Рішення

від 22.01.2018 по справі 910/21890/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018Справа № 910/21890/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Улашина Олександра Петровича до проТовариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ стягнення заборгованості у розмірі 82 034 грн. 38 коп. Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фізична особа - підприємець Улашин Олександр Петрович (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 82 034 грн. 38 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 15.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Улашиним Олександром Петровичем (Перевізник) було укладено Договір про перевезення вантажів територією України №155, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язався доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення, видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він надав послуги з перевезення, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною, проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Фізичною особою - підприємцем Улашиним Олександром Петровичем в розмірі 82 034 грн. 38 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року порушено провадження у справі № 910/21890/17, судове засідання призначено на 20.12.2017 року.

20.12.2017 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло повідомлення про відсутність у провадженні господарських судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між сторонами про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, розглянувши матеріали справи № 910/21890/17, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, дійшов висновку, що вказану справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, на виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне призначити засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.01.2018 року.

В судове засідання 22 січня 2018 року представники Позивача та Відповідача не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 09.01.2018 року уповноваженій особі Позивача ухвали суду від 20.12.2017 року та поверненням поштового конверту у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ є 04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 83.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/21890/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 22 січня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України,в судовому засіданні складено протокол судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

15.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Улашиним Олександром Петровичем (Перевізник) було укладено Договір про перевезення вантажів територією України №155, відповідно до умов якого Перевізник зобов'язався доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення, видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

Найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим Договором узгоджуються Сторонами в замовленні на перевезення. (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.3.1 Договору ціни на послуги узгоджуються Сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунка - фактурах Перевізника.

Згідно з п.4.1 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника, протягом 30 банківських днів після отримання від Перевізника належним чином оформлених рахунка - фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно - транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в Замовленнях на перевезення не вказано інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

15.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Улашиним Олександром Петровичем (Перевізник) було укладено Заявку на перевезення вантажу №15-08-25 до Договору про перевезення вантажів територією України №155 від 15.08.2017 року про надання послуг з транспортування вантажу за маршрутом Ковалин Київська область (Україна) - Бергамо, Торіно, Рим (Італія), автомобіль Вольво, АО 8225 ВМ/АО 2348 ХР, ціна перевезення 82 034 грн. 38 коп., умови оплати: по оригіналах документів 10-12 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про перевезення вантажів територією України №155 від 15.08.2017 року за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ на перевезення вантажу №15-08-25 від 15.08.2017 року Позивач надав послуги з перевезення, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (СMR).

Крім того, 12.09.2017 року на виконання умов Договору про перевезення вантажів територією України №155 від 15.08.2017 року Позивач надіслав на адресу Відповідача документи відповідно до п.4.1 Договору: рахунок на оплату №0865 від 01.09.2017 р. на суму 82 034 грн. 38 коп., Акт здачі - приймання робіт №0861 від 01.09.2017 року, що підтверджується копією експрес - накладної №59000281445170 від 12.09.2017 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Фізичною особою - підприємцем Улашиним Олександром Петровичем в розмірі 82 034 грн. 38 коп.

09.10.2017 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 82 034 грн. 38 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Улашина Олександра Петровича підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про перевезення вантажів територією України №155 від 15.08.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про перевезення вантажів територією України №155 від 15.08.2017 року за заявкою Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ на перевезення вантажу №15-08-25 від 15.08.2017 року Позивач надав послуги з перевезення, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (СMR).

Згідно з п.4.1 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника, протягом 30 банківських днів після отримання від Перевізника належним чином оформлених рахунка - фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно - транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в Замовленнях на перевезення не вказано інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

12.09.2017 року на виконання умов Договору про перевезення вантажів територією України №155 від 15.08.2017 року Позивач надіслав на адресу Відповідача документи відповідно до п.4.1 Договору: рахунок на оплату №0865 від 01.09.2017 р. на суму 82 034 грн. 38 коп., Акт здачі - приймання робіт №0861 від 01.09.2017 року, що підтверджується копією експрес - накладної №59000281445170 від 12.09.2017 року.

Як вбачається з офіційного веб-сайту Нова пошта , за пошуком за експрес - накладною №59000281445170 від 12.09.2017 року, відправлення було отримано 14.09.2017 року.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що відповідно до умов спірного Договору у Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ станом на час розгляду даної справи обов'язок по оплаті настав.

15.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Улашиним Олександром Петровичем (Перевізник) було укладено Заявку на перевезення вантажу №15-08-25 до Договору про перевезення вантажів територією України №155 від 15.08.2017 року про надання послуг з транспортування вантажу за маршрутом Ковалин Київська область (Україна) - Бергамо, Торіно, Рим (Італія), автомобіль Вольво, АО 8225 ВМ/АО 2348 ХР, ціна перевезення 82 034 грн. 38 коп., умови оплати: по оригіналах документів 10-12 банківських днів.

Крім того, 09.10.2017 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 82 034 грн. 38 коп.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ перед Фізичною особою - підприємцем Улашиним Олександром Петровичем за Договором про перевезення вантажів територією України №155 від 15.08.2017 року становить 82 034 грн. 34 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Фізичній особі - підприємцю Улашину Олександру Петровичу в розмірі 82 034 грн. 34 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 82 034 грн. 34 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ на користь Фізичної особи - підприємця Улашина Олександра Петровича підлягає стягненню заборгованість у розмірі 82 034 грн. 34 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Фізичної особи - підприємця Улашина Олександра Петровича - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКАР ПТФ (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 83, Ідентифікаційний код юридичної особи 34570106) на користь Фізичної особи - підприємця Улашина Олександра Петровича (90132, АДРЕСА_1 номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 82 034 (вісімдесят дві тисячі тридцять чотири) грн. 38 (тридцять вісім) коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 січня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин