Ухвала

від 25.01.2018 по справі 814/969/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

25.01.2018 Київ К/9901/722/17 814/969/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 814/969/17 за позовом Приватного підприємства Боллінг-Сервіс до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Боллінг-Сервіс звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо невчинення дій з відміни анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість та зобов'язання внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію Приватного підприємства Боллінг-Сервіс платником податку на додану вартість з 01.08.2014.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 12.06.2017 адміністративний позов задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.11.2017 залишив постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 без змін.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась 14.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017.

Верховний Суд ухвалою від 28.12.2017 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, а також вимог частини четвертої статті 213 Кодексу, з огляду на ненадання документу на підтвердження повноважень представника податкового органу, яким підписано касаційну скаргу, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 28.12.2017 була отримана відповідачем 05.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102922210850.

На виконання вимог ухвали від 28.12.2017 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. При цьому, документу, що належним чином підтверджує повноваження представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу, суду касаційної інстанції не надано.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на момент звернення до суду з клопотання про продовження процесуального строку та на момент вирішення судом питання щодо вказаного клопотання) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Лише наявність об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджають вчиненню процесуальних дій в межах встановленого ухвалою суду строку може бути підставою для продовження такого строку.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України у справі №814/969/17. Відповідачем також не надано доказів, які б підтверджували відсутність фінансової можливості здійснити сплату судового збору та надати суду касаційної інстанції відповідний документ про таку сплату у встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху строк.

Відповідачем також не наведено об'єктивних обставин, які б перешкоджали виконанню ним вимог ухвали від 28.12.2017 в частині надання документу, який належним чином підтверджує повноваження представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 28.12.2017 про залишення касаційної скарги без руху не виконано.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 121, 332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 814/969/17.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 814/969/17 за позовом Приватного підприємства Боллінг-Сервіс до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна