Ухвала

від 25.01.2018 по справі 757/39358/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39358/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю адвоката ОСОБА_3 ,

представника заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням та просила скасувати арешт з забороною користування земельними ділянками, об`єктами побудованими на них та проведення будь-яких будівельних робіт на таких земельних ділянках, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36181/17-к від 27 червня 2017 року в рамках кримінального провадження №42016110000000397 від 04 серпня 2016 року, а саме земельних ділянок:

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:0283, площею 0,1204 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:0318, площею 0,1201 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

-з кадастровим номером 3222481600:02:007:0092, площею 0,1203 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ), та право забудови земельної ділянки (суперфіцій) належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ), безстрокове.

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:0448, площею 0,1226 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

-з кадастровим номером 3222481600:02:007:0251, площею 0,1226 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

-з кадастровим номером 3222481601:02:007:0041, площею 0,1164 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:5014, площею 0,1326 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:5154, площею 0,1221 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).

Обгрунтовуючи подане клопотання про скасування арешту майна, суб`єкт звернення посилається на таке: ухвала слідчого судді вмотивована тим, що вказані земельні ділянки є доказами у кримінальному провадженні номер 42016110000000397 від 04 серпня 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 364 КК Українислужбовими особами Київської обласної державної адміністрації та інших державних органів влади своїм службовим становищем при погодженні проектно-технічної документації будівництва комплексу житлових будинків в селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Водночас, власники земельних ділянок, на які накладено арешт, не є службовими особами та не наділені владними повноваженнями, до яких застосовується відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 364 КК України, а земельні ділянки, на які накладено арешт, набуті у власність шляхом укладання договорів купівлі-продажу з громадянами України, в яких вони не взаємодіяли з органами державної влади, та не відповідають ознакам речових доказів у кримінальному провадженні, передбаченим ст. 98 КПК України. Крім того, у відповідності до положеньст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»в редакції, чинній на момент початку будівництва, проектно-кошторисна документація на будівництво підлягала затвердженню виключно замовником будівництва та не підлягала погодженню чи затвердженню органами державної влади чи місцевого самоврядування. Таким чином, земельні ділянки, на які накладено арешт, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім того, накладення арешту на земельні ділянки шляхом заборони користування земельними ділянками, об`єктами побудованими на них та проведення будь-яких будівельних робіт на таких земельних ділянках необґрунтовано обмежують права власників земельних ділянок та власників нерухомого майна, спорудженого на них.

У судовому засіданні адвокати ОСОБА_4 ОСОБА_6 вимоги визначені у клопотанні просили задовольнити та підтвердили, що у кримінальному провадженні номер 42016110000000397 від 04 серпня 2016 року підозра ОСОБА_5 не повідомлялась.

Представник прокуратури Київської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких матеріалів на спростування доводів, викладених у клопотанні, не надав. Слідчий суддя вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаної особи.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, заслухавши осіб, що з`явилися у судове засідання, приходить до висновку про задоволення клопотання, з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36181/17-к від 27 червня 2017 року в рамках кримінального провадження №42016110000000397 від 04 серпня 2016 року був накладений арешт на земельні ділянки шляхом заборони користування ними, об`єктами побудованими на них та проведення будь-яких будівельних робіт на таких земельних ділянках. Як зазначено в ухвалі, в обґрунтування доводів, викладених у клопотанні, вбачається, що слідчим управлінням прокуратури Київської області проводиться досудове розслідування за фактом зловживання службовими особами Київської обласної державної адміністрації та інших державних органів влади своїм службовим становищем при погодженні проектно-технічної документації будівництва комплексу житлових будинків у АДРЕСА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2ст. 364 КК України. Ухвала мотивована необхідністю недопущення відчуження зазначених земельних ділянок та об`єктів будівництва, розташованих на них, забезпечення відшкодування шкоди заподіяної вчиненим суспільно-небезпечним діянням, виконання приписів ДАБІ у Київській області. Розгляд клопотання прокуратури про накладення арешту здійснювався за відсутності власників майна, на яке накладалось арешт, та його представників, у зв`язку з чим останні не мали можливість надати пояснення та заперечення по суті заяви прокуратури.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Досудове розслідування в межах кримінального провадження №42016110000000397, внесеного 04.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364 КК України, службовими особами Київської обласної державної адміністрації та інших державних органів влади своїм службовим становищем при погодженні проектно-технічної документації будівництва комплексу житлових будинків у селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

З матеріалів провадження вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:01:051:0283, площею 0,1204 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була набута у власність на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 1878, виданий 08.10.2013, земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:01:051:0318, площею 0,1201га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була набута у власність на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 1874, виданий 08.10.2013, земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:007:0092, площею 0,1203га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була набута у користування на підставі договору безстрокового суперфіцію серії та номер 83, виданий 31.01.2015, земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:01:051:0448, площею 0,1226 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була набута у користування на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 1641, виданий 28.10.2014, земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:007:0251, площею 0,1226 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була набута у користування на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 1754, виданий 28.11.2014, земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:02:007:0041, площею 0,1164 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була набута у користування на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 227, виданий 29.04.2015,земельна ділянка з кадастровим номером 3222481601:01:051:5014, площею 0,1326 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була набута у користування на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 471, виданий 25.04.2016. Тож земельні ділянки були набуті у власність фізичної особи шляхом укладання цивільно-правових договорів, а не на підставі розпоряджень службових осіб органів державної влади чи місцевого самоврядування. Окрім того, слідчий всупереч вимогам п.3) ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні не зазначив та не надав документи, які б підтверджували права ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481601:01:051:5154, площею 0,1221 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 2 КПК України).

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Виходячи з положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю та ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, ч. 2 ст. 325 ЦК України, фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України чітко встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалося на порушення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з цим, Рішення Європейського Суду від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

Таким чином, в кримінальному провадженні відсутні данні, які б виправдовували втручання у право на мирне володіння особою майном, а саме земельними ділянками розташованими в АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 3222481601:01:051:0283,3222481601:01:051:0318, 3222481601:01:051:0448, 3222481600:02:007:0251, 3222481601:02:007:0041, 3222481601:01:051:5014, 3222481601:01:051:5154 та збудованими на них об`єктами, тож відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для їх арешту.Відповідно до витягу з ЄРДР особа, яка володіє вищевказаним майном не має жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення, щодо якого проводиться досудове розслідування.

Разом з цим, як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Земельні ділянки, на які накладено арешт, не є доказами в кримінальному провадженні №42016110000000397, а тому відсутні підстави для обмеження конституційних прав особи на належне йому майно.

Відповідно до частини 1 ст. 170 КПК України на майно може бути накладено арешт, у випадку якщо щодо нього існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. З матеріалів справи вбачається, що прокурор не довів, що існують підстави та розумні підозри вважати, що земельні ділянки розташовані в АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 3222481601:01:051:0283,3222481601:01:051:0318, 3222481601:01:051:0448, 3222481600:02:007:0251, 3222481601:02:007:0041, 3222481601:01:051:5014, 3222481601:01:051:5154 та розташовані на них об`єкти є доказом в кримінальному провадженні.

З матеріалів справи не вбачається необхідність арешту вказаних земельних ділянок з будь-яких інших законних підстав, а також відсутніризики, передбачені ст. 170 КПК України.

Окрім того, прокурор прокуратури Київської області, звертаючись до суду з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки, зловживаючи правами, наданими йому КПК не повідомив слідчого суддю про існування інших ухвал, якими прокурору в рамках кримінального провадження №42016110000000397 від 04 серпня 2016 року відмовлено у накладенні арешту на належні ОСОБА_5 та ОСОБА_3 земельні ділянки. Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року у справі № 757/7089/17-к відмовлено слідчому у накладенні арешту на земельні ділянки , що розташовані в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області з кадастровими номерами 3222481601:01:051:0283, 3222481601:01:051:0318, 3222481600:02:007:0092, 3222481601:01:051:0448, 3222481601:02:007:0041, 3222481601:01:051:5014, 3222481601:01:051:5154. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року у справі № 757/32546/17-к відмовлено у задоволенні клопотання прокурора прокуратури Київської області в частині накладення арешту з метою заборони користування вказаним майном. Більш того, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року у справі № 757/32546/17-к в частині задоволення клопотання прокурора прокуратури Київської області та накладенні арешту на належне ОСОБА_5 та ОСОБА_3 майно шляхом заборони його відчуження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 29 червня 2017 року у справі № 757/33722/17-к було скасовано.

Враховуючи наведе, на даний час відсутні, передбачені діючим законодавством підстави для продовження арешту на майно заявника.З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає клопотання підлягаючим задоволенню.

На підставі ст. ст.84,98,131,167,170 - 174,303,304,306,307 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36181/17-к від 27 червня 2017 року в рамках кримінального провадження номер 42016110000000397 від 04 серпня 2016 року,на земельні ділянки:

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:0283, площею 0,1204 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 );

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:0318, площею 0,1201 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 );

-з кадастровим номером 3222481600:02:007:0092, площею 0,1203 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ), та право забудови земельної ділянки (суперфіцій) ОСОБА_7 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 );

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:0448, площею 0,1226 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 );

-з кадастровим номером 3222481600:02:007:0251, площею 0,1226 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 );

-з кадастровим номером 3222481601:02:007:0041, площею 0,1164 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 );

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:5014, площею 0,1326 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 );

-з кадастровим номером 3222481601:01:051:5154, площею 0,1221 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) - шляхом заборони користування даними земельними ділянками, об`єктами побудованими на них, а також проведення будь-яких будівельних робіт на означених земельних ділянках.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Печерського

районного суду м. Києва ОСОБА_1