Постанова

від 17.01.2018 по справі 820/3167/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Старосельцева О.В.

17 січня 2018 р. Справа № 820/3167/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Донець Л.О. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енергоресурс і Ко до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

28.07.2017 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю Енергоресурс і Ко (далі - позивач, ТОВ Енергоресурс і Ко ) звернувся до суду позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог /т. 3, а.с. 211/, просить скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган, відповідач) від 12.07.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки останні ґрунтуються на помилкових судженнях та припущеннях контролюючого органу про вчинення платником податкових правопорушень. Скаржник також стверджує, що проведені господарські операції зумовлені потребами реальної діяльності, відбулись у дійсності, мали спрямування на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов'язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року адміністративний позов ТОВ Енергоресурс і Ко задоволений у повному обсязі.

Судове рішення вмотивовано висновком суду першої інстанції про те, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 , п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення податкового законодавства при обчисленні ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильність (неповноту) дослідження судом доказів по справі, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Енергоресурс і Ко відмовити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що платником допущено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 134.1.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 476.030,00 грн. (у т.ч. за 2014 рік на суму 140.485,00 грн., за 2015 рік на суму 248.455,00 грн., за 2016 рік на суму 87.090,00 грн.); п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 280.956,00 грн. (у т.ч. за липень 2014 року на суму 70.406,00 грн., за березень 2015 року на суму 13.085,00 грн., травень 2015 року на суму 120.759,00 грн., за червень 2015 року на суму 76.706,00 грн.), а також завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 225.867,00 грн. (у т.ч. за березень 2017 року на суму 225.867,00 грн.). Вказує, що ці порушення скоєні по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ МДД-Х , ТОВ Леон , ТОВ Проектно-будівельна фірма Харків-Енергобуд , за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліку показників господарських операцій, котрі реально не відбулись. Також зазначає про наявність кримінальних проваджень як відносно фактів діяльності контрагентів позивача, так і відносно фактів діяльності платників податків.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до вимог п. 20.1.4 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом установлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ Енергоресурс і Ко з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт документальної планової виїзної перевірки № 5024/20-40-14-01-08/32237716 від 19.06.2017 року, яким встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 134.1.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139 ПК України та п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України за рахунок прийняття до обліку документів про видатки та про оплату ПДВ у зносинах з ТОВ МДД-Х , ТОВ Леон , ТОВ Проектно-будівельна фірма Харків-Енергобуд /т. 1, а.с. 32-107/.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.07.2017 року про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 532.923,75 грн. (основний платіж - 476.030,00 гривень, штраф - 56.893,75 гривень), № НОМЕР_2 від 12.07.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 351.195,00 грн. (основний платіж - 280.956,00 грн., штраф - 70.239,00 грн.), № НОМЕР_3 від 12.07.2017 року про зменшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 225.867,00 грн. /т. 1, а.с. 26-29/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Харківській області, колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу справляння податку на прибуток та справляння податку на додану вартість з 01.01.2011 р. унормовані приписами розділів ІІІ, ПК України.

Платник податків, в аспекті зазначених норм ПК України та приписів ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України, ст.ст. 207, 208 ГК України, може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента первинних документів (в тому числі і податкової накладної) без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрації контрагентом податкової накладної в Реєстрі податкових накладних або подання скарги на постачальника.

З матеріалів справи убачається, що 16.06.2014 року між позивачем та ТОВ МДД-Х укладено письмовий правочин у формі договору поставки № 1-1606, за умовами якого останній зобов'язався поставити товар (запчастини для тепловозів), а покупець зобов'язувався прийняти й оплатити за найменуванням, номенклатурою, кількістю та по цінам, вказаним у Специфікаціях /т. 1, а.с. 108-110/.

Одним із видів діяльності позивача ТОВ Енергоресурс і Ко згідно Статуту товариства є оптова торгівля. Таким чином, предмет вчиненого платником податків правочину не суперечить напряму господарської діяльності платника податків /т. 2, а.с. 54-62/.

В межах згаданого правочину були проведені господарська операція з придбання у власність товарів, яка оформлена видатковою накладною: № М-2707-1 від 27.07.2015 року на загальну суму 444.364,08 грн., у т.ч. ПДВ 74.060,68 грн. /т. 1, а.с.119/.

В матеріалах справи містяться податкові накладні, які були виписані ТОВ МДД-Х : № 8 від 08.07.2015 року на загальну суму 195.815,05 грн., у тому числі ПДВ на суму 32.635,84 грн., № 44 від 27.07.2015 року на загальну суму 248.549,03 грн. у тому числі ПДВ на суму 41.424,84 грн. Всього на загальну суму ПДВ 74.060,68 грн. /т. 1, а.с. 124, 126/.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: оборотними відомостями та довіреностями на отримання ТМЦ № 209 від 23.06.2014 року, № 480 від 22.12.2014 року, № 200 від 27.07.2015 року, № 247 від 22.07.2014 року.

Зобов'язання по оплаті товару виконані позивачем ТОВ Енергоресурс і Ко шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями № 4768 від 08.07.2015 року, № 4767 від 08.07.2015 року, № 4769 від 27.07.2015 року /т. 1, а.с. 139-141/.

Придбаний товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано LLC Rustavi Steel (Грузія, м. Тбілісі) відповідно до контракту № 57/14 від 03.06.2014 року /т. 1, а.с. 142-180/.

Зарахування валютних коштів від контрагента підтверджується виписками по особовому рахунку позивача в банківській установі /т. 1, а.с. 181-189/.

Окрім зазначеного, 19.05.2015 року з метою модернізації та безпеки власного виробничого обладнання між позивачем та ТОВ Леон укладено письмовий правочин у формі договору № 19/05/2015, за умовами якого останній зобов'язався виконати власними силами і засобами та на власний ризик комплекс робіт з розробки проекту за технічним завданням «Проект зміни існуючих розрядників на обмежувачі перенапруги по лінії Т2 ПС 110/6 кВ ХЗТД /т. 1, а.с. 240-242/.

Одним із видів діяльності позивача згідно Статуту товариства є передача електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами. Таким чином, предмет цього правочину не суперечить напряму господарської діяльності платника податків.

Проведена господарська операція з придбання у власність Проекту зміни існуючих розрядників на обмежувачі перенапруги по лінії Т2 ПС 110/6 кВ ХЗТД , передача якого оформлена актом виконаних робіт від 20.06.2015 року на суму 10.500,00 грн. /т. 1, а.с. 244/.

Зобов'язання по оплаті розробки проекту виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями № 258 від 04.06.2015 року на загальну суму 5.250,00 грн., № 4757 від 23.06.2015 року на суму 5.250,00 грн. /т. 1, а.с. 245-246/.

Згідно цього проекту позивачем придбані нові обмежувачі перенапруги для КТП у ТОВ Торговий дім ЕЛВО-Україна за договором № 49П-06/15, видатковою накладною № РН-191 від 21.07.2015 року, податковими накладними № 42 від 26.06.2015 року та № 4 від 13.07.2015 року, актом прийому-передачі електрообладнання від 24.07.2015 року та виконані монтажні роботи. Виконання монтажних робіт підтверджуються договором підряду № 13-М від 05.08.2015 року, податковими накладними № 3 від 18.08.2015 року, № 9 від 31.08.2015 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2015 року, актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 31 серпня 2015 року, актом списання № 155 за серпень 2015 року.

Також, 25.03.2015 року між позивачем та ТОВ Леон укладено письмовий правочин у формі договору № 25/03/2015, за умовами якого останній зобов'язався виконати власними силами і засобами та на власний ризик комплекс робіт з проектування зовнішнього електропостачання комплексу різноповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими об'єктами комерційної та побутової інфраструктури, відкритими та закритими автостоянками (1 черга) за адресою: м. Харків, вул. Весела, вул. Авіахімічна, згідно технічних умов № 13-54-Павловська/1121, виданих АК Харківобленерго від 19.10.2009 року, та коригування технічних умов № 01-35-Павловська/194 від 21.01.2015 року та договору підряду № 35/15 від 24.03.2015 року /т. 1, а.с. 247-249/.

Потреба в укладанні згаданого правочину була обумовлена наявністю оформлених договірних зобов'язань з ЖБК Набережний квартал Схід 8 , згідно яких серед виконання підрядних електромонтажних робіт, зокрема було зобов'язання щодо виконання робіт з проектування цих робіт (зовнішнього електропостачання вказаних житлових будинків) /т. 2, а.с. 27-29/.

Виконання робіт оформлено актом виконаних робіт від 10.08.2015 року на суму 100.000,00 грн. /т. 2, а.с. 1/.

Зобов'язання по оплаті послуг з розробки проекту були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями № 173 від 14.05.2015 року на суму 50.000 грн., № 60 від 01.04.2015 року на суму 50.000 грн. /т. 2, а.с. 2-3/.

Придбаний проект передано контрагенту ЖБК Набережний квартал Схід 8 в межах виконання договору № 35/15 від 24.03.2015 року з поставки кабельної продукції, підрядних електромонтажних робіт за цим розробленим проектом. Реалізація проекту відбулася 10.08.2015 року за актом виконаних робіт по договору № 35/15 від 24.03.2015 року на загальну вартість 109.800,00 грн., у т.ч. ПДВ 18.300,00 грн. Сума ПДВ включена у податкову накладну № 170 від 24.03.2015 року /т. 2, а.с. 27-37/.

Матеріалами справи підтверджується, що виконання проектувальних робіт ТОВ Леон , наданих ТОВ Енергоресурс і Ко , пройшли процедуру погодження, що підтверджено листом погодження схем щодо проектування зовнішнього електропостачання комплексу різноповерхових житлових будинків з вбудованими об'єктами комерційної та побутової інфраструктури, відкритими та закритими автостоянками (1 черга) /т.3, а.с. 188/.

Між ТОВ Енергоресурс і Ко та ТОВ Проектно-будівельна фірма Харків-Енергобуд 25.03.2015 року укладений договір купівлі-продажу № 25-03, відповідно до якого продавець передає у власність покупцеві продукцію в асортименті та кількості, зазначених в накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а саме кабель ААБ2л 3х240-10 (ож) у загальній кількості 4000 м /т. 2, а.с. 10-12/.

Потреба в укладанні згаданого договору обумовлена наявністю оформлених договірних зобов'язань з ЖБК Набережний квартал Схід 8 , згідно яких в зобов'язання позивача включений обов'язок поставки кабельної продукції ААБ2л 3х240-10.

Реальність даної господарської операції підтверджується видатковою накладною № 39 від 07.08.2015 року на суму 1.660.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 276.666,67 грн, приймально-здавальним актом на передачу основних матеріалів, конструкцій, деталей від 07.08.2015 року на суму 1.660.000,00 грн, в т.ч ПДВ 276.666,67 грн, та податковими накладними № 1 від 01.04.2015 року на загальну суму 1.000.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 166.666,67 грн., № 9 від 25.05.2015 року на загальну суму 600.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 100.000,00 грн, № 12 від 23.06.2015 року на загальну суму 60.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 10.000,00 грн. /т. 2, а.с. 13-26/.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: оборотними відомостями та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 233 від 07.08.2015 року.

Зобов'язання по оплаті кабелю були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями № 61 від 01.04.2015 року, № 213 від 25.05.2015 року, № 331 від 23.06.2015 року, випискою по особовому рахунку за 25.05.2015 року на загальну суму 1.660.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 276.666,67 грн. /т. 2, а.с. 22-24/.

Придбаний кабель використано в господарській діяльності ТОВ Енергоресурс і Ко , а саме: при виконанні робіт для ЖБК Набережний квартал Схід 8 за договором № 35/15 від 24.03.2015 року останньому було поставлено 2570 м кабелю на загальну суму 1.090.200,00 грн, у т.ч ПДВ 181.700,00 грн. згідно видаткової накладної № 5 від 10.08.2015 року, податкової накладної № 170 від 31.03.2015 року, та реалізовано ТОВ Харківський завод будівельних матеріалів у кількості 1430 м за договором купівлі-продажу товарів № 102/16 від 29.07.2016 року відповідно до видаткової накладної № 6 від 29.07.2016 року та податкової накладної № 189 від 29.07.2016 року на загальну суму 611.239,20 грн в т.ч. ПДВ 101.873,20 грн. /т. 2, а.с. 27-53/.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що означені правочини укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, їхнім предметом не є речі, що обмежені в цивільному (господарському) обороті, сторони цих спірних правочинів на момент господарських операцій мали правовий статус платників ПДВ, та зобов'язання по оплаті за вищезазначеними договорами засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Харківській області щодо наявності кримінальних проваджень, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки кримінальне провадження № 12015220540000963 від 23.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за фактом підробки документів, не посвідчує факту фіктивності господарської операції за договором поставки № 1-1606 від 16.06.2014 року, укладеного між позивачем і ТОВ МДД-Х .

Визначене скаржником в обґрунтування вимог апеляційної скарги про наявність в господарській діяльності ТОВ Енергоресурс і Ко порушень вимог ПК України з посиланням на факт внесення до Єдиного реєстру кримінальних проваджень кримінального провадження № 12015000000000461 від 30.07.2015 року, колегія суддів оцінює критично.

Як зазначає скаржник, досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 01.01.2014 року до цього часу, невстановленими досудовим розслідуванням членами злочинного угрупування, з метою прикриття незаконної діяльності створено, придбано та організовано діяльність низки підконтрольних суб'єктів господарювання. На розрахункові рахунки зазначених суб'єктів господарювання службові особи підприємств реального сектору економіки, зокрема: ТОВ Проектно-будівельна фірма Харків-Енергобуд (ЄДРПОУ 37998121), та інших СГД, а саме так звані замовники протиправних фінансових послуг, які зацікавлені в незаконній мінімізації податкових платежів, перерахували безготівкові кошти в сумі понад 98 млн. грн., які в подальшому були переведені в готівку, виведені з легального обігу та привласнені, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі.

В Акті перевірки підприємства позивача контролюючий орган, посилаючись на факт внесення до ЄДРДР означеного кримінального провадження, зазначив, що перевіркою встановлено формування активу за рахунок надходження товару з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів контрагента , що фактично не міг і не здійснював постачання.

Разом з тим, судом першої та апеляційної інстанції відповідач не надав пояснень щодо обґрунтувань причин не прийняття до уваги документів первинного бухгалтерського обліку ТОВ Енергоресурс і Ко , що підтверджують факт придбання у контрагента ТОВ Проектно-будівельна фірма Харків-Енергобуд товарно-матеріальних цінностей - кабелю ААБ2л 3х240-10 (ож), документів, які підтверджують факт використання цього кабелю у власній господарській діяльності.

Судам не надано таких, що набрали законної сили вироків суду, які б встановили вину посадових осіб ТОВ Енергоресурс і Ко , ТОВ Леон , ТОВ Проектно-будівельна фірма Харків-Енергобуд у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення < > суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 78, 292, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 січня 2018 року.