Рішення

від 19.01.2018 по справі 915/1329/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року Справа № 915/1329/17

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність №17/1-6473 від 21.08.2017 року,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» , 54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), 42-А (код ЄДРПОУ 31821381),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «УКРГАЗТЕХ» , 54018, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 31554186),

про: стягнення 6 201,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «УКРГАЗТЕХ» про стягнення 6 201,00 грн.

Як на підставу свого позову позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 214 від 19.02.2016 року в частині виконання останнім п. 3.8 Договору, а саме строків реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 11.12.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.12.2017 року.

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, 20.12.2017 року судом проведено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.12.2017 року підготовче засідання відкладено на 19.01.2018 року на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

19.01.2018 року підготовче провадження у справі № 915/1329/17 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Ухвала суду від 20.12.2017 року, надіслана на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду в зв'язку із не витребуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

19.01.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

19.02.2016 року між державним підприємством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «УКРГАЗТЕХ» (далі - відповідач) було укладено договір поставки № 214 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язується в порядку та на умовах передбачених даним договором поставити позивачу вироби загальномашинобудівного використання (трубопровідна арматура), далі - товар, зазначений у специфікації № 1 (специфікаціях), що є додатком (додатками) до цього Договору, а позивач зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним Договором (а.с. 17-28).

Відповідно до п. 3.4 Договору товар поставляється в наступний строк: 14 календарних днів від дати здійснення позивачем попередньої оплати, згідно п. 5.2 Договору.

Відповідно до п. 3.8 Договору відповідач зобов'язаний надати позивачу податкову накладну та/або розрахунок коригування (у разі збільшення вартості товарів), які складені в електронній формі, із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у порядку згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у строк не пізніше 15 календарних днів з дати складання податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата позивачем товару здійснюється за відповідним рахунком відповідача в національній валюті, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, зазначений у даному Договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата по даному Договору здійснюється наступним чином:

- 30 % передоплата від вартості товару здійснюється покупцем протягом 10-ти банківських днів після підписання специфікації № 1 (специфікацій) та отримання рахунку відповідача на оплату;

- 70 % остаточний розрахунок позивач здійснює протягом 10-ти банківських днів від дати поставки товару на склад позивача.

Відповідно до п. 5.3 Договору позивач має право здійснити оплату товару до настання строків оплати.

Відповідно до п. 5.4 Договору неустойка, що підлягає сплаті відповідачем, а також понесені позивачем документально підтверджені видатки й збитки, що підлягають відшкодуванню відповідачем, розраховані в порядку, визначеному даним Договором і чинним законодавством, можуть бути утримані позивачем в однобічному безумовному порядку (у тому числі після закінчення строку дії даного Договору) із суми, що підлягає оплаті відповідачу, шляхом відправлення відповідачу відповідного повідомлення із вказівкою суми неустойки, розрахунків видатків і збитків. Утримання неустойки, видатків і збитків не спричиняє зміни ціни товару.

Відповідно до п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 7.13 Договору у випадках порушення строку надання позивачу податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної; нездійснення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної: не здійснення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН протягом 15 календарних днів з дати складання податкової накладної та/або розрахунку коригування ; порушення встановленого ст. 201 Податкового кодексу України порядку заповнення податкової накладної та/або розрахунку коригування, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі рівному сумі ПДВ, на яку повинна бути видана належно оформлена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна та/або розрахунок коригування. Відповідач зобов'язаний сплатити зазначений штраф у строк 10 календарних днів з моменту здійснення такого порушення порядку декларування та/або не здійснення декларування сум ПДВ за податковими накладними у складі податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 10.1 Договору даний Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року.

Сторонами погоджено специфікацію № 4 від 25.08.2016 року на поставку товару вартістю 9 480,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 580,00 грн. (а.с. 29)

Згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури № С-0000133 від 26.08.2016 року (а.с. 30), на виконання умов п. 5.2 Договору позивачем була здійснена передоплата у розмірі 2 844,00 грн., у тому числі ПДВ - 474,00 грн. , що становить 30 % від вартості товару, поставка якого погоджена у специфікації № 4 від 25.08.2016 року. Даний факт підтверджується платіжним дорученням № 10098 від 28.09.2016 року (а.с. 31).

Згідно видаткової накладної № РН-0000022 від 21.11.2016 року (а.с. 32) відповідач здійснив поставку товару по специфікації № 4, внаслідок чого позивачем був здійснений остаточний розрахунок у розмірі 6636,00 грн., у тому числі ПДВ - 1106,00 грн. , що підтверджується платіжним дорученням № 13259 від 28.11.2016 року (а.с. 33).

Сторонами погоджено специфікацію № 7 від 11.10.2016 року на поставку товару вартістю 5 760,00 грн., в тому числі ПДВ - 960,00 грн. (а.с. 35)

Згідно видаткової накладної № РН-0000015 від 18.10.2016 року (а.с. 37) відповідач здійснив поставку товару по специфікації № 7, внаслідок чого позивачем був здійснений розрахунок у розмірі 5760,00 грн., у тому числі ПДВ - 960,00 грн., згідно рахунку-фактури № СФ-0000146 від 11.10.2016 року (а.с. 36). Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 11488 від 26.10.2016 року (а.с. 38).

Сторонами погоджено специфікацію № 8 від 07.11.2016 року на поставку товару вартістю 16 800,00 грн., в тому числі ПДВ - 2 800,00 грн. (а.с. 40)

Згідно видаткової накладної № РН-0000024 від 01.12.2016 року (а.с. 41) відповідач здійснив поставку товару по специфікації № 8, внаслідок чого позивачем був здійснений розрахунок у розмірі 16800,00 грн., у тому числі ПДВ - 2800,00 грн., згідно рахунку фактури № СФ-0000155 від 08.11.2016 року (а.с. 42). Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 13820 від 12.12.2016 року (а.с. 43).

Сторонами погоджено специфікацію № 9 від 25.11.2016 року на поставку товару вартістю 8 064,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 344,00 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0000027 від 20.12.2016 року (а.с. 46) відповідач здійснив поставку товару по специфікації № 9, внаслідок чого позивачем був здійснений розрахунок у розмірі 8064,00 грн., у тому числі ПДВ - 1344,00 грн., згідно рахунку-фактури № СФ-0000177 від 01.12.2016 року (а.с. 47). Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 14613 від 28.12.2016 року (а.с. 48).

Отже, сторонами в повному обсязі виконані умови Договору щодо поставки товару та його оплати.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, виходячи з правової природи договору, за умовами якого заявлено стягнення, регулюються положеннями чинного законодавства України про поставку.

Так, згідно з приписами частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, відповідачем порушено умови договору № 214 від 19.02.2016 року в частині виконання останнім п. 3.8 Договору, а саме строків реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим позивачем було нараховано відповідачу штраф у розмірі 6 201,00 грн., який дорівнює сумі ПДВ по несвоєчасно зареєстрованим податковим накладним.

Так, податкова накладна № 3 від 21.11.2016 року (на остаточний розрахунок за специфікацією № 4) граничним строком реєстрації до 06.12.2016 року була зареєстрована у ЄРПН 15.01.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРПН № 357190 (а.с. 52);

податкова накладна № 5 від 18.10.2016 року (розрахунок за специфікацією № 7) граничним строком реєстрації до 02.11.2016 була зареєстрована у ЄРПН 17.11.2016 , що підтверджується витягом з ЄРПН № 353654 (а.с. 50-51);

податкова накладна № 1 від 01.12.2016 року (розрахунок за специфікацією № 8) граничним строком реєстрації до 16.12.2016 року була зареєстрована у ЄРПН 15.01.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРПН № 357190 (а.с. 52);

податкова накладна № 5 від 20.12.2016 року (розрахунок за специфікацією № 9) граничним строком реєстрації до 04.01.2017 року була зареєстрована у ЄРПН 15.01.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРПН № 357190 (а.с. 52).

Зазначені обставини не були спростовані відповідачем.

Відповідно до п. 9.1 Договору усі спори, розбіжності, що виникають з або у зв'язку з цим Договором, у тому числі щодо його виконання, порушення, припинення або недійсності, сторони намагатимуться вирішити шляхом пред'явлення претензій.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 17/1-1525 від 23.02.2017 року щодо оплати штрафних санкцій у розмірі 6 201,00 грн. (а.с. 53-57)

У відповіді на претензію вих. № 6/НВКГ від 23.03.2017 року відповідач відмовився оплачувати штраф посилаючись на те, що штрафи за порушення порядку складання та подання податкових накладних не можливо застосовувати у договірних відносинах, оскільки це виходить за межі цивільних правовідносин (а.с. 58).

При цьому, позивач у позові наголошує, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю (позивачу) на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Крім того, Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» є учасником Державного концерну «Укроборонпром» та об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, згідно постанови Кабінету міністрів України № 83 від 04.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» . У зв'язку із порушенням відповідачем порядку реєстрації податкових накладних, позивач був позбавлений права на своєчасне отримання податкового кредиту, наслідком чого може бути порушення позивачем зобов'язань перед іншими контрагентами у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних для таких контрагентів та застосуванням щодо позивача штрафних санкцій, що у свою чергу може бути підставою погіршення ділових відносин з такими підприємствами.

Суд дійшов наступних висновків.

Свобода договору відноситься до однієї із загальних засад цивільного законодавства, закріплених у ст. 3 Цивільного кодексу України, до яких також відносяться: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, та врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

За приписами статей 11, 12 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інший правочин. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За змістом статей 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, волевиявлення учасника якого має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, оскільки відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом статей 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім наведеного, за приписами норм ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умови договору поставки № 214 від 19.02.2016 року не встановлюють відповідальність за наслідки податкових перевірок та не мають відношення до діяльності органів Державної фіскальної служби, а встановлюють відповідальність за дії чи бездіяльність продавця, пов'язані з реєстрацією податкових накладних. Тобто, умовами договору № 214 від 19.02.2016 року порушення продавцем строку реєстрації податкових накладних визначене саме як порушення господарського зобов'язання. Враховуючи викладене, судом не приймаються до уваги твердження відповідача, викладені у відповіді на претензію вих. № 6/НВКГ від 23.03.2017 року, про те, що штрафи за порушення порядку складання та подання податкових накладних неможливо застосовувати у договірних відносинах, оскільки це виходить за межі цивільних правовідносин.

Статтею 201 Податкового кодексу України закріплено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 п. 201.1).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (п. 201.10).

Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм, умов пунктів 3.8, 7.13 договору поставки № 214 від 19.02.2016 року та обставин справи, суд перевірив нарахування належної до стягнення з відповідача суми штрафу, здійснене позивачем, та дійшов висновку, що розрахунок суду повністю узгоджується з розрахунком Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» та складає 6 201,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1 600,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву - задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «УКРГАЗТЕХ» , 54018, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 31554186) на користь державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» , 54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), 42-А (код ЄДРПОУ 31821381) грошові кошти в розмірі 6201 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «УКРГАЗТЕХ» , 54018, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 31554186) на користь державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» , 54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), 42-А (код ЄДРПОУ 31821381) судовий збір в розмірі 1600 грн.

Рішення суду може бути оскаржене сторонами в порядку визначеному ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений 29.01.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв