Рішення

від 05.06.2007 по справі 2/121пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/121пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.06.07 р.                                                                               Справа № 2/121пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачової А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Колективного підприємства “Сантехелектромонтаж” в особі структурного підрозділу Красноармійського  “Будівельного управління № 4” м. Донецьк  

до відповідача: Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації                                      м. Красноармійськ

про визнання права власності та зобов'язання Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності

За участю

представників сторін

від позивача: Машкін В.А.  – за довір.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Колективне підприємство “Сантехелектромонтаж” в особі структурного підрозділу Красноармійського “Будівельного управління № 4” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Красноармійськ про визнання права власності на технічну базу – будівлю мехцеху, навіси – сховища, що розташовані по вулиці Шмідта у місті Красноармійську Донецької області та зобов'язати Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації” міста  Красноармійськ зареєструвати це право у встановленому порядку.  

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення Виконавчого комітету Красноармійської міської ради № 16 від 13 січня 1965р., акт на постійне користування земельною ділянкою від 21.03.1994р., технічні паспорти від 03.11.2004р. та 20.03.2007р. Як на правові підстави позовних вимог позивач у позові вказує ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує, надав відзив на позовну заяву від 13.04.2007р. № 122, де вказує, що згоден з визнанням права власності за позивачем на нерухоме майно, розташоване за адресою : м. Красноармійськ, вул. Шмідта, б/н.

Крім того, надано заяву від 18.04.2007р. № 129, відповідно до якої відповідач просить справу № 2/121пн, у зв'язку з визнанням відповідачем позовних вимог в повному обсязі розглянути справу по суті без участі представника відповідача.

05.06.2007 р. до прийняття рішення позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати право власності за Колективним підприємством “Сантехелектромонтаж” в особі структурного підрозділу Красноармійського “Будівельного управління № 4” м. Донецьк  на нерухоме майно: будівлю мехцеху з прибудовою площею 197,8 м2; побутове приміщення зі складом площею 146,4 м2; сховище та сарай загальною площею 312,7 м2, розташовані за адресою: по вулиці Шмідта у місті Красноармійську Донецької області та зобов'язати відповідача зареєструвати це право у встановленому порядку, в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 376 ЦК України.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд ВСТАНОВИВ:

          Позивач, Колективне підприємство “Сантехелектромонтаж” зарегістровано відповідно до розпорядження № 3 від 06.01.1994р., регістраційний номер № 834. Відповідно до  1.1. Статуту засновниками колективного підприємства “Сантехенелектромонтаж” є Організація орендарів “Сантехелектромонтаж”.  Пунктом 4.4. Статуту встановлено, що Колективне підприємство має : статутний фонд, який створений за рахунок викупленого орендного майна під час роботи за умовах оренди.  

          13 січня 1965 року Красноарміською міською радою депутатів було винесене Рішення № 16 про відведення в натурі земельної ділянки площею 1,0 га в кварталі №-279 (вулиця Шмідта) в місті Красноармійську під будівництво бази (навісів, сховищів, мехмайстерні) для Красноармійського будівельного управління № 4 ОП “Сантехелектромонтаж”.  На підставі зазначено рішення позивачеві було виділено  вище вказану земельну ділянку.

На підставі рішень Красноармійської міської ради народних депутатів від 13.01.1965р. № 16 та від 26.04.1967р. № 126/1 позивачем 21.03.1994р. було отримано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 11995м2 який зареєстровано за № 00003.  

22 грудня 1993р. між Орендним підприємством “Сантехелектромонтаж” та Фондом державного майна України було укладено договір купівлі-продажу № 35 та складено акт прийому-передачі від 22 грудня 1993р., відповідно до яких позивач отримав нерухоме майно, як приватизоване у складі цілосного майнового комплексу Орендного підприємства “Сантехелектромонтаж” у склад якого входить і спірне майно.

На підставі договору купівлі-продажу № 53 від 16 січня 1993р. та акту примання-передачі від 22 грудня 1993р. позивачем отримано свідоцтво про власність від 27 грудня 1993р. реєстроване за № 65 на майно орендного підприємства “Сантехелектромонтаж”.

    Згідно статті 21 Закону України “Про власність”, право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

 Відповідно до наказу Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України за № 906 від 31.08.1993 р.  позивач був створений на базі майна цілісного майнового комплексу Орендного підприємства “Сантехелектромонтаж” в процесі приватизації.

Судом встановлено, що позивач протягом 1966-1969 років за рахунок фондів відокремленого структурного підрозділу “Будівельного управління № 4” Колективного підприємства “Спецтехелектромонтаж” було збудовано нерухоме майно у вигляді мехцеха та сховища господарським засобом на підставі наказу № 41 від 04.06.69р. На підставі кошторисів, затверджених Будуправлінням № 4 Тресту “Сантехелектромонтаж” від 11.11.77-78р.р., 15.03.83р. позивачем було здійснено капітальний ремонт приміщення мехцеху, будівлі контори та сховища.

Будівництво нерухомого майна проводилося без належно затвердженої проектної документації, тому підприємство не має ніяких документів щодо вводу в експлуатацію.

Згідно інвентарних карток №№ 119, 120, 141, що містяться в матеріалах справи, на балансі позивача облікуються  споруди мехцеха, побутовє приміщення, споруда сховища.

Відповідно до п. 3 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 “Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна” технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди.

Роботи з інвентаризації повинні здійснюватися за обов'язковою участю власника (власників) будинків, у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням цих документів власником (власниками).

Відповідно до Актів Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Красноармійська, за позивачем станом на 19.03.07р. складені технічні паспорти на будівлю мехцеху з прибудовою площею 197,8 м2, побутове приміщення зі складом площею 146,4 м2, сховища та сарай 312,7 м2.

 З матеріалів справи вбачається, що спірний об'єкт нерухомості обліковувався позивачем на інвентарній картці  і увійшов під час приватизації до його статутного фонду.

  На цей час, спірні об'єкти знаходиться у позивача, обліковуються ним на балансі як основні засоби, позивач вільно ними користується та розпоряджається.

Тобто, відповідно до наданих документів, судом встановлено, що позивачем була проведена самовільна будівля нежилого приміщень. При цьому, як вказує позивач, самовільне будівництво проведено ним у межах площ земельної ділянки, що були виділені  з метою розміщення навісов, складів, мехмайстерень в кварталі 279 м. Красноармійськ по вул. Шмідта.

Статтею 48 Закону України “Про власність” передбачено, що власник може вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання, згідно ст. 144 Господарського кодексу України, виникають, у тому числі, внаслідок створення та прибдання майна з підстав, не заборонених законом, а також, внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторонами не надано суду документів, які свідчать, що самочинне будівництво яке здійснив позивач, порушує права інших осіб.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги надані до справи документи, виходячи з того, що спірний об'єкт збудований на земельної ділянці, яка надана в постійне користування відповідно до Державного акту ДН № 00003 від 21.03.1994р., а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірних об'єктів прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності , підлягають задоволенню.

Також, визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги про визнання за Колективним підприємством “Сантехелектромонтаж” в особі структурного підрозділу Красно армійського “Будівельного управаління № 4” ЗКПО 01237767 (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80), право власності на самовільно збудовану будівлю у вигляді будівля мехцеху з прибудовою площею 197,8 м2, побутове приміщення зі складом площею 146,4 м2, склад та сарай загальною площею 312,7 м2, розташованих за адресою м. Красноармійськ, вул. Шмідта б/н, які знаходяться на земельний ділянці площею 11995 м2, що виділена  позивачу на праві постійного землекористування на підставі Рішень Красноарміської міської Ради народних депутатів від 13.01.1965р. № 16 та від 26.04.1967р. № 126/1 та відповідно до Державного Акту на право постійного користування серії ДН № 00003 від 21.03.1994р. підлягають задоволенню.

Крім того, для проведення реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомості позивач звертався до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” м. Красноармійськ, на наслідками розгляду якого, було винесено Рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 15 лютого 2007р., так як відсутні правовстановлюючі  документи для реєстрації.

У зв'язку з чим, позивач просить зобов'язати Колективне підприємство “Бюро технічної інвентаризації” м. Красноармійськ зареєструвати право власності на  самовільно збудовану будівлю у вигляді будівля мехцеху з прибудовою площею 197,8 м2, побутове приміщення зі складом площею 146,4 м2, склад та сарай загальною площею 312,7 м2, розташованих за адресою м. Красноармійськ, вул. Шмідта б/н. Проте, в частині зазначених вимог суд відмовляє у позовних вимогах з огляду на наступне.

Статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлюється перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно. Однією із таких підстав для державної реєстрації прав на нерухоме майно є, у тому числі, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. № 6/5, містить аналогічний перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна. Переліком передбачено, що до таких документів, зокрема належить рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна (п. 10 Переліку).

Право власності на спірні об'єкти, в даному випадку, встановлюється на підставі рішення суду, яке набере чинність тільки через 10 днів з моменту його прийняття, якщо не буде апеляційного оскарження. Тільки після вступу вказаного рішення в силу, воно є підставою для реєстрації за позивачем права власності.

   В разі здійснення перешкод з боку органу державної реєстрації прав, а саме, БТІ у м. Красноармійську, в реєстрації за позивачем права власності, при наявності вступившего в законну силу вказаного рішення, такі відмови, дії чи бездіяльність державного реєстратора може бути оскаржена у судовому порядку за правилами адміністративної юрисдикції.  

Судові витрати покладаються на позивача, так як вини відповідача у виникненні спору не має.

На підставі викладеного керуючись ст. 4, 48 Закону України “Про власність”,             ст. 16, 376 Цивільного кодексу України, ст. 20, 144 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                             ВИРІШИВ:

Позов Колективного підприємства “Сантехелектромонтаж” в особі структурного підрозділу Красноармійського “Будівельного управління № 4” до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Красноарміськ про визнання права власності на нерухоме майно: будівлю мехцеху з прибудовою площею 197,8 м2, побутове приміщення зі складом площею 146,4 м2, склад та сарай загальною площею 312,7 м2, що розташовані за адресою: м. Красноармійськ, вул. Шмідта б/н на території земельної ділянки, що належить Колективну підприємству “Сантехелектромонтаж” на праві постійного користування, – задовольнити частково.                

Визнати за Колективним підприємством “Сантехелектромонтаж” в особі структурного підрозділу Красноармійського “Будівельного управління № 4” ЗКПО 01237767 (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 80), право власності на самовільно збудовані будівлі у вигляді  будівлі мехцеху з прибудовою площею 197,8 м2, побутового приміщення зі складом площею 146,4 м2, складу та сараю загальною площею 312,7 м2, що розташовані за адресою: м. Красноармійськ, вул. Шмідта б/н на території земельної ділянки, що належить Колективну підприємству “Сантехелектромонтаж” на праві постійного користування серії ДН № 00003 від 21.03.1994р.

В іншій частині позову відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя