Ухвала

від 23.01.2018 по справі 705/426/18

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/426/18

2/705/1054/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2018 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та заборгованості із заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та заборгованості із заробітної плати.

В позові ставиться питання:

…- Стягути з Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада по 14 грудня 2017р., в сумі7977,41 грн.

- Визнати не законним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство від 13.12.2017р. № 50-к

- Поновити мене на посаді оператора технологічних механізмів

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.12.2017р. до поновлення на посаді

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. .. . .

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме: позовна заява, зокрема, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (пункт 2 частини 3 статті 175 ЦПК України.

Позовна заява в порушення вимог пунктів 6, 7, 9, 10 частини 3 статті 175 ЦПК України не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також у відповідності до вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вказаної норми позивачем надано до суду копії доказів без належного їх засвідчення.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду оригінали наданих письмових доказів або їх копії, засвідчені у порядку, встановленому ч.5 ст.95 ЦПК України.

У позові заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди, яку позивач визначив у розмірі 10000 грн. Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначено докази, що підтверджують факт завдання моральної шкоди та міркування, з яких виходив позивач при проведенні розрахунку суми стягнення у заявленому розмірі ( зокрема, докази наявності моральної шкоди та причино-наслідкового зв'язку між наслідками та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, тощо). У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно, моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Також позивачу слід уточнити зміст позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначивши в тексті позовної заяви відповідні розрахунки та суму грошових коштів, яку він просить стягнути, визначивши її на дату звернення до суду з позовом.

При цьому оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку мають відповідну грошову оцінку, слід зазначити ціну позову в цій частині (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Відповідно до п.1 частини1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається - сумою, яка стягується.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок обчислення середньої заробітної плати) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Таким чином, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку вихідної допомоги при звільненні провадиться виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулось звільнення.

Відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, середній заробіток за час вимушеного прогулу обчислюється шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Встановлено, що позивач звертається до суду з вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу. Вказані вимоги нерозривно пов'язані між собою. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, який позивач просить стягнути з відповідача фактично є заробітною платою, яку позивач не отримав за період його вимушеного прогулу.

За таких обставин, слід дійти висновку про те, що позивач звільняється від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в силу ст.5 Закону України Про судовий збір .

Разом із тим, позивачем заявлена вимога про визнання незаконним та скасування наказу ТзОВ Уманське хлібоприймальне підприємство від 13.12.2017р. № 50-к та стягнення моральної шкоди, що є вимогами немайнового характеру за які судовий збір підлягає сплаті. Щодо вказаних вимог судом зазначається, що вони не є за своєю суттю вимогами про стягнення заробітної плати або поновлення на роботі, а також не є іншими вимогами, які відповідно до діючого законодавства звільняють позивача від сплати судового збору

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 0,4розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704 грн. 80коп.

На підтвердження оплати судового збору до Уманського міськрайонного суду Черкаської області необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Пунктом 8 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про витребування доказів, в якій вказано …витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство …1. Довідку про заборгованість по заробітній платі за період з 01.11.2017р-по 14.12.2017р.; 2. Довідку про заробіток за останні два календарні місяці роботи, який включає усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки… . При цьому, в ст. 84 ЦПК України вказано, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. При цьому у в прохальній частині клопотання про витребування доказів відсутня інформація, яка повинна бути відображена у відповідній ухвалі з приводу того, відносно кого, за період роботи з 01.11.2017р. по 14.12.2017рта по якій посаді Товариство з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство має надати інформацію про заборгованість по виплаті заробітної плати. Одночасно другий пункт прохальної частини клопотання сформульований аналогічним чином і його вимоги не кореспондуються з інформацією, яка повинна бути надана суду та врахована під час обрахунку за відповідний період що стосується середньомісячного та середньоденного заробітку обрахованого відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100. Також, у клопотанні позивач на його обґрунтування посилається на ст. 86 ЦПК України, якою врегульовано огляд речових доказів, що швидко псуються.

Крім того, позивачем у позові ставиться питання про виклик свідків. При цьому, статтею 91 ЦПК України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються: його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи; обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. Одночасно, у ст. 93 ЦПК України, вказано, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 , і 177 цього Кодексу , протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та заборгованості із заробітної плати , підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим та повернутий позивачеві.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Керуючись ст. ст. 175 , 177 , 185 ЦПК України , суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Уманське хлібоприймальне підприємство про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та заборгованості із заробітної плати, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Мазуренко