Рішення

від 12.01.2018 по справі 391/811/17

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/811/17

Провадження № 2/391/51/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2018р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча - суддя Мумига І.М.

за участю секретаря - Єтенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання за ним ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 1,7901 га, кадастровий номер 3522882300:02:000:2288, що розташована на території Лозуватської сільської ради, Компаніївського району, Кіровоградської області, після смерті матері ОСОБА_3, померлої 20.05.2004 року.

В позовній заяві позивач зазначив, що 20.05.2004 року померла його мати ОСОБА_3, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме земельну ділянку, що знаходиться на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області розміром 5,37 га, що належала їй на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю ІІ-КР № 030241. Він являється спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Крім нього є спадкоємець першої черги спадкування брат - ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_4, який помер 02.04.2010 року. Всі вони на день смерті проживали разом із спадкодавцем. Звернувшись до нотаріуса, йому було відмовлено у видачі свідоцтва спадщину за законом на 1/3 частину вищевказаної земельної ділянки, оскільки при подачі документів відсутній оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Його брат, визнав за собою право власності через суд, батько, ОСОБА_4, фактично прийняв спадщину але не встиг її оформити, тому після його смерті його спадкоємцем був син - ОСОБА_2, який також через суд визнав право власності ще на 1/3 частину вищевказаної земельної ділянки, то земельна ділянка була виділена в натурі братові 2/3 частини від 5,37 га та 1/3, що залишилася не оформленою, тому він змушений звернутись до суду.

Позивач в судове засідання не з явився, але надав до суду заяву від 12.01.2018 року про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з явився, але надав до суду заяву від 12.01.2018 року про розгляд справи без його участі, заперечень проти задоволення позову не має.

Вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлені слідуючи факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Державного Акту на право приватної власності на землю ІІ-КР № 030241, виданого Компаніївською райдержадміністрацією Кіровоградської області 27 березня 2002 року по р. № 268, кадастровий номер 3522882300:02:000:0288, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.09.2017 року та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.09.2010 року судом встановлено, що на праві приватної власності ОСОБА_3 належала земельна ділянка, розміром 5,37 га, що знаходиться на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області вартістю 50 731 грн. (а.с.9-15).

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-ОЛ № 117504 від 17.09.2010 року ОСОБА_3 померла 20.05.2004 року.

Статтями 1217, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Свідоцтвом про смерть серії 1-ОЛ № 108296 від 03.04.2010 року встановлено, що чоловік спадкодавця ОСОБА_4 помер 02.04.2010 року. (а.с.6)

З свідоцтва про народження серії 11-Ол № 370544 від 01.03.1986 року встановлено, що ОСОБА_1 приходиться сином померлій ОСОБА_3С.(а.с.7)

Рішеннями Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 07.12.2010 року та від 10.01.2011 року за ОСОБА_2 у порядку спадкування за першою чергою спадкодавців за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 20.05.2004 року та батька ОСОБА_4, який помер 02.04.2010 року визнано право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 5,37 га, що розташована на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 11-КР № 030241 від 27.03.2002 року . (а.с.8)

Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є синами померлої ОСОБА_3

Згідно довідки Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області № 354 від 23.12.2010 року ОСОБА_3 з 1982 року проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 по день своєї смерті, разом з чоловіком ОСОБА_4 та дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_1

Довідкою за № 323 від 11.08.2010 року встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 в будинку проживали його діти ОСОБА_2 з 1982 року та ОСОБА_1 з 1986 року. (а.с.8)

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судовому практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Крім того, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається з відповіді державного нотаріуса Компаніївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 20.10.2017 року за №889/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки відсутній правовстановлюючий документ. (а.с.25)

Із витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 47183039 від 23.03.2017 року та витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 47183066 від 23.03.2017 року встановлено, що заповіт та спадкові справи за заявами, інших спадкоємців крім позивача та його брата ОСОБА_2, відсутні. (а.с. 17-18).

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 51790152 від 23.03.2017 року встановлено, що інформація щодо обтяження спадкового майна відсутня. (а.с.16)

Об явою в газеті Степовий край від 08.04.2017 року підтверджується, що загублений Державний акт на право власності за землю серії 11-КР №030241, виданий на ім я ОСОБА_3 є недійсним. (а.с. 19).

Отже, позивач по справі ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах. Згідно ч. 1 п. г ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд не встановив інших спадкоємців першої черги та спадкоємців, які мають право на обов"язкову частку і виявили бажання прийняти спадщину.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, прийняв спадщину, відповідач, ОСОБА_2, не заперечував проти визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом площею 1,7901 га, а тому позов грунтується на законі та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов язані з розглядом справи про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 268, 272, 273, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 1,7901 га, кадастровий номер 3522882300:02:000:2288, що розташована на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, після смерті матері ОСОБА_3, померлої 20.05.2004 року.

Судові витрати відносяться на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя