Рішення

від 25.01.2018 по справі 621/2505/17

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №621/2505/17

Пр. 2/621/253/18

Рішення

Іменем України

25 січня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями дійсним,

в с т а н о в и в :

07 листопада 2017 року, ОСОБА_1 звернувся із позовом до Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями №Н4-315, укладений 18.06.1996 року між ним та ОСОБА_2

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 18 червня 1996 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №Н4-315 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з надвірними будівлями. На сьогоднішній день вказаний об'єкт нерухомості має адресу: АДРЕСА_2 Зазначений договір укладено на Харківській товарній біржі, що не було заборонене діючим на той момент законодавством. В подальшому позивач із продавцем вирішили, що за необхідності переукладуть вказаний договір у нотаріуса. Після укладання договору нотаріальне посвідчення так і не проводилося, оскільки в цьому договорі зазначено, що відповідно до ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу", договори, укладені на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню, в зв'язку з чим він вважав, що договір укладено належним чином та відповідно до вимог діючого на той момент законодавства, а в разі зміни законодавства він із продавцем домовилися, що укладуть договір нотаріально. Зазначений договір купівлі-продажу відповідно до п. 11 підлягав обов'язковій реєстрації в органах технічної інвентаризації і 19.12.1996 року позивач, на виконання вказаного пункту договору, зареєстрував його у КП „Зміївське БТІ" і, таким чином, став власником вищезгаданого майна. З вказаного часу ОСОБА_1 відкрито та безперервно користується будинком, виконав в ньому неодноразово ремонт та сплачує необхідні комунальні платежі. 15.09.2017 року ним було отримано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню проекту землеустрою. У серпні 2017 року із засобів масової інформації ОСОБА_1 дізнався про те, що „біржові договори" зразка 1996 року є недійсними внаслідок того, що крім „біржового" посвідчення, на той момент вони могли укладатися нотаріально. Позивач вирішив поцікавитися на Харківській товарній біржі, чому його не було попереджено про дані обставини при укладенні договору, однак виявилося, що Харківська товарна біржа не здійснює (згідно КВЕД) засвідчення договорів на відчуження нерухомого майна, оскільки зараз цим займаються нотаріальні контори в силу ЦК України. При цьому, Харківська товарна біржа, на якій укладався договір діяла в межах своїх повноважень та керувалася нормами ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу", в зв'язку з чим на той момент не було потреби у нотаріальному посвідченні договору. На даний момент, відповідно до вимог ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Зазначає, що при укладанні договору купівлі-продажу №Н4-315 він та продавець домовилися щодо усіх суттєвих умов договору та виконанням сторонами договору.

За вказаних вище обставин ОСОБА_1 вважає, що ним на законних підставах набуто право власності на майно. Згода щодо істотних умов договору між ним і продавцем була досягнута, а відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі продажу нерухомого майна була обумовлена діючим на той час законодавством, в зв'язку з чим є всі підстави для визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Відповідно до п. 9 Розділу VIII Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. У поданій до суду заяві просив провести судовий розгляд бе його участі та задовольнити позов. Визнати дійсним укладений 18.06.1996 року між ним та ОСОБА_2 на Харківській товарній біржі договір купівлі-продажу №Н4-315 житлового будинку з надвірними будівлями. На фіксуванні судового засідання технічними засобами не наполягав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Від Тимченківського сільського голови ОСОБА_3 до суду надійшла заява в якій відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти визнання укладеного договору дійсним. Розгляд справи просить провести без участі представника сільської ради.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:

Так, судом встановлено, що 18 червня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №Н4-315 житлового будинку з надвірними будівлями. (а.с. 10)

Вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями належав продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому Тимченківською сільською радою 23.09.1991 року, реєстровий номер №67, зареєстрованому в БТІ.

Договір купівлі - продажу зареєстрований на Харківській товарній біржі з дотриманням усіх норм чинного законодавства, які діяли на момент здійснення даної угоди та відповідали нормам Закону України Про товарну біржу , в редакції станом на 01.06.1996 рік.

Позивач сплатив продавцю кошти за зазначену в договорі купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, а продавець в свою чергу звільнив та передав об'єкт нерухомості у власність ОСОБА_1

Із копії довідки №2596 від 13.10.2017 року, виданої КП Зміївське БТІ вбачається, що станом на 31.12.2012 року об'єкт нерухомого майна (житловий будинок з надвірними будівлями) за адресою: АДРЕСА_1 належить власникові ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу /Н4315/ від 18.06.1996 року укладеного Харківською товарною біржею. (а.с. 16)

Із наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту КП Зміївське БТІ на житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що зазначений будинок належить в цілому ОСОБА_1. (а.с. 12)

Згідно ст. 47 ЦК УРСР в редакції 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Тобто, діючі на час укладення договору купівлі-продажу між позивачем та ОСОБА_2 норми Закону передбачали, що в разі, якщо сторона повністю або частково виконала угоду, то суд має право визнати таку угоду дійсною.

Ці ж вимоги викладені і в статті 220 Цивільного кодексу України, діючого в даний час.

Відповідно до ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В силу ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Статтею 650 ЦК України визначено, що особливості укладення договорів на біржах встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про товарну біржу біржовою операцією визнається угода, яка в цілому відповідає умовам: представляє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товару, допущених до обороту на товарній біржі; якщо її учасники є членами біржі та якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за укладеною угодою дня.

Угоди зареєстровані на біржі не потребують нотаріального засвідчення. На підставі ч. 4 ст.15 Закону України Про товарну біржу угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_2 з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 зареєстрованого Харківською товарною біржею 18.06.1996 року за №Н-4-315 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 209, 220, 650, 657 ЦК України, ст. ст. 47, 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. 15 ЗУ Про товарну біржу суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1) до Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області (місцезнаходження - Харківська область, Зміївський район, с. Тимченки, вул.. Миру, №21-Б, ЄДРПОУ 26525160) про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним укладений 18.06.1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на Харківській товарній біржі договір купівлі-продажу №Н4-315 житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: (на день укладення договору) АДРЕСА_1 Літ А-1, загальна площа 31,1 м2, житлова площа 17,8 м2 з надвірними будівлями (наразі адреса): 63413, АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Судове рішення складено 25 січня 2018 року.

Головуючий: