Ухвала

від 29.01.2018 по справі 914/151/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позову

29.01.2018 р. Справа№ 914/151/18

місто Львів

Суддя Т. Рим, розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 СХАБ", адреса: 79008, місто Львів, вулиця Володимира Великого, 5а; до відповідача:публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції, адреса: 79000, місто Львів, вулиця Словацького, 1; предмет позову: стягнення 608'548,32 грн., в тому числі 214'274,47 грн. пені, 69'498,30 грн. - 3% річних, 324'776,60 грн. інфляційних втрат, підстава позову:порушення умов - договору-доручення від 07.10.2015 №13-595 на розповсюдження періодичних видань за передплатою, - договору-доручення від 07.12.2012 №13-360 на розповсюдження періодичних видань за передплатою, визнав подані матеріали недостатніми для відкриття провадження у справі з таких підстав.

Господарський процесуальний кодекс України у частині 1 статті 4 гарантує право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку .

Як убачається з матеріалів позову, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги фактом порушення відповідачем грошових зобов'язань за двома договорами-дорученнями: від 07.12.2012 №13-360 та від 07.10.2015 №13-595. Зазначене стало підставою для нарахування позивачем санкцій: 214'274,47 грн. пені, 69'498,30 грн. - 3% річних, 324'776,60 грн. інфляційних втрат. Таким чином, в позовній заяві об'єднано вимоги, які виникли з різних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Отже, процесуальний закон допускає об'єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві, однак такі вимоги повинні відповідати певним умовам (альтернативно):

- пов'язаність між собою підставою виникнення, (варто звернути увагу, що законодавцем застосовується термін "підстава" в однині), або

- пов'язаність між собою поданими доказами.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Проте поданий позивачем позов обґрунтовується порушенням умов двох договорів (цивільно-правових зобов'язань), тобто двох різних юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому навіть тотожність багатьох положень цих договорів не впливає на правильність наведеного вище висновку. Зрештою, не всі положення укладених між сторонами договорів співпадають, а суду на стадії прийняття позову до розгляду ще не відомо, якими обставинами відповідач буде спростовувати доводи такого позову. Отже, в позовній заяві об'єднано вимоги, які виникли з двох різних підстав, що не відповідає першій з наведених вище умов, визначених частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), на яких ґрунтуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи зміст позовних вимог (стягнення санкцій за порушення грошового зобов'язання), до предмету доказування входить коло обставин, які підтверджують правову позицію позивача. Такими обставинами у справах про стягнення санкцій є, зокрема, виникнення обов'язку сплатити гроші іншою стороною, а також порушення такого обов'язку цією стороною. Отже, товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 СХАБ", яке звернулося до суду з позовом про стягнення санкцій за порушення грошових зобов'язань, які виникли з двох різних договорів-доручень, обґрунтовує свої вимоги різними доказами, які не пов'язані між собою: а саме доказами часткової оплати відповідачем відповідних сум грошових коштів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що в поданій позовній заяві об'єднано три вимоги (про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат), які виникли з обставин порушення умов двох договорів, та обґрунтовуються різними, не пов'язаними між собою доказами. При цьому необхідно звернути увагу на ту обставину, що кожна із заявлених вимог обґрунтована порушенням умов цих двох договорів. Отже, позов не відповідає і другій умові, при якій закон допускає об'єднання позовних вимог, що передбачено частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього кодексу). Отже, порушення правил об'єднання позовних вимог не є безумовною підставою для повернення позову.

Частиною 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. З цієї норми закону необхідно зробити висновок про те, що повернення позову на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України може бути здійснено у випадку неможливості (недоцільності) роз'єднання позовних вимог.

В цьому контексті необхідно нагадати, що роз'єднати можна лише ті вимоги, які об'єднані невірно, з порушенням частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України. Як установлено вище, у поданій до суду позовній заяві об'єднано вимоги, які виникли з різних підстав (двох договорів) та не пов'язані поданими доказами. А тому надалі необхідно проаналізувати можливість роз'єднання таких вимог.

Як убачається з матеріалів позову, про що уже зазначалося вище, позивачем заявлено три вимоги, кожна з яких обґрунтована порушенням умов двох договорів. Відповідно до процитованої вище норми частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд вправі роз'єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору). Однак, навіть роз'єднавши наведені вище три вимоги, досягнення виконання зазначених завдань видається сумнівним, адже кожна з них (цих вимог) ґрунтується на порушенні умов двох договорів, які діяли в різний час, та виконання (порушення умов) яких доводиться різними доказами. За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність повернення позову та доданих до нього матеріалів позивачу.

При можливому повторному поданні позову, позивачу також варто звернути увагу на норми частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України. Так, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок заборгованості. Позивачем додано до позовної заяви розрахунок позовних вимог, який містить інформацію про виникнення грошового зобов'язання на підставі замовлень-нарядів форми П-28, а також про здійснення відповідачем певних платежів. Визначення сум таких оплат та календарних дат їх здійснення є необхідним з огляду на предмет позову - стягнення санкцій за порушення грошових зобов'язань. Однак позивач, не дотримавшись вимог частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, не надав ні доказів виникнення грошових зобов'язань, ні доказів, на підставі яких він здійснив розрахунок та визначив періоди прострочення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 91, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 СХАБ" до публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції про стягнення 608'548,32 грн. повернути позивачу.

Ухвала набрала законної сили 29.01.2018.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Рим Т.Я.