Постанова

від 23.01.2018 по справі 917/87/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 917/87/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участі секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-Кременчук"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2017

(головуючий - Россолов В.В., судді: Гетьман Р.А., Тихий П.В.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс будинків "Добробут",

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-Кременчук",

про визнання недійсним рішення установчих зборів,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Трибрат В.М.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс будинків "Добробут" (далі по тексту - ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-Кременчук" (далі по тексту -ОСББ "Оберіг-Кременчук") про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Оберіг-Кременчук", оформлене протоколом № 1 від 13 жовтня 2014 року.

Позов мотивовано тим, що на обслуговуванні ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут" знаходяться будинки №№ 14-А та 14-Б, що розташовані по пр. Кошового в м. Кременчуці Полтавської області. Позивачу стало відомо про те, що 13 жовтня 2014 року власниками приміщень у будинку № 14-Б за вказаною адресою, який входить до складу ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут", було проведено установчі збори, на яких прийнято рішення про створення в даному будинку ОСББ "Оберіг-Кременчук". Створення в одному багатоквартирному будинку, де вже зареєстровано ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут", ще одного ОСББ суперечить вимогам ч. 3 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.01.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.02.2017 в позові відмовлено повністю з огляду на суб'єктний склад сторін у справі. Своє рішення суд обґрунтував тим, що такий спір має вирішуватися між позивачем як учасником ОСББ "Оберіг-Кременчук" та засновниками останнього, як відповідачами у справі. При цьому, суд послався на п.п.1.3., 5.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 вказане судове рішення скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову повністю з розподілом судових витрат (з урахуванням додаткової постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2017). Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлена заборона створення в одному багатоквартирному будинку більш ніж одного об'єднання.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції став висновок суду про неможливість створення в одному багатоквартирному будинку більш ніж одного об'єднання в силу ч. 3 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2017, ОСББ "Оберіг-Кременчук" подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не врахував те, що спірні будинки жодним чином не утворюють єдиний житловий комплекс нерухомого майна, оскільки не пов'язані між собою ані земельною ділянкою, ані конструктивними елементами, ані спільною інженерною інфраструктурою, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо можливості створення в одному житловому комплексі тільки одного об'єднання.

У відзиві на касаційну скаргу ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут" не погоджується з її доводами, посилаючись на те, що ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут" є управителем будинків №№ 14-А та 14-Б, які розташовані по пр. Кошового в м. Кременчуці Полтавської області, що підтверджено рішенням загальних зборів від 23.06.2016. Зазначені будинки входять до складу одного житлового комплексу, оскільки мають спільну прибудинкову територію, дитячий майданчик, місця для паркування. ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут" вважає створення в багатоквартирному будинку № 14-Б, де вже зареєстровано ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут", ще одного ОСББ, таким, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Позивач просить суд залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 02.01.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 23.01.2018.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут" створене власниками квартир та приміщень житлового комплексу багатоквартирних житлових будинків № 14-А та 14-Б по пров. О. Кошового в м. Кременчуці та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02 серпня 2012 року.

Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів власників приміщень у житловому будинку № 14-Б по пров. О. Кошового в м. Кременчуці від 13 жовтня 2014 року, серед іншого, вирішено створити в цьому будинку ОСББ "Оберіг-Кременчук", яке 21 жовтня 2014 року було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III від 29.11.2001 (в редакції закону від 16 жовтня 2012 року N 5459-VI чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову ОСББ "Оберіг-Кременчук" звертало увагу суду апеляційної інстанції у своїх поясненнях від 30.05.2017 (а.с.113-115) на те, що житлові будинки №№ 14-А та 14-Б, що розташовані по пр. Кошового в м. Кременчуці Полтавської області є незалежними однин від одного і не утворюють єдиний (цілісний) житловий комплекс нерухомого майна, оскільки не пов'язані між собою ані земельною ділянкою, ані конструктивними елементами, ані спільною інженерною інфраструктурою, на підтвердження чого до пояснень подано копії витягів з технічних паспортів цих житлових будинків (а.с.118-124).

Не дослідження питання та відсутність висновків суду в тексті судового рішення про те, чи утворюють житлові будинки №№ 14-А, 14-Б, що розташовані по пр. Кошового в м. Кременчуці Полтавської області єдиний житловий комплекс нерухомого майна, свідчить про порушення судом вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів.

Постанова апеляційної інстанції не містить мотивів відхилення доводів та аргументів відповідача по суті спору. Ці доводи не перевірені: не прийняті, але і не спростовані.

Крім того, вирішуючи спір, апеляційний господарський суд помилково застосував редакцію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 417-VIII від 14.05.2015, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки спірне рішення було ухвалено 13.10.2014, а вказана в постанові суду апеляційної інстанції редакція закону набрала чинності 01.07.2015.

За таких обставин, застосування судом апеляційної інстанції редакції вказаного Закону, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, колегія визнає помилковим, а задоволення позову недостатньо обґрунтованим.

Недостатньо обґрунтованим колегія суддів вважає і висновок суду першої інстанції про відмову у позові. Так, відмовляючи у позові суд виходив лише із суб'єктного складу сторін у справі, пославшись при цьому на те, що такий спір має вирішуватися між позивачем, як учасником ОСББ "Оберіг-Кременчук", та засновниками останнього, як відповідачами у справі.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.05.2016 у справі № 922/51/15, господарські суди, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, оскільки відповідно до положень ст.ст. 2, 43, 54 ГПК господарські суди розглядають справи за позовами суб'єктів господарської діяльності, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону) позову.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна;

Статтею 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Майно об'єднання утворюється з: майна, переданого йому членами об'єднання у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Як вбачається зі статутів позивача та відповідача, часток у статутному капіталі (майні) об'єднання не визначено.

Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання (ч.ч. 2, 7 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Відповідно до п.1.6 розділу І Статуту як ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут", так і Статут ОСББ "Оберіг-Кременчук" об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (а.с.12-17, 223-229).

Таким чином, спір між ОСББ "Житловий комплекс будинків "Добробут" та ОСББ "Оберіг-Кременчук" про визнання недійсним рішення установчих зборів власників приміщень у житловому комплексі, розташованого за адресою: м. Кременчук, пров. О. Кошового, буд. 14-Б, оформленого протоколом № 1 від 13 жовтня 2014 року, не є корпоративним. У зв'язку з цим, посилання в судовому рішенні місцевого суду на роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" колегія суддів визнає помилковим.

При вирішенні судового спору місцевий суд невірно кваліфікував правову природу спірних правовідносин, не дослідив норми закону, що визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднання, зміст статуту такої юридичної особи, не з'ясував права та обов'язки учасників об'єднання, зміст правовідносин між ними, у зв'язку з чим, дійшов передчасного висновку про відмову у позові.

Разом з тим, обставини, які мають юридичне значення для правильного вирішення справи, а саме з приводу того, чи утворюють житлові будинки №№ 14-А, 14-Б, що розташовані по пр. Кошового в м. Кременчуці Полтавської області єдиний житловий комплекс нерухомого майна, судом першої інстанції також не досліджувалися.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308-310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 917/87/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська