Ухвала

від 24.01.2018 по справі 910/3872/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

місто Київ

24.01.2018Справа № 910/3872/17

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Апартментс , місто

Київ

про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у

справі № 910/3872/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Апартментс , місто

Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіас Компані , місто Київ

про стягнення 83 014, 38 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі № 910/3872/17 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Авіас Компані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Апартментс 83 014 грн. 38 коп. заборгованості, 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

30.06.2017 року господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання вищевказаного судового рішення.

08.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/3872/17.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2017 розгляд вищевказаної заяви було призначено на 24.01.2018 року.

Представник стягувача в судове засідання 24.01.2018 року не з'явився, проте через відділ діловодства господарського суду міста Києва 15.01.2018 року подав заяву про розгляд заяви без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Представник боржника в судове засідання 24.01.2018 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши в судовому засіданні 24.01.2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Апартментс про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/3872/17, суд вирішив задовольнити її, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 19.4 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.

В даному випадку, виданий господарським судом міста Києва наказ від 30.06.2017 у справі № 910/3872/17 було втрачено стягувачем та до виконання не пред'явлено, про що свідчить Довідка № 04/12 від 04.12.2017, підписана керівником стягувача. Строк пред'явлення означеного наказу до виконання не закінчився.

Відсутність наказу у стягувача унеможливило виконання рішення суду та порушує права заявника.

Задовольняючи заяву стягувача про видачу дублікату наказу, суд виходить з того, що стягувачем означену заяву подано з дотриманням встановлених Господарським процесуальним кодексом України вимог, а також того, що в добровільному порядку рішення господарського суду у даній справі боржником не виконано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012), а також Рішення від 26.червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Також, суд звертає увагу на те, що видача дублікату наказу жодним чином не порушує права боржника та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає заяву про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/3872/17 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 234, пунктом 19.4. розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Апартментс про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/3872/17 задовольнити.

2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю Київ Сіті Апартментс дублікат наказу господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/3872/17.

3. Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.01.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова