Ухвала

від 20.11.2017 по справі 760/25416/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/16600/17

в справі № 760/25416/17

У х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчої групи - заступника начальника ВР КП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017000000000172 від 25 вересня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 205, ч.3 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання з якого вбачається, що слідчою групою, яка складалась з слідчих слідчого управління кримінальних розслідувань ГСУ ФР Державної фіскальної служби України та слідчих слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженню № 32017000000000063 (матеріали виділені з матеріалів кримінального провадження № 12015040030000292 від 08 травня 2015 року) від 30 травня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 212, ч.4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 229, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 209 КК України, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснювала Генеральна прокуратура України.

Слідчий у своєму клопотанні просив накласти арешт на речі, документи, носії інформації вилучені 16 травня 2017 року в результаті проведення обшуку у приміщенні за адресою: м. Київ, пров. Р.Лужевського 14, а саме:

1.ноутбук марки Арle s/n:W80189CVF5W- 1 шт.

2.відеорекордер білого кольору s/n:PZA4FL199WASDE2 - 1 шт.

3.мобільний телефон марки Ірhоne 5S ІМЕІ: НОМЕР_1 - 1 шт.

4.мобільний телефон марки Ірhоne 5S ІМЕІ: НОМЕР_2 - 1 шт.

5.мобільний телефон марки Ірhоne 5S ІМЕІ: НОМЕР_3 - 1 шт.

6.мобільний телефон марки Ірhоne 5S ІМЕІ: НОМЕР_4 - 1 шт.

7.планшет марки Іраd FСС ID: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 - 1 шт.

8.мобільний телефон Nоkіа ІМЕІ: НОМЕР_7 - 1 шт.

9.мобільний телефон Samsung ІМЕІ: НОМЕР_8 - 1 шт.

10.мобільний телефон Nоkіа ІМЕІ: НОМЕР_9 - 1 шт.

11.мобільний телефон Samsung s/n: НОМЕР_10 - 1 шт.

12.мобільний телефон Samsung ІМЕІ: НОМЕР_11 - 1 шт.

13.мобільний телефон Nоkіа ІМЕІ: НОМЕР_12 - 1 шт.

14.чорнові записи на 3 арк.

15.договір купівлі-продажу № 50 від 09.02.2017 на 3 арк.

16.протокол № 11 проведення повторного аукціону на 1 арк.

17.платіжне доручення № 5 від 09.03.2017 на 1 арк.

18.платіжне доручення № 6 від 10.03.2017 на 1 арк.

19.рахунок на оплату № 40 від 09.02.2017 на арк.

20.договір купівлі-продажу № 52 від 09.02.2017 на 3 арк.

21.протокол № 10 проведення повторного аукціону на 1 арк.

22.платіжне доручення № 7 від 10.03.2017 на 1 арк.

23.рахунок на оплату № 42 від 09.02.2017 на арк.

24.виписка по особовому рахунку № НОМЕР_13 за період з 01.03.2017 на 1 арк.

25.грошові кошти в сумі 40 572 (сорок тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн.

26.грошові кошти в сумі 700 (сімсот) доларів.

27.грошові кошти в сумі 4995 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) євро.

28.грошові кошти в сумі 2395 (дві тисячі триста дев`яносто п`ять) грн.

29.флеш-накопичувач чорного кольору з написом Арасег 1 шт.

30.флеш-накопичувач білого кольору з написом Transcend D 420556175 - 1 шт.

31.блокнот чорного кольору з написом Persona grata із чорновими записами - 1 шт.

32.печатка ТОВ «Компанія Атраком» (код 36460680) - 1 шт.

33.системний блок чорного кольору TFX 300 s/n 0000091- 1 шт.

34.мобільний телефон Nokia ІМЕІ: НОМЕР_14 1 шт.

35.мобільний телефон Nokia ІМЕІ: НОМЕР_15 - 1 шт.

36.мобільний телефон Samsung ІМЕІ: НОМЕР_16 - 1 шт.

37.мобільний телефон Lenovo ІМЕІ: НОМЕР_17 1 шт.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.

Заслухавши слідчого та дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно дост. 167 КПК України,тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, підшукані, виготовлені, пристосовані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; одержанні внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, ч. 3 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не було доведено, що речі та документи, вилучені у ході проведення обшуку 16 травня 2017 року у приміщенні за адресою: м. Київ, пров. Р. Лужевського 14 відповідають критеріям ст. 98 КПК України, а саме, слідчий не довів можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, та не обґрунтував правову підставу для арешту такого майна.

Таким чином, клопотання про накладення арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого слідчої групи - заступника начальника ВР КП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017000000000172 від 25 вересня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 205, ч.3 ст.209 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий судя: ОСОБА_1