Постанова

від 25.01.2018 по справі 13/110-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа№ 13/110-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Малайдах А.І.

за участю представників:

від позивача - Кравець Д.І. (повноваження згідно протоколу)

від відповідача - Мамаєв Д.Ю. (повноваження згідно протоколу)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії Газ України НАК Нафтогаз України

на ухвалу господарського суду Київської області від 05.12.2017 р.

у справі №13/110-11 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Дочірньої компанії Газ України НАК Нафтогаз України

до Комунального підприємства Управління Житлово-комунального господарства

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія Газ України НАК Нафтогаз України звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства Управління Житлово-комунального господарства про стягнення 2125774,94 грн. основного боргу, 163140,47 грн. пені, 433852,73 грн. інфляційних втрат та 164090,27 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.08.2011 р. позов задоволено частково. Стягнуто з КП Управління житлово-комунального господарства на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України 2125774,94 грн. основного боргу, 433852,73 грн. інфляційних втрат, 164090,27 грн. 3% річних, 25500,00 грн. державного мита та 222,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 163140,47 грн. пені відмовлено.

10.01.2012 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 08.08.2011 р. судом видано наказ № 13/110-11.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 р. та Вищого господарського суду України від 29.12.2011 р. вказане рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 27.04.2012 р. постанову Вищого господарського суду України скасовано в частині залишення без змін судових актів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні вимог стосовно стягнення пені, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 р. та рішення господарського суду Київської області від 08.08.2011 р. в частині вимог про стягнення 163140,47 грн. пені скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення даних вимог. Стягнуто з відповідача на користь позивача 163140,47 грн. пені, 13,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 815,70 грн. державного мита за перегляд справи судом апеляційної інстанції, 1631,40 грн. судового збору за перегляд справи судом касаційної інстанції та 1631,40 грн. судового збору за перегляд справи Верховним Судом України.

15.06.2012 р. на виконання постанови Вищого господарського суду України від 30.05.2012 р. судом видано наказ № 13/110-11.

19.04.2017 р. КП Управління житлово-комунального господарства звернулось до господарського суду Київської області з заявою про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2017 р., залишеною без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 р. та Вищого господарського суду України від 08.11.2017 р., вказану заяву задоволено частково. Визнано наказ господарського суду Київської області від 10.01.2012 р. по справі № 13/110-11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 433852,73 грн. та 3% річних у сумі 164090,27 грн. У задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Київської області від 10.01.2012 р. по справі № 13/110-11 в частині стягнення 2125774,94 грн. основного боргу, а також наказу господарського суду Київської області від 15.06.2012 р. по справі № 13/110-11 в частині стягнення 163140,47 грн. пені такими, що не підлягають виконанню, відмовлено.

19.09.2017 р. до господарського суду Київської області надійшла заява КП Управління житлово-комунального господарства про повернення безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2017 р. заяву КП Управління житлово-комунального господарства про повернення безпідставно отриманих коштів задоволено. Стягнуто з Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на користь Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства безпідставно одержані за наказом від 15.06.2012 р. № 13/110-11 кошти у сумі 163140,47 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ДК Газ України НАК Нафтогаз України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 30.10.2017 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи.

Представник КП Управління житлово-комунального господарства в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу залишити без змін.

Представник ДК Газ України НАК Нафтогаз України в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, ухвалу скасувати, в задоволенні заяви відмовити.

Згідно Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , вводяться в дію зміни до відповідних процесуальних законів. Зокрема, відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням викладеного, розгляд апеляційної скарги КП Управління житлово-комунального господарства здійснено за приписами Господарського процесуального кодексу України в новій редакції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В заяві про повернення безпідставно отриманих коштів заявник, посилаючись на ч. 4 ст. 117 ГПК України (в новій редакції ст. 328 ГПК України) та ухвалу суду від 25.05.2017 р. у даній справі, просить суд видати наказ про повернення КП Управління житлово-комунального господарства грошових коштів, стягнутих на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України у розмірі 163140,47 грн. пені.

В мотивувальній частині вказаної ухвали суду від 25.05.2017 р. місцевий господарський суд, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, зазначив, що боржником правомірно було списано відповідну заборгованість щодо фінансових санкцій на підставі Закону України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію .

В той же час, відмовляючи у задоволенні заяви в частині визнання наказу від 15.06.2012 р. по справі № 13/110-11 щодо стягнення 163140,47 грн. пені, місцевий суд, з яким також погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджується факт сплати вказаної заборгованості щодо пені згідно платіжного доручення № 208 від 04.02.2016 р., у зв'язку з чим виконавче провадження було закінчено.

Заперечуючи проти вказаної заяви ДК Газ України НАК Нафтогаз України зазначає, що заявник у даній заяві не просить суд визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, отже посилання на ч. 4 ст. 328 ГПК України є безпідставним. При цьому, ДК Газ України НАК Нафтогаз України зауважує, що ухвалою суду від 25.05.2017 р. у задоволенні заяви заявника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено в частині стягнення пені.

Крім цього, ДК Газ України НАК Нафтогаз України вказує, що оскільки постанова ВГСУ, на виконання якої було видано наказ від 15.06.2012 р. у справі № 13/110-11 не змінена і не скасована, відсутні підстави для застосування ст. 333 ГПК України, отже подана заява заявника не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, КП Управління житлово-комунального господарства було списано заборгованість щодо пені у сумі 163140,47 грн. за договором № 06/09-754-БО-17 від 29.09.2009 р. в порядку, передбаченому Законом України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію .

Зокрема, на виконання вимог наведеного вище Закону та Постанови КМУ № 894 від 08.08.2011 р., КП Управління житлово-комунального господарства було створено комісію по списанню заборгованості за спожитий природний газ згідно з наказом від 05.09.2011 № 374. Протокол №2 засідання комісії було затверджено директором боржника 08.09.2011 р.

Згідно вказаного протоколу було вирішено провести списання заборгованості, у тому числі згідно з договором № 06/09-754-БО-17 від 29.09.2009 р. в сумі 2886858,41 грн., яка включає в себе 163140,47 грн. пені.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію , дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію Нафтогаз України та її дочірні підприємства ДК Газ України , ДК Укртрансгаз , ДК Укргазвидобування , ДАТ Чорноморнафтогаз та ДП Енергоринок .

Тобто, дія зазначеного Закону поширюється на КП Управління житлово-комунального господарства , на Національну акціонерну компанію Нафтогаз України та її дочірні підприємства, зокрема - ДК Газ України .

Списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію , для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вже зазначалось вище, згідно протоколу засідання комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ та штрафні й фінансові санкції, затвердженого 08.09.2011 р., було вирішено провести списання заборгованості, у тому числі згідно з договором № 06/09-754-БО-17 від 29.09.2009 р. в сумі 163140,47 грн. пені.

Пунктом 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою КМУ за № 894 від 08.08.2011 р., передбачено, що учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31.12.2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Про списання зазначеної заборгованості боржник повідомив стягувача листом № 01-04-27/1500 від 13.09.2011 р., отриманим стягувачем за вх. № 13231/2 від 14.09.2011 р.

Згідно п. 2.1., 2.2. ст. 2 Закону України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію , на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з вказаної норми, списанню підлягає заборгованість з пені, яка нарахована відповідачу на заборгованість за природний газ, отриманий в жовтні-грудні 2009 та січні-вересні 2010, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 04.06.2011 р.

З матеріалів справи, зокрема позовної заяви та постанови ВГСУ від 30.05.2012 р. вбачається, що стягнута сума пені в розмірі 163140,47 грн. нарахована позивачем за період з 05.01.2011 р. по 05.07.2011 р.

Таким чином, враховуючи те, що пеня нарахована на заборгованість відповідача за поставлений природний газ в жовтні-грудні 2009 та січні-вересні 2010, то вона підпадає під заборгованість, списання якої передбачено п.п. 2.1. і 2.2. ст. 2 Закону України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію .

Затверджений протокол від 08.09.2011 комісії КП Управління житлово-комунального господарства є єдиною та достатньою підставою для списання заборгованості.

Аналогічної правової позиції дотримувався Верховний Суд України у постанові від 15.10.2013 р. у справі № 3-29гс13.

Отже, боржником правомірно списано заборгованість з пені у сумі 163140,47 грн. на підставі Закону України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію , у зв'язку з чим починаючи з 08.09.2011 р. у КП Управління житлово-комунального господарства відсутній обов'язок сплати зазначеної суми пені.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи № 13/110-11, 09.03.2016 р. до господарського суду Київської області надійшов лист ВДВС Славутицького МУЮ від 03.03.2016 р. № 782/4 (вх. № 305/16) з доданою постановою від 11.02.2016 р. ВП № 34530469 про закінчення виконавчого провадження та оригіналом наказу від 15.06.2012 р. № 13/110-11 про стягнення 163140,47 грн. пені.

З вказаної постанови органу ДВС про закінчення виконавчого провадження вбачається, що борг в сумі 163140,47 грн. сплачено згідно платіжного доручення № 208 від 04.02.2016 р.

Таким чином, боржником на підставі наказу від 15.06.2012 р. № 13/110-11 було виконано обов'язок щодо сплати 163140,47 грн. пені, яка з 08.09.2011 р. є списаною у встановленому порядку згідно Закону України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію та відповідно вказаний обов'язок боржника відсутній повністю.

Згідно ч. 4 ст. 328 ГПК України, про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Положення вказаної статті застосовуються у разі винесення судом ухвали про виправлення помилки у виконавчому документі або у разі визнання його таким, що не підлягає виконанню. Однак в даному випадку наказ господарського суду Київської області від 15.06.2012 р. по справі № 13/110-11 в сумі 163140,47 грн. було виконано 04.02.2016 р., виконавче провадження закінчено. Вказаний наказ не було визнано таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що приписи ч. 4 ст. 328 ГПК України, на які посилається відповідач, як на підставу для задоволення заяви про повернення безпідставно отриманих коштів, в даному випадку не можуть бути застосовані з урахуванням того, що судовий наказ не було визнано таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до приписів вказаної частини статті є обов'язковою умовою для повернення безпідставно отриманих коштів.

Посилання сторін на ст. 333 ГПК України суд вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку вказана стаття не застосовується.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи ДК Газ України НАК Нафтогаз України , викладені в апеляційній скарзі заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

Тому колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 05.12.2017 р. у даній справі підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії Газ України НАК Нафтогаз України задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 05.12.2017 р. у справі №13/110-11 скасувати.

В задоволенні заяви Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства про повернення безпідставно отриманих коштів - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Управління Житлово-комунального господарства (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код ЄДРПОУ 31476318) на користь Дочірньої компанії Газ України НАК Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

Справу №13/110-11 повернути до господарського суду Київської області.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк