Рішення

від 25.01.2018 по справі 909/46/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/46/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П.Я. , секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 909/46/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інжиніринг", вул.Ленкавського, 22, м.Івано-Франківськ,76010

до відповідача: Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області вул. Макухи, буд. 2, м. Тлумач,Тлумацький район, Івано-Франківська область,78000

про стягнення заборгованості в сумі 28069,64грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.01.18

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 26.06.18

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інжиніринг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 28069,64грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань за договором №02-05-П16/05 від 20.07.16 на виконання проектно-кошторисної документації в частині оплати вартості робіт, виконаних позивачем за цим договором, та обгрунтовано приписами статей 526, 887 Цивільного та 193 Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 15.01.18 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.01.18.

У підготовчому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.

За змістом ч.3, 4 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє(ч.4, 5 ст.191 ГПК України).

Судом на підставі довіреності б/н від 26.06.17, виданої Тлумацькою міською радою об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області юрисконсульту апарату виконавчого комітету Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області ОСОБА_2, встановлено наявність повноважень представника відповідача на визнання позову від імені Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області. Крім того, судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб та відповідача.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України).

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах Буланов та Купчик проти України заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

20.07.16 між Тлумацькою міською радою, правонаступником якої згідно з ч.3ст.8 Закону України "Про добровільне об"єднання територіальних гомад" є Тлумацька міська рада об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області ( по справі - відповідач, по договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інжиніринг"( по справі - позивач, по договору - виконавець) укладено договір №02-05-П16/05 на виконання проектно-кошторисної документації. Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

За умовами даного договору замовник зобов"язався доручити, прийняти та оплатити, а виконавець, у свою чергу, - виконати проектно-кошторисну документацію на "Нове будівництво роздільної системи каналізації по вул.Промислова в м.Тлумачі"(п.1.1, 1.2 договору).

Згідно з п.2.1 даного договору ціна договору становить 28069,64грн.

Строк виконання робіт - до 01.09.16(п.3.2 договору).

Пунктом 1.7 даного договору сторони визначили обов"язок замовника підписати акт здавання-приймання виконаних проектних робіт.

Наявною в матеріалах справи копією акта здачі-приймання проектних робіт №111 від 28.07.16, який підписано відповідачем без жодних зауважень та заперечень, підтверджується факт виконання позивачем передбачених договором робіт і на зазначену у договорі суму.

Пунктом 2.5 встановлено, що замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30% вартості річного обсягу протягом 5-ти робочих днів з дня підписання договору строком на три місяці ( у випадку наявності коштів на розрахунковому рахунку замовника).

В порушення прийнятих на себе зобов"язань, відповідачем не перераховано позивачу аванс та не здійснено розрахунку з позивачем за виконані ним проектні роботи.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №09/01-08 від 16.05.17, яка залишена останнім без відповіді та задоволення. Факт отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням(ч.2ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Із приписів вищенаведених правових норм випливає, що позивач, звернувшись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов'язаний довести наявність або відсутність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що пов'язані з його особою.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Судом встановлено факт наявності порушених прав позивача та відповідності обраного позивачем способу захисту порушених прав приписам чинного законодавства.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 202 цього ж Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом(ст.639 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом(ст.887, 889 Цивільного кодексу України).

Таким чином, між сторонами у справі на підставі наведених норм закону виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, тому до них слід застосовувати відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України.

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом .

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Наведена правова норма кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України: одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту спірного договору вбачається, що строк виконання зобов"язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт сторонами у вказаному договорі не встановлено, відтак, з огляду на приписи ст.889 Цивільного кодексу України, обов"язок оплати виконаних позивачем робіт у відповідача настав 29.07.16(після підписання акта приймання-передачі проектних робіт).

У матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, відсутності вини відповідача у порушенні зобов"язання у відповідності до ст.614 Цивільного кодексу України суду не довів.

З огляду на встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором у розмірі 28069,64грн., вимога позивача підлягає до задоволення.

Судові витрати за правилами ст.129 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.8, 124, 129, 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.9, 11, 15, 16, 22, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 614, 629, 887, 889 Цивільного кодексу України, ст.ст. 74, 129, 185, 191, 192, 216, 217, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інжиніринг" до Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 28069,64 грн.

Стягнути з Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області (78000, вул.Макуха, 2, м.Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська обл., код 04054234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інжиніринг" (76010,вул.Ленкавського, 22, м. Івано-Франківськ, код 37582250) 28069,64 (двадцять вісім тисяч шістдесят дев"ять гривень шістдесят чотири копійки) основного боргу та 1762,00( одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні ) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.01.18

Суддя Матуляк П.Я.