Ухвала

від 26.01.2018 по справі 910/23250/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 26.01.2018Справа №  910/23250/17 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК КУЛЬТУРИ" про забезпечення позову у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК КУЛЬТУРИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРГО СОЮЗ" про стягнення 559   821,17 грн. Суддя Пукшин Л.Г. Представники сторін: не викликались                                                           ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Парк Культури” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю “Лагро Союз” про стягнення  безпідставно отриманих коштів у розмірі 559   821,17 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок безпідставно перерахованих грошових коштів за фактично невиконанні будівельні роботи та непоставлені будівельні матеріали у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 559      821,17 грн., з яких: 221   000,00 грн. – сума безпідставно перерахованих коштів, 17   329,00 грн. – 3 % річних, 108   987,04 грн. – інфляційні втрати та 212   505,13 грн. – пеня. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 було прийнято до розгляду  позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні 07.02.2018. 24.01.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява  Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Культури” про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженої відповідальністю “Лагро Союз”, зокрема, що знаходяться на рахунку №26006013036196 в ПАТ “Сбербанк”, МФО 320627. Відповідно до ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що зверненню позивача з позовом до суду передувало листування з відповідачем щодо проведення взаємної звірки первинної бухгалтерської документації та направлення на адресу відповідача адвокатських запитів з метою отримання запитуваної інформації щодо наявності первинної документації та встановлення підстав проведення виплат за відповідними платіжними дорученнями. Відтак, враховуючи вищезазначене та те, що вказане листуванням та вимога про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів № 14-08-17 від 08.12.2017 були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, заявник стверджує про ухилення останнього від врегулювання спору та повернення безпідставно перерахованих коштів, у зв'язку з чим вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту та майно та грошові кошти відповідача. За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі,  накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Виходячи зі змісту заяви ТОВ “Парк Культури” та наданих доказів, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки остання не містить належного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та не містить посилання на докази, які підтверджують, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, приймаючи до уваги, що в поданій заяві міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому відсутнє достатнє обгрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Культури” про забезпечення позову відмовити. Ухвала набирає законної сили 26.01.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.           Суддя                                                                                    Л.Г. Пукшин