним платежем – 20 124,38 грн., штрафними санкціями – 5 031,10 грн., нарахована пеня – 8 549,50 грн.)
Заборгованість відповідача по податку на додану вартість у розмірі 6 740,99 грн. включає:
- 4 024,87 грн. – за основним платежем з податку на додану вартість, 1 006,22 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, що є несплаченим грошовим зобов'язанням, яке виникло згідно податкового повідомлення-рішення №0006151411 від 27.04.2017 року, винесеного на підставі акта перевірки №311/14-11/38907905 від 23.03.2017 року.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Таким чином, на підставі положень Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу було в автоматичному режимі розраховано (нараховано) пеню на суму боргу по вищевказаному податковому зобов'язанні у розмірі 1 709,90 грн.
Заборгованість відповідача по сплаті мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 33 704,98 грн. включає:
- 20 124,38 грн. – за основним платежем, 5 031,10 грн. - за штрафними санкціями, що є несплаченим грошовим зобов'язанням, яке виникло згідно податкового повідомлення-рішення №0006141411 від 27.04.2017 року, винесеного на підставі акта перевірки №311/14-11/38907905 від 23.03.2017 року.
Окрім того, на підставі положень Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу було в автоматичному режимі розраховано (нараховано) пеню на суму боргу по вищевказаному податковому зобов'язанні у розмірі 8 549,50 грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом з'ясовано, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 27.07.2017 року №4516-17 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями.
При цьому, сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.
Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).
Як визначено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Станом на день розгляду справи у суді, відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір Авто» (м.Львів, вул.Глібова, буд.12 (офіс) 6; код ЄДРПОУ 38907905) у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на користь бюджету кошти у сумі 40 445 (сорок тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 97 коп. для погашення податкового боргу.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сподарик Н.І.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2018 |
Оприлюднено | 30.01.2018 |
Номер документу | 71813858 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сподарик Наталія Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні