Рішення

від 16.01.2018 по справі 910/19441/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2018Справа № 910/19441/17

За позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп", м. Київ

про стягнення 47 352,27 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Супрун Л.О. (представник за довіреністю № 55-07/08 від 09.01.2018р.);

від відповідача: Ціко М.В. (представник за довіреністю від 15.01.2018р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція у м. Києві (надалі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп" (надалі - відповідач) суми збитків в розмірі 47 352,27 грн., завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що Державною екологічною інспекцією у м. Києві проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та встановлено, що відповідач (його філія) у період з 27.11.2014р. по 13.03.2016р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря окремими стаціонарними джерелами без дозволу на викиди таких забруднюючих речовин в атмосферне повітря, про що складено акт № 05/791 та винесено припис відповідачу № 05/371п від 10.11.2016р. щодо усунення вказаних порушень, терміну їх виконання та його нормативне обґрунтування. У подальшому, з огляду на допущені відповідачем порушення природоохоронного законодавства, у зв'язку з якими державі завдано збитків, позивач звернувся до відповідача з претензією № 47 від 05.05.2017р. на суму 47 352,27 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, протягом розгляду справи в суді проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 05.12.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2017р. розгляд справи відкладено до 16.01.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018р. у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018р. на підставі ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, за письмовою згодою представників сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день.

В судовому засіданні 16.01.2018р. представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення вимог позивача не заперечував.

В судовому засіданні 16 січня 2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання направлення № 793 від 17.10.2016р. та наказу № 702 від 17.10.2016р. Державною екологічною інспекцією у м. Києві у період з 27.10.2016р. по 04.11.2016р. було проведено перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства Київською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп", що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 31.

За результатами перевірки Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами складено акт № 05/791а, в якому встановлено, що у період з 27.11.2014р. по 13.03.2016р. відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Як видно з матеріалів справи, під час проведення перевірки був присутній директор відповідача ОСОБА_4 та інженер з експлуатації відповідача ОСОБА_5, що підтверджується підписами вказаних осіб у вказаному акті.

10.11.2016р. Державною екологічною інспекцією у м. Києві винесено відповідачеві припис №05/371п щодо усунення вказаних порушень, терміну їх виконання та його нормативне обґрунтування, який супровідним листом № 4087-05/08 від 10.11.2016р. направлено останньому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на допущені відповідачем порушення природоохоронного законодавства, у зв'язку з якими державі завдано збитків, позивач звернувся до відповідача з претензією № 47 від 05.05.2017р. на суму 47 352,27 грн., яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення отримана відповідачем 12.05.2017р., однак залишена без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що у період з 27.11.2014р. по 13.03.2016р. відповідачем здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря окремими стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є наднормативними викидами та є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", у зв'язку з чим завдано державі збитків у розмірі 47 352,27 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, з яких 14 205,68 грн. зарахувати в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 33 146,59 грн. - в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

В ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

При цьому, згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 року N 136, Державна екологічна інспекція у місті Києві є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до пп. г) п. 4.2. Положення про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, остання відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженої наказом Державної екологічної інспекції України від 13 грудня 2011 року N 136, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

За змістом ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається. За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Судом встановлено, що на виконання направлення № 793 від 17.10.2016р. та наказу №702 від 17.10.2016р. Державною екологічною інспекцією у м. Києві у період з 27.10.2016р. по 04.11.2016р. було проведено перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства Київською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп", що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 31.

За результатами перевірки Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами складено акт № 05/791а, в якому встановлено, що у період з 27.11.2014р. по 13.03.2016р. відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з 27.11.2014р. по 13.03.2016р.

Як видно з матеріалів справи, під час проведення перевірки був присутній директор відповідача ОСОБА_4 та інженер з експлуатації відповідача ОСОБА_5, що підтверджується підписами вказаних осіб у вказаному акті.

10.11.2016р. Державною екологічною інспекцією у м. Києві винесено відповідачеві припис №05/371п щодо усунення вказаних порушень, терміну їх виконання та його нормативне обґрунтування, який супровідним листом № 4087-05/08 від 10.11.2016р. направлено останньому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;

д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

За змістом ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Положеннями ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

При цьому, відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

На виконання вимог цього Закону наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (надалі - Методика), за змістом п. 2.1.2 якої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Наведені норми законодавства дають підстави для висновку, що здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є порушенням імперативних приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

За змістом п. п. 3.11., 3.12. Методики розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Такий час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема, отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

При цьому, розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду (п. 4 Методики).

Як зазначає позивач, у період з 27.11.2014р. по 13.03.2016р. відповідачем здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря окремими стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є наднормативними викидами та є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", у зв'язку з чим завдано державі збитків у розмірі 47 352,27 грн.

Як встановлено судом, позивачем було направлено відповідачу претензію № 47 від 05.05.2017р. в якій позивач просив відповідача сплатити суму збитків у розмірі 47 352,27 грн., завданих внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Суд зазначає, що розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, позивач розрахував за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064, на підставі відомостей про порушення, одержаних під час проведеної протягом 27.10.2016р - 04.11.2016р. Державною екологічною інспекцією у м. Києві планової перевірки відповідності дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за період з 27.11.2014р. по 13.03.2016р., тобто до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8036600000-10088, термін дії дозволу необмежений з 14.03.2016р.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів:

а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Суд зазначає, що для стягнення з відповідача збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, необхідно встановити факт такого викиду. Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства у вигляді наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може мати місце при проведенні перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Порядок проведення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства і оформлення результатів таких перевірок регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464.

Відповідно до п. 4.13 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами проведеної перевірки складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

У п. 4.14 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства зазначено, що не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

Відповідно до п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

При визначенні розміру збитків позивачем використано розрахунковий метод.

Згідно підпункту 2.7.1. пункту 2.7. Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Суд відзначає, що розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, позивачем здійснено за період з 27.11.2014р. по 13.03.2016р., тобто до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8036600000-10088, термін дії дозволу необмежений з 14.03.2016р.

Так, позивачем здійснено розрахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі пункту 4.1. Методики, яким визначено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, (12)

де З - розмір збитків, грн;

mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно,т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої i забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Разом з тим, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Таким чином, оскільки відповідачем в період з 27.11.2014 по 13.03.2016 здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, то маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має розраховуватися на підставі пунктів 3.6 і 3.7 Методики.

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Згідно з пунктом 3.7 Методики за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою

mi = 3,6 х 10-6 х сBi х qv х T,

де mi - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;

сBi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/м3;

qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с;

T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

За змістом п. 3.11. Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

При цьому, вказівка у п. 3.11. Методики на необхідність урахування фактично відпрацьованого часу означає необхідність проведення розрахунку виключно за час (години) реальної роботи джерела викиду (без урахування періоду простою, як-от в нічний час тощо) загалом за період, в який здійснювались наднормативні викиди.

Судом встановлено, що відповідно до листа ПАТ Київгаз № 1366/20 від 25.04.2017р. Київською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп", що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 31, в період з 01.12.2014р. по 31.03.2016р. було спожито 79,755 тис. метрів кубічних природного газу та відповідно до розрахунку позивача розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря двома колами (джерело №1) ТОВ ТТ Рітейл Груп за період з 01.12.2014р. по 13.03.2016р., загальна сума збитків складає 47 352,27 грн.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є: 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %.

На підставі викладеного, до стягнення з відповідача підлягає сума збитків в розмірі 47 352,27 грн., завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких 14 205,68 грн. підлягають зарахуванню в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 33 146,59 грн. - в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, контррозрахунку розміру шкоди не надано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/19441/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача підлягає сума збитків в розмірі 47 352,27 грн., завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких 14 205,68 грн. - зарахуванню в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 33 146,59 грн. - в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету.

Судовій збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп" (ідентифікаційний код 39193225, адреса: 02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 31) збитки на суму 47 352,27 (сорок сім тисяч триста п'ятдесят дві гривні 27 коп.), завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких 14 205,68 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п'ять гривень 68 коп.) зарахувати в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 33 146,59 грн. (тридцять три тисячі сто сорок шість гривень 59 коп.) зарахувати в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету за реквізитами: одержувач УДК у Дніпровському районі м. Києва на р/р 33112331700005, МФО 820019, одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38012871, код бюджетної класифікації 24062100.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Рітейл Груп" (ідентифікаційний код 39193225, адреса: 02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 31) на користь Державної екологічної інспекції у м. Києві (ідентифікаційний код 37975277, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4) 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25.01.2018р.

Суддя С.М. Морозов