Ухвала

від 26.12.2017 по справі 755/1506/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/1506/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю представників володільців майна ТОВ «ГУМ», WILDMAN CAPITAL GROUP INC. ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «ГУМ», WILDMAN CAPITAL GROUP INC., про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2016 за № 12016100040000815,

в с т а н о в и в :

Представник володільців майна ТОВ «ГУМ», WILDMAN CAPITAL GROUP INC. ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вказаним клопотання виходячи з того, що у рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 12.12.2016 у справі № 757/61079/16-к, накладено арешт на нежитлову будівлю торгівельного комплексу з надбудовою дахової котельні літ. Е-4, е-1. ганки літ. е-е 2, входи у підвал літ е 3, е 4, літ. е 5, загальною площею 9 284, 0 кв.м., що розташована в м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), бульвар Європейський, будинок 1Д (вул. Центральна, 10) Торгівельний комплекс ЄВРОПА (реєстраційний номер майна 14192562) та належить на праві власності Компанії WILDMAN CAPITAL GROUP INC. (P.O. Box 3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands);земельну ділянку, загальною площею 0, 23 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:415:0034, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), бульвар Європейський, будинок 1д (вул. Центральна, 10) та належить на праві власності Компанії WILDMAN CAPITAL GROUP INC. (P.O. Box 3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands);будівлю торгівельного центру літ А-4, загальною площею 3 577, 8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, будинок 54-д (вул. Московська, 1) - Торговий Дім LIBRARY (реєстраційний номер майна 26578430) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ГУМ» (49000, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 21853959); нежитлову будівлю торгівельного комплексу загальною площею 25 000 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Карла Маркса, 50 Торгівельний комплекс Пассаж (реєстраційний номер майна 31227266) що належить на праві власності ТОВ ГУМ (49000, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 21853959);корпоративні права ТОВ ПФГ Спарта (ЄДРПОУ 30687998), юридична адреса: 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Васильківка, Провулок Парковий, 4, заборонивши розпоряджатися, користуватися вищевказаним майном та корпоративними правами.

Клопотання заявник умотивовує тим, що слідчими третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100040000815 від 20.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.ч.1, 2 ст.375 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 12 грудня 2016 року, справа № 757/61079/16-к, було задоволено клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна, накладено арешт на майно вказаних підприємств.

16 листопада 2017 року слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12016100040000815 від 20.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст.375 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження, під час досудового розслідування відомості та обставини, які стали підставою для реєстрації кримінального провадження, слідчим шляхом перевірено та свого підтвердження не знайшли, тобто під час досудового розслідування встановлено, як це вбачається зі змісту постанови про закриття кримінального провадження, що під час аналізу фактичних обставин, встановлених в ході слідства, орган досудового розслідування прийшов до висновку про відсутність в діях осіб-учасників договірних та інших відносин складу злочинів, відповідно, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 та ч.ч.1, 2 ст.375 КК України.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Оскільки кримінальне провадження № 12016100040000815 від 20.01.2016 закрито постановою від 16.11.2017, необхідність у збереженні арешту майна підприємств, на думку автора звернення, відпала.

Також, заявник вказує на те, що в даному кримінальному провадженні підозра жодній з посадових (службових) осіб підприємств володільців майна пред`явлена не була.

Продовження існування арешту майна підприємств після закриття кримінального провадження завдає істотної шкоди інтересам моїх довірителів та перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності підприємств.

З огляду на наведене, заявник, просить, у цей час, клопотання задовольнити та скасувати арешт майна підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУМ» та WILDMAN CAPITAL GROUP INC., накладеного відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 12 грудня 2016 року, справа № 757/61079/16-к.

У судовому засіданні заявник вказане клопотання підтримав, просив задовольнити, з вказаних в ньому підстав.

Слідчий ОСОБА_4 заперечував проти скасування арешту майна, так як на його переконання обставини регламентовані ст. 174 КПК України, у цей період, для скаування арешту майна відсутні.

Слідчий суддя заслухавши думку сторін, дослідивши надані ними матеріали, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні (п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КК України).

При цьому, згідно ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У даному випадку, в судовому засіданні встановлено, що слідчими третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100040000815 від 20.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 375 КК України.

В рамках даного криімнальнго провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 12.12.2016 у справі № 757/61079/16-к, накладено арешт на нежитлову будівлю торгівельного комплексу з надбудовою дахової котельні літ. Е-4, е-1. ганки літ. е-е 2, входи у підвал літ е 3, е 4, літ. е 5, загальною площею 9 284, 0 кв.м., що розташована в м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), бульвар Європейський, будинок 1Д (вул. Центральна, 10) Торгівельний комплекс ЄВРОПА (реєстраційний номер майна 14192562) та належить на праві власності Компанії WILDMAN CAPITAL GROUP INC. (P.O. Box 3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands);земельну ділянку, загальною площею 0, 23 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:415:0034, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), бульвар Європейський, будинок 1д (вул. Центральна, 10) та належить на праві власності Компанії WILDMAN CAPITAL GROUP INC. (P.O. Box 3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands);будівлю торгівельного центру літ А-4, загальною площею 3 577, 8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, будинок 54-д (вул. Московська, 1) - Торговий Дім LIBRARY (реєстраційний номер майна 26578430) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ГУМ» (49000, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 21853959); нежитлову будівлю торгівельного комплексу загальною площею 25 000 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Карла Маркса, 50 Торгівельний комплекс Пассаж (реєстраційний номер майна 31227266) що належить на праві власності ТОВ ГУМ (49000, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 21853959);корпоративні права ТОВ ПФГ Спарта (ЄДРПОУ 30687998), юридична адреса: 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Васильківка, Провулок Парковий, 4, заборонивши розпоряджатися, користуватися вищевказаним майном та корпоративними правами.

16 листопада 2017 року слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12016100040000815 від 20.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст.375 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження, під час досудового розслідування відомості та обставини, які стали підставою для реєстрації кримінального провадження, слідчим шляхом перевірено та свого підтвердження не знайшли, тобто під час досудового розслідування встановлено, як це вбачається зі змісту постанови про закриття кримінального провадження, що під час аналізу фактичних обставин, встановлених в ході слідства, орган досудового розслідування прийшов до висновку про відсутність в діях осіб-учасників договірних та інших відносин складу злочинів, відповідно, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 та ч.ч.1, 2 ст.375 КК України.

Як наслідок, є доведеним факт того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, так як саме кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Адже, ст. 1 протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Тобто, визнаючи право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном, ст. 1 за своєї суттю є гарантією права власності...оскільки право розпоряджатися своїм майном є звичайним та основоположним аспектом права власності» (рішення по справі Хендісайда (Handyside v. the United Kingdom) від 7 грудня 1976 р. серія A, т. 24, с. 29, п. 62).

Відповідно до рішень у справах «Бакланов проти Російської Федерації», «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 протоколу 1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним .

З урахуванням того, що ст. 41 КонституціїУкраїни закріплено гарантію, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Право власності є непорушним.

Так, як у п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.

Адже, гарантія від втручання з боку держави та інших (третіх) осіб у здійснення власником своїх повноважень, перешкоджання перспективі протиправного позбавлення власника його майна, недопустимість дій, які суперечать інтересам власника, можливість захисту зазначеного права становить зміст принципу недоторканності (непорушності) права власності.

У цій ситуації, органи державної влади закривши кримінальне провадження та не врегулювавши жодним чином питання застосованих заходів забезпечення кримінального провадження у відношення власників майна тим самим допустими безділяьінсть, яка прямо вплинувала на їх право володіти та розпоряджатися належним їм майна, що є неприйнятним.

Також, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 12.12.2016 у справі № 757/61079/16-к, передумовою арешту слугувала мета визначена ст. 170 КПК України не у редакції Закону№ 1019-VIII від 18.02.2016, а у попередніх редакціях Закону, тобто у тій редакції, що не була чинною, на момент розгляду клопотання, а саме 12.12.2016.

У той же час, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

З рішення ВСУ у справі № 5-205кс15 випливає, що Кримінальним процесуальним законом України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень.

Адже, на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.

Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 5 КПК України).

За таких умов, слідчий суддя розглядаючи дане клопотання заявника мав би керується положеннями ст.ст. 170, 171 КПК України у редакції Закону№ 1019-VIII від 18.02.2016, оскільки саме ця редакція була чинною на момент прийняття рішення у провадженні ,а саме 09.12.2016.

Однак, у цій ситуації, арешт був накладений з посиланням на положення ст. 170 КПК України, зокрема її 3 частину, не у редакції Закону№ 1019-VIII від 18.02.2016, тобто у тій редакції, що не була чинною, на момент розгляду, клопотання.

При цьому, застосування норми ст. 170 КПК України у іншій редакції Закону, є неприйнятними, оскільки, як зазначалося слідчим суддею раніше повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії, апріорі, з Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 рокуубачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому у світлі положень статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як наслідок, з підстав визначених ст. 170 КПК України у редакції, яка не була чинною на момент арешту, на думку слідчого судді, арешт є необґрунтованим, що прямо указує на те, що така мета відпада не тільки у період закриття кримінального провадження, а ще у момент накладення арешту, а саме відразу ж після проголошення судового рішення про його арешт.

Адже, за змістом положеньст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права тасвободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, клопотання заявника підлягає задоволенню, адже лише у даний спосіб буде забезпечено ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, а арешт скасуванню, оскільки, на цей час, власники даного майна при відсутності обставин визначених кримінальним процесуальним законодавствомфактично позбавлений права користування приватною власністю, що є не припустимим.

А тому, у відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, як-то того, що вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року), аджебудь-яке втручання у те чи інше право особиправо повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільствата вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу,бо необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар(див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52), тобто іншими словами,має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти(див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98), оскільки у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, а у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити "особистий і надмірний тягар для особи".

Таким чином, оскільки, у даному випадку, втручання у права заявника порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто становить "особистий і надмірний тягар для особи", та виходячи з того, що, на цей час, захист його прав можливий тільки шляхом задоволення клопотання, бо тільки в такий спосіб є можливим усунути усі наслідки дії та відновити стан, який найімовірніше існував би, якби не було вчинено цю дію, а саме шляхом застосування єдино можливого шляху виправлення наслідків у такий спосіб, щоб відновити, наскільки це можливо, ситуацію, яка існувала до проведення такої дії, враховуючи, що ЄСПЛ у справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) (Article 50), Series A № 85, C. 16, зазначив, що він «виходитиме з того принципу, щозаявник має бути, по можливості, повернений у становище, в якомувін перебував, адже таким чином підкреслюється верховенство обов`язку відновлення status quo ante, а в рішенні від 31 жовтня 1995 року у справі «Папамічалопулос та інші проти Греції» (Papamichalopoulos and Others v. Greece) (стаття 50), Series A № 330-B, суд застосував принцип restitutio in integrumта вказав, щовиправлення здійсненого повинне, по можливості, усунути усі наслідки дії та відновити стан, який найімовірніше існував би, якби не було вчинено цю дію та застосувати в цих цілях всі можливі шляхи такого виправленнянаслідків у такий спосіб, щоб відновити, наскільки це можливо, ситуацію, яка існувала до порушення(див. рішення у справах «Маестрі проти Італії» [ВП] (Maestri v. Italy [ВП]), заява № 39748/98, п. 47, ECHR 2004-І; «Ассанідзе проти Грузії» [ВПl] (Assanidze v. Georgia [ВП]), заява № 71503/01, п. 198, ECHR 2004-ІІ; «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» [ВП] (), заява № 48787/99, п. 487, ECHR 2004-VII).

КеруючисьЗаконом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. ст.170,174,369-372,376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити.

Арешт накладений, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 12.12.2016 у справі № 757/61079/16-к, на нежитлову будівлю торгівельного комплексу з надбудовою дахової котельні літ. Е-4, е-1. ганки літ. е-е 2, входи у підвал літ е 3, е 4, літ. е 5, загальною площею 9 284, 0 кв.м., що розташована в м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), бульвар Європейський, будинок 1Д (вул. Центральна, 10) Торгівельний комплекс ЄВРОПА (реєстраційний номер майна 14192562) та належить на праві власності Компанії WILDMAN CAPITAL GROUP INC. (P.O. Box 3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands);земельну ділянку, загальною площею 0, 23 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:415:0034, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), бульвар Європейський, будинок 1д (вул. Центральна, 10) та належить на праві власності Компанії WILDMAN CAPITAL GROUP INC. (P.O. Box 3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands);будівлю торгівельного центру літ А-4, загальною площею 3 577, 8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, будинок 54-д (вул. Московська, 1) - Торговий Дім LIBRARY (реєстраційний номер майна 26578430) та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ГУМ» (49000, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 21853959); нежитлову будівлю торгівельного комплексу загальною площею 25 000 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Карла Маркса, 50 Торгівельний комплекс Пассаж (реєстраційний номер майна 31227266) що належить на праві власності ТОВ ГУМ (49000, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), проспект Карла Маркса, буд. 50; ідентифікаційний код юридичної особи 21853959);корпоративні права ТОВ ПФГ Спарта (ЄДРПОУ 30687998), юридична адреса: 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Васильківка, Провулок Парковий, 4, із забороною розпоряджатися, користуватися вищевказаним майном та корпоративними правами, - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою для безумовного виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 17:55 год. 26.12.2017.

Слідчий суддя: ОСОБА_1