Рішення

від 18.01.2018 по справі 910/21684/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2018Справа № 910/21684/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі судового засідання Островській О.С.

розглянувши справу № 910/21684/17

за позовом приватного акціонерного товариства "Фабрика технічних тканин

"Технофільтр"

до приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс"

про стягнення 225 577,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Єрофеєва Л.І., довіреність№ 01/04 від 17.01.2018р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Фабрика технічних тканин "Технофільтр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (далі - відповідач) про стягнення 225 577,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 155-1 від 14.02.2013р. в частині оплати отриманого за видатковою накладною № РН-0000862 від 09.11.2015р. товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 225 577,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2017р. порушено провадження у справі № 910/21684/17 та призначено її розгляд на 18.01.2018р.

В судовому засіданні, суд повідомив, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною першою статті 12 ГПК України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно приписів статті 12 та глави 10 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Господарська справа за позовом приватного акціонерного товариства Фабрика технічних тканин Технофільтр до приватного акціонерного товариства Юкрейніан Кемікал Продактс про стягнення 225 577,00 грн. є справою незначної складності з огляду на предмет та підстави заявлених позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні 18.01.2018р. представник позивача не заперечував щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що подав суду відповідне клопотання, а також зазначив про можливість перейти до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження та розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

Присутній у судовому засіданні 07.12.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та подав витребувані судом докази.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.11.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Ухвалу про порушення провадження у справі від 07.12.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 22.12.2017р., що підтверджується залученим до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.01.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2013. між позивачем (за договором - продавець) та приватним акціонерним товариством Кримський ТИТАН (за договором - покупець) було укладено договір № 155-1, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця фільтровану тканину, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент, кількість та ціни товару визначаються сторонами у додатках, які є невід'ємними частинами договору і складають разом з цим договором єдиний документ.

Згідно п. 2.1 договору, ціни на товар є звичайними, з урахуванням ПДВ, визначаються сторонами у відповідних додатках до цього договору.

За умовами п. 4.2. договору, строк поставки товару визначається у письмовій заявці покупця на певну партію товару. Покупець надає продавцю письмову заявку за 15 днів до дати відвантаження товару.

Перехід права власності на товар відбувається від дати передачі товару покупцю, отримання та підписання покупцем супроводжувальних документів (п. 4.4. договору).

У відповідності з п. 5.3. договору, покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця протягом 15 календарних днів від дати отримання товару.

Пунктом 12.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення.

25.03.2015р. сторони уклали Додаткову угоду № 3 до договору № 155-1 від 14.02.2013р., якою внесли зміни в частині найменування покупця, змінивши приватне акціонерне товариство Кримський ТИТАН на приватне акціонерне товариство Юкрейніан Кемікал Продактс .

24.08.2014р. сторони уклали Додаток-специфікацію № 24 до договору № 155-1 від 14.02.2013р., за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити товар на загальну суму 225 577,00 грн.

06.11.2017р. відповідач направив на адресу позивача лист за вих. № 132 з проханням відвантажити товар згідно з Додатком-специфікацією № 24 від 24.08.2015р.

Як встановлено судом, на виконання умов договору та Додатку-специфікації № 24 від 24.08.2015р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 225 577,00 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0000862 від 09.11.2015р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Враховуючи умови оплати, визначені у п. 5.3. договору, відповідач зобов'язаний був оплатити товар до 24 листопада 2015 року.

Проте, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 225577,00 грн.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 225 577,00 грн. також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками станом на 31.12.2015р. Актом звірки взаємних розрахунків.

Таким чином, на дату звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 225 577,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару на суму 225 577,00 грн., як не надано і доказів повної оплати або повернення позивачу товару на вказану суму, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 225 577,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, літера А; код ЄДРПОУ 32785994) на користь приватного акціонерного товариства "Фабрика технічних тканин "Технофільтр" (03115, м. Київ, вул. Серпова, 11; код ЄДРПОУ 00306845) 225 577,00 грн. заборгованості та 3383 грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.01.2018р.

Суддя А.І. Привалов