Рішення

від 26.01.2018 по справі 806/3197/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/3197/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Приватного підприємства "Удача" про стягнення коштів,

встановив:

Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Приватного підприємства "Удача" із позовом, в якому просить в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 309,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказана сума штрафних санкцій та пені нарахована відповідними рішеннями управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області (правонаступником якого є Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків. Зважаючи на те, що сума штрафних санкцій та пені відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути суму заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 відкрито у відповідності до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15.12.2017.

Приписами пункту 10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, далі - КАС України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи зазначене, справу слід розглядати у відповідності до норм КАС України в редакції від 15.12.2017. У новій редакції відсутня аналогічна норма, що дозволяє розглядати справу в порядку скороченого провадження.

Главою 10 розділу ІІ КАС України в редакції від 15.12.2017 передбачено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Зокрема ч.5 ст.262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань, незначну складність спору та відсутність підстав для проведення судового засідання, справу слід розглянути у відповідності до ч.5 ст.262 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду як не вручене із незалежних від суду причин, а тому відповідно до ч.6 ст. 7, ч. 11 ст. 126 КАС України, ухвала про відкриття скороченого провадження вважається врученою належним чином.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що Приватне підприємство "Удача" як платник внесків перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.01.2018, ПП "Удача" з 20.01.2016 перебуває в стані припинення за судовим рішенням.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З аналізу вищевикладеного суд дійшов висновку, що саме запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а не запис про знаходження в стані припинення, є наслідком припинення юридичної особи.

На час розгляду даної справи, відповідач перебуває у стані припинення, однак запису про припинення юридичної особи до реєстру не внесено, а тому фактично юридична особа - ПП "Удача" на даний час не припинена.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не звільнений від покладених на нього обов'язків щодо сплати штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06.06.2011 (справа № 21-103а11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до положень абзацу 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (що набрав чинності 01.01.2011, далі - Закон №2464-VI) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до абз.6 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2464-VI за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбстановлено, що вказана норма передбачає вчинення органами Пенсійного фонду стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Таким чином Фонд і після 01.01.2011 має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення заборгованості, далі - Закон №1058-IV), який регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 2 статті 5 Закону №1058-IV передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно положень ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Встановлено, що відповідач має прострочену заборгованість за порушення ч.6 ст.20 Закону №1058-IV, яка була визначена відповідно до ст.106 Закону №1058-IV на загальну суму 309,06 грн., а саме: - фінансові санкції 4,67 грн. та пеня в сумі 304,39 грн.

Дана заборгованість підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 6) та рішеннями управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області №58 від 21.10.2015 (а.с.10), №57 від 21.10.2015 (а.с.11), №56 від 21.10.2015 (а.с.12) про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками сум страхових внесків, утому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Вказані рішення відповідачу були направлені поштою, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 7)

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1055 "Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" юридичні особи - управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі та управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі було припинено шляхом реорганізації (злиття) в установленому законом порядку та утворено на їх базі Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про що 30.03.2016 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області як правонаступник управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області має право на звернення до суду щодо стягнення заборгованості, визначеної рішеннями управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заборгованість ПП "Удача" у розмірі 309,06 грн. підтверджена сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів.

Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав. Доказів сплати заборгованості або оскарження таких рішень у матеріалах справи не міститься.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 262, 263 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 40380333) до Приватного підприємства "Удача" (вул. Промислова,4 А, м. Житомир, 10025. Код ЄДРПОУ 30060415) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Удача" на користь Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені у сумі 309,06 грн. триста дев'ять гривень шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                               О.Г. Попова

Повний текст рішення виготовлено: 26 січня 2018 року.