Постанова

від 16.01.2018 по справі 911/2043/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. Справа№ 911/2043/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Гаврилюка О.М.

секретар судового засідання: Подоляк Р.Ю.

за участі представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю Бел Буд Моноліт

на рішення Господарського суду Київської області

від 12.09.2017

у справі № 911/2043/17 (Суддя: Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Петрівський квартал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бел Буд Моноліт

про стягнення 511 690,72 грн.

ВСТАНОВИВ

04.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Петрівський квартал звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бел буд моноліт про стягнення 511 690,72 гривень, з яких: 480 001,04 грн. основного боргу та 31 689,68 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.09.2017р. у справі № 911/2043/17 позов вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 480 001,04 грн. основного боргу, 31 534,63 грн. - 3% річних.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Бел Буд Моноліт подало, через суд першої інстанції, апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 12.09.2017 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте на підставі не повно досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд справи призначено на 20.12.2017.

Ухвалою від 20.12.2017 розгляд справи відкладено на 16.01.2018.

Представник позивача 16.01.2016 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін у судове засідання 16.01.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

21.04.2015 між ТОВ Бел буд моноліт (покупець) та ТОВ Петрівський квартал (продавець) укладено договір поставки №К21 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю кабель, характеристики якого вказані у специфікації (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору, (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пп. 2.1., 3.1., 3.3. та 9.1. Договору загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, приведена у додатку №1 (специфікація) до цього договору, та складає 1 248 565,04 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 208 109,34 грн.

Відвантаження товару відбувається на об'єкті постачальника за адресою: с. Петрівське, бульвар Л. Українки.

Датою поставки вважається дата підпису уповноваженого представника покупця на видатковій накладній, що передається одночасно з передачею товару на об'єкті постачальника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків та сплати штрафних санкцій - до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Відповідно до специфікації до Договору сторонами погоджено до поставки кабель загальною вартістю 1 248 656,04 грн.

26.08.2015 позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000059 на оплату товару загальною вартістю 1 248 656,04 грн.

Відповідно до наданих позивачем письмових пояснень, на виконання взятих на себе зобов'язань за договором ТОВ Петрівський квартал у 2015 році поставило відповідачу товар загальною вартістю 1 248 656,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної (далі - ВН) №РН-0000009 від 30.09.2015 на суму 294 737,52 грн. та ВН №РН-0000010 від 05.10.2015 на суму 953 918,52 грн., скріплених підписами та печатками сторін.

Вищезазначений товар було отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю №163 від 30.09.2015 Белінським І.А. Копія відповідної довіреності наявна в матеріалах справи.

Про належне виконання ТОВ Петрівський квартал своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору, крім того, відповідач і у апеляційній скарзі не вказує на порушення позивачем умов Договору.

Відповідно до наданих суду пояснень позивача, банківських виписок та платіжних доручень №888 від 29.10.2015, №897 від 30.10.2015, відповідач свої грошові зобов'язання за договором виконав не належним чином, вартість поставленої продукції оплатив частково у загальному розмірі 768 655,00 грн., а саме: 29.10.2015 - 295 000,00 грн., 30.10.2015 - 295 000,00 грн. та 22.11.2016 - 178 655,00 грн.

Водночас, решту вартості отриманого товару у сумі 480 001,04 грн. відповідач не оплатив, а тому у останнього перед ТОВ Петрівський квартал виник борг у розмірі 480 001,04 грн., в підтвердження чого суду надано довідку №282/1 від 18.08.2017 за підписом відповідальних осіб керівництва та бухгалтерії Товариства з обмеженою відповідальністю Петрівський квартал .

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів внесення змін до Договору в частині строків оплати поставленого товару, а посилання апелянта на досягнення сторонами домовленості, що оплата за поставлений товар буде здійснюватись періодично, а відповідно зобов'язання мало бути виконано у строк передбачений договором, а саме у формі авансового платежу у розмірі 100% після підписання Договору.

Приписами ст. ст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 712 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до положень п. 2.2.1. Договору покупець перераховує постачальнику авансовий платіж у розмірі 100% від вартості товару, що складає 1 248 656,04 грн., після підписання цього договору.

З огляду вищезазначеного, підписання відповідачем як договору так і видаткових накладних від 30.09.2015 та 05.10.2015 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленої продукції свідчить про погодження ТОВ Бел буд моноліт з умовами укладеного правочину та, відповідно, прийняття поставленого за Договором товару, що породжує для відповідача обов'язок оплатити його вартість у повному обсязі у порядку ст. 692 ЦК України з моменту прийняття такого товару, тобто по 01.10.2015 та 06.10.2015 відповідно.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення судом першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 480 001,04 грн. основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 31 689,68 грн. 3% річних, нарахованих, враховуючи проведення відповідачем часткових розрахунків:

з 06.10.2015 по 28.10.2015 на 1 248 565,04 грн. заборгованості;

з 31.10.2015 по 21.11.2016 на 658 656,04 грн. заборгованості;

з 23.11.2016 по 21.06.2017 на 480 001,04 грн. заборгованості.

Водночас, відповідно до приписів ст. ст. 625, 612 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, враховуючи визначені з урахуванням ст. 692 ЦК України та умов договору строки проведення відповідачем розрахунків за поставлений 30.09.2015 та 05.10.2015 товар, суд дійшов висновку, що право на нарахування 3% річних за порушення строків оплати вартості переданої відповідачу продукції, у позивача виникло з 02.10.2015 та 07.10.2015 відповідно.

Отже, враховуючи безпідставне включення позивачем до періоду обрахунку 3% річних дня, коли відповідач не вважався таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення 3% річних в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи:

з 07.10.2015 по 28.10.2015 на 1 248 565,04 грн. заборгованості;

з 31.10.2015 по 21.11.2016 на 658 656,04 грн. заборгованості;

з 23.11.2016 по 21.06.2017 на 480 001,04 грн. заборгованості.

З огляду на встановлені факти, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, становить 31 534,63 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 31 689,68 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 31 534,63 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бел Буд Моноліт на рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2017 у справі № 911/2043/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2017 у справі № 911/2043/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2043/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст складено та підписано 25.01.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.М. Гаврилюк