Рішення

від 22.01.2018 по справі 826/17036/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 22 січня 2018 року                                     № 826/17036/17 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу  Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нотекс» про стягнення заборгованості в сумі 9419,16 грн., В С Т А Н О В И В: Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотекс» про стягнення заборгованості в сумі 9419,16 гривень. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2017 р. відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.   Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була. Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нотекс» зареєстровано в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до положень Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” і Прикінцевих положень вказаного Закону, несе обов'язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Пенсійним фондом сплачуються пенсії, які призначені на підставі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, фізичним особам, що працювали за Списками № 1 та № 2. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 N 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Для вказаних платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, згідно пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV. Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: - п.“а” працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; - п.“б”-“з”, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо. Згідно пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663) (далі - Інструкція). Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції). Як передбачено пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Аналіз викладених норм свідчить про те, що у позивача підстави для пред'явлення відповідних позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виникають з наступного дня після 25 числа в разі невиконання відповідачем свого обов'язку по добровільному внесенню до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячних сум таких витрат. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.10.2017 по 30.11.2017 в сумі 9 419,16 грн. Позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за Списком № 2 за період з 01.10.2017 по 30.11.2017 на загальну суму 9 419,16 грн. Позивачем в підтвердження зазначеного надано суду розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та розрахунок заборгованості. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав. Враховуючи те, що відповідачем у встановлений судом строк та станом на день розгляду справи не надано відзиву проти позову та не спростовано доводів позивача щодо наявності заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку спрощеного провадження про задоволення адміністративного позову. Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 77, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, - У Х В А Л И В: 1. Адміністративний позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотекс» (вул. Звіринецька, 63, м.Київ, 01014, код ЄДРПОУ 19132106) заборгованість в сумі 9  419,16 (дев'ять тисяч чотириста дев'ятнадцять) гривень 16 копійок на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві. Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                І.П. Васильченко