Рішення

від 25.01.2018 по справі 397/1269/17

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/1269/17

н/п : 2/397/56/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2018 року. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Іваненко Н.Л.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом представника ОСОБА_6, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Староосотська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати недійсним заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 секретарем Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 03 вересня 2004 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що 16.01.2005 року помер батько позивача - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким, 03.09.2004 року було складено заповіт, згідно якого спадкоємцем всього його майна, є ОСОБА_4

Після смерті ОСОБА_7 залишилася спадщина - земельний пай площею 3,77 га на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області . Спадкоємцями по закону є вона та її рідний брат ОСОБА_8

Представник позивача стверджує, що померлий ОСОБА_7 заповіт на ОСОБА_4 не писав і земельний пай не заповідав. Заповіт на землю на відповідача підроблений та земля у власність отримана незаконно.

У 2010 році відповідач звернулася до суду з позовом про продовження строку на прийняття спадщини. Суд визнав причину пропуску подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини поважною та продовжив цей строк відповідачеві. Після чого, відповідач надала до нотаріальної контори не оригінал, а дублікат заповіту. Нотаріус видав їй свідоцтво на право власності на земельний пай. Чи оформила відповідач право власності на земельний пай їй не відомо. У спадковій справі відсутній оригінал є лише дублікат заповіту.

Позивач та її представники у судовому засіданні позовні вимоги визнали та просили їх задовольнити.

Позивач пояснила, що останні роки до смерті батька бачилася з ним досить рідко. Останній раз бачила батька за рік до його смерті, при цьому останній був у здоровому глузді. Зазначила, що у батька було 2 інсульти, але це зі слів її тіток - ОСОБА_2 та ОСОБА_9 Зазначали, що ОСОБА_7 випивав, проте психічними захворюваннями не страждав. Скласти і підписати заповіт на відповідача її батько не міг.

Представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що померлий ОСОБА_7 є її рідним братом. Останній раз відвідувала брата 14.01.2005 року і останній був вже лежачий - ходити, говорити не міг. Їй відомо, що у ОСОБА_7 було два інсульти, він випивав і що він заповів будинок ОСОБА_4 Однак, щодо заповіту земельної ділянки на ім?я відповідача категорично заперечила, так як померлий обіцяв заповісти землю своїм дітям і він жодним чином не міг скласти відповідного заповіту. Зазначила, що підпис ОСОБА_7 не пам?ятає, але підпис, який міститься в заповіті йому не належить. Наголошувала суду, що відповідач підробила заповіт на своє ім?я.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснили, що її мати проживала разом із ОСОБА_7 13 років у незареєстрованому шлюбі. Останній досить часто пив. Його рідні діти до нього не приїжджали (лише один раз). Померлий переписав у се майно на неї та зазначав, що не бажає переписувати своє майно на будь-кого іншого. Останній сам запропонував скласти заповіт на її ім?я, але вона спочатку відмовлялася, але згодом погодилася. Зазначила, що інсультів у заповідача не було, психічними захворюваннями не страждав, він був у здоровому глузді, зокрема на дату складання заповіту, який складений та підписаний особисто ним.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, вказав, що заповіт складений і підписаний особисто ОСОБА_7, при його посвідченні та реєстрації секретар сільської ради діяла відповідно до вимог чинного на той час законодавства і остання не могла посвідчити заповіт не від імені ОСОБА_7, а від імені другої особи.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що працює секретарем Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. У квітні 2010 року, за зверненням ОСОБА_4, робила дублікат оспорюваного заповіту і більше їй нічого не відомо з приводу посвідчення цього заповіту ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що із ОСОБА_7 були сусідами. У жовтні 2004 року у селі був похорон і ОСОБА_7 був присутнім на даному похороні, при цьому був повністю здоровий. Зазначила, що останній зловживав спиртними напоями. У січня 2005 року ОСОБА_7 вже був лежачий і не балакав. Щодо складання заповіту на ім?я ОСОБА_4 відносно свого майна їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що вона з відповідачем куми і проживає метрів за 500 від неї (там де проживав і ОСОБА_7П.). У її присутності ОСОБА_7 неодноразово наголошував на тому, що усе своє майно перепише на відповідача. У вересні 2004 року ОСОБА_7 був здоровий - ходив, розмовляв тощо. Також, у 2004 році від відповідача дізналася, що вона їздила до сільської ради і ОСОБА_7 склав там заповіт, а щодо складання заповіту саме на ім?я відповідача їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомила, що померлий ОСОБА_7 був її братом. У її присутності брат казав, що землю заповість своїм дітям. Зі слів сестри ОСОБА_2 їй відомо, що ОСОБА_7 був інсульт, коли хворів їй не відомом.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила лише те, що ОСОБА_7 вона може охарактеризувати як жителя села, свого знайомого, а щодо складення ним заповіту, на чиє ім?я і щодо якого майна - їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні повідомила, що з 1995 року по 2006 рік працювала секретарем Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області і в її обов?язки входило посвідчення заповітів. Пам?ятає, що вона посвідчувала заповіт від імені ОСОБА_7, але на чиє ім?я і у якому році не пам?ятає. Останній прийшов до неї сам (їй невідомо чи перебував ще хтось з ним тоді, оскільки усе відбувалося в кабінеті і вона нікого не бачила крім нього) і був повністю здоровий, усвідомлював, що вчиняє.

Суд заслухавши сторін та учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_7 (а.с. 7, 11-12).

ОСОБА_7 помер 16.01.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 13).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 478907, ОСОБА_14 з поземельної книги про земельну ділянку, ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 2,27 га на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520587500:02:000:0509 (а.с. 74-75).

Відповідно до заповіту від 03.09.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 90 (оригінал якого оглянуто у судовому засіданні), ОСОБА_7 заповів все своє майно де б воно не було, та з чого воно не складалося б, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті і на, що він за законом матиме право, відповідачу ОСОБА_4 (а.с. 85).

Зазначена нотаріальна дія щодо посвідчення вказаного заповіту зареєстрована в Журналі нотаріальних дій 05-01 (оригінал також оглянуто у судовому засіданні), де також міститься підпис ОСОБА_7 (а.с. 81-82).

Вищезазначений заповіт не змінено та не скасовано (а.с. 66).

Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулася лише відповідач ОСОБА_4 (а.с. 56-57, 59, 61-63).

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17.12.2010 року ОСОБА_4 визначено додатковий строк для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася 16.01.2005 року, тобто після смерті ОСОБА_7 (а.с. 64).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 листопада 2011 року, відповідач отримала свідоцтво на спадщину, яка складається з земельної ділянки № 509, площею 2,27 га, яка розташована на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області (а.с. 65).

Відповідно до ст.ст. 1233, 1235 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

На підставі досліджених судом доказів встановлено, що форма заповіту від 03.09.2004 року відповідає положенням статті 1247 ЦК України, а його посвідчення відбулося і відповідає статті 1251 ЦК України.

Щодо посилання сторони позивача на відсутність волевиявлення заповідача на складення і підпису заповіту слід зазначити наступне.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Підставою для визнання правочину недійсним, відповідно до ст. 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (постанова Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12).

У судовому засіданні з показів свідків та сторін встановлено, що на момент складання і підписання заповіту (вересень 2004 року) ОСОБА_7 перебував у здоровому глузді, будь-яких психічних розладів останній не виявляв. Доказів, що заповіт був складений і посвідчений ОСОБА_7 під примусом погроз або інших факторів, суду не надано, так само як і доказів стосовно того, що заповіт був складений і посвідчений без відома заповідача. Суд бере до уваги твердження сторін та учасників, що у січні 2005 року ОСОБА_7 був лежачий: не ходив, не балакав та не міг розуміти своїх дій, проте даний факт не підтверджує такого самого стану заповідача на момент складання заповіту, враховуючи при цьому значний проміжок часу (більше 3-ох місяців) між зазначеними обставинами.

Крім цього, доводи про те, що ОСОБА_7 переніс інсульти, також не підтверджені належними доказами , а також не підтверджують відсутність волевиявлення останнього на складання заповіту на користь відповідача.

Клопотання про призначення судової психіатричної експертизи суду не надавалися.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 клопотав про витребування пенсійної справи на ОСОБА_7 для подальшого призначення судової почеркознавчої експертизи. Після надходження даної пенсійної справи, сторона позивача не клопотала про призначення такої експертизи (відмовилася).

Тому, суд не ставить і не може ставити під сумнів відповідність підпису, який міститься у заповіті та у журналі вчинення нотаріальних дій, справжньому підпису ОСОБА_7 Інших доказів або належних обгрунтувань, які б підтверджували, що підпис в заповіті не належить ОСОБА_7, суду не надано.

Суд не бере до уваги твердження сторони позивача, що відповідач зверталася до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, при цьому посилалася на те, що про наявність заповіту дізналася лише у 2010 році, а у суді, при розгляді даної справи, пояснювала, що їй відомо було про наявність заповіту з моменту його складання. Зазначені твердження не являються предметом розгляду даного спору і жодним чином не впливають на підстави для визнання заповіту недійсним.

Аргументи про те, що ОСОБА_7 бажав земельну ділянку заповісти своїм дітям, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони є суперечливими із показаннями відповідача та свідка ОСОБА_12 У даному випадку, судом досліджується питання щодо наявності волевиявлення ОСОБА_7 на складання заповіту на користь ОСОБА_4 і наявність такого волевиявлення не спростовано.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною позивача не надано доказів того, що на момент складання заповіту заповідач не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними, що заповіт підписаний не ним, а тому підстав для визнання заповіту недійсним не має.

Отже, за наведених вище підстав, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

У зв?язку з відмовою у задоволенні позову, не надання відповідачем доказів про понесення нею витрат у зв?язку із розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати - судовий збір сплачений позивачем, слід залишити як фактично понесений.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог представника ОСОБА_6, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Староосотська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області про визнання заповіту недійсним - відмовити.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрівський районний суд Кіровоградської області.

Позивач: ОСОБА_1, 27500, вул. Петровського, 19, м. Долинська, Кіровоградської області.

Представник позивача: ОСОБА_2, 27312, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Іванівка, вул. Степова, 12а, довіреність від 19.07.2016 року, номер в реєстрі 433.

Представник позивача: ОСОБА_3, довіреність від 17.08.2017 року.

Відповідач: ОСОБА_4, 27312, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Іванівка, вул. Гоголя, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Третя особа: Староосотська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області, 27311, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Стара Осота, вул. Кірова, 97.

Суддя: /підпис/:

Копія вірна:

Рішення набуло законної сили "_____"

Оригінал рішення зберігається у справі №397/1269/17.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_15