Постанова

від 23.01.2018 по справі 904/8564/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018 року Справа № 904/8564/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства “Жилсервіс-9” Дніпровської міської ради м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року у справі № 904/8564/17, ухвалене суддею Татарчук В.О., повний текст якого складений 27.11.2017 року,

за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпрообленерго” м. Дніпро

до Комунального підприємства “Жилсервіс-9” Дніпровської міської ради м. Дніпро

про стягнення боргу за недовраховану електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Дніпрообленерго” з позовною заявою до комунального підприємства “Жилсервіс-9” Дніпровської міської ради про стягнення боргу за недовраховану електроенергію в розмірі 69343,08грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію згідно з актом №102965 від 18.08.2016 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору. Перевіркою встановлені порушення п. 6.40 наведених Правил і згідно з розрахунком вартість спожитої електроенергії становить 69343,08 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року у справі №904/8564/17 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено, стягнуто з комунального підприємства “Жилсервіс-9” Дніпровської міської ради на користь публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпрообленерго” 69 343,08грн – боргу за недовраховану активну електроенергію, 1600грн – витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем було порушено правила користування електричною енергією, у вигляді самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації, без порушення схеми обліку на підставі чого позивачем було складений акт №102965 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору.

Не погодившись із вказаним рішенням Комунальне підприємство “Жилсервіс-9” Дніпровської міської ради звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до акту про порушення № 102965 від 18.08.2016 року було виявлене порушення п. 6.40 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не знаходиться на балансі енергопостачальника, поза засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Згідно акту та протоколу від 30.08.2016 року № 08-41 нарахування було проведене відповідно до пункту 2.9 та формули 2.7 Методики за період з 11.09.2015 року по 18.08.2016 року (з дати складання акту технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до дати складання акту про порушення).

В той же час, відповідно до п. 2.5 Методики: «Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер. , день), визначається за формулою, у якій Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Таким чином, оскільки порушення було виявлене 18.08.2016 року, то Д пор складає загальну кількість робочих днів, але не більше кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, тобто розрахунок мав здійснюватись за період з 18.02.2016 року по 18.08.2016 року.

Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Дніпрообленерго” у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 року прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 22.01.2018 року.

23.01.2018 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

04.03.2015 року між ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» та КП «ЖИЛСЕРВІС - 9» ДМР було укладено Договір про постачання електричної енергії № 063866 (а.с.11-22).

Відповідно до пункту 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 52,4 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії – межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та "Загальна схема електропостачання", який є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1. договору зазначено, що під час виконання договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження чи зрив пломб з засобів обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Згідно п. 4.2.4 договору споживач несе відповідальність за збереження і цілісність встановлених на його території (приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (видбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування .

Пунктом 9.8 договору визначено, що цей договір набирає чинності з 26 грудня 2014 року і укладається на строк до 31 грудня 2015 року.

Відповідно до п.9.8.1 договору цей договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

18.08.2016 року ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” було складено акт №102965 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору (а.с.23-24).

Перевіркою ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” встановлено порушення відповідачем п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 у вигляді самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації, без порушення схеми обліку. При контрольному огляді приладу обліку даний вид порушення виявити було неможливо. При ввімкненні навантаження лічильний механізм не враховує спожиту електричну енергію.

30.08.2016 року позивачем складено протокол №08-41 засідання комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією, розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за період з 11.09.2015 по 18.08.2016 на суму 69 343,08 грн. (а.с.27).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Частинами 1 і 4 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 №28, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 3.34 Правил будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електроенергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електроенергії, проводяться за погодженням заінтересованих електропередавальною організацією (постачальником електроенергії) у присутності представника заінтересованих сторін та оформляються актом.

Згідно з пунктом 6.40 Правил встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562.

Також Пунктом 6.42 Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з пункту 1.3 Правил, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно з пункту 5.1 Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

На підставі акту №102965 від 18.08.2016 року у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” проведено розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за період з 11.09.2015 по 18.08.2016 на суму 69 343,08 грн.

Таким чином, позивачем було проведено перевірку відповідача зі складенням акту і відображенням порушення та нарахуванням суми заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, доказів скасування оперативно-господарської санкції, яка застосована рішенням комісії по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією споживачем – юридичною особою, оформленого протоколом №08-41 від 30.08.2016 року не надано, як і доказів оплати вартості недоврахованої електроенергії у сумі, 69 343,08 грн., а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення зазначеної суми на користь позивача.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що оскільки порушення було виявлене 18.08.2016 року, то Д пор складає загальну кількість робочих днів, але не більше кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, тобто розрахунок мав здійснюватись за період з 18.02.2016 року по 18.08.2016 року, є безпідставними з огляду на наступне.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Д пер = Д пор + Д усун> (2.6)

де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Відповідно до положень пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Тобто, здійснюючи контрольний огляд засобу обліку, представники енергопостачальника мають можливість не тільки провести контрольне зняття показань приладу обліку у споживача, а також візуально обстежити цілісність приладу обліку та пломб, встановлених на ньому та провести обстеження електроустановки на предмет виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій.

Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" та іншим нормативно-технічним документам.

Згідно з пунктом 3.33-3.34 Правил визначено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31-3.32 цих Правил.

В акті про порушення №102965 зазначено, що «Самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо. При ввімкненні навантаження лічильний механізм не враховує електричну енергію, показники не змінюються, електрична енергія, що споживається, не враховується. Споживачу продемонстровано порушення».

Згідно з п.1.2 ПКЕЕ вбачається, що контрольний огляд проводиться візуально. В даному випадку, що також зафіксовано актом про порушення, порушення виявлено шляхом ввімкнення навантаження. Відключення напруги можливо здійснити тільки після распломбування шафи обліку, що вже виключає можливість виявити порушення при візуальному огляді (в день виявлення порушення 18.06.2016 року також були складені акти технічної перевірки та пломбування засобів обліку № 255257, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 31-32).

Порушення було виявлено шляхом використання РК-120 №15089514 держповірка Зкв.16. Кліщі електровимірювальні РК120 призначені для вимірювання сили та напруги змінного струму, в той же час контрольний огляд провадиться без використання спеціальних технічних засобів.

Таким чином, можливість чи неможливість виявити дане порушення при контрольному огляді є оціночним поняттям. Визначальним в даному випадку є зміст акту про порушення.

Представник Відповідача не скористався наданим правом на внесення зауважень до складеного акту. Таким чином сторонами на місці виявлення порушення було підтверджено те, що при контрольному огляді факт порушення виявити неможливо, що і зафіксовано актом.

Пунктом 6.42 Правил передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Отже, акт про порушення, який в даному випадку містить положення про те, що самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо, є визначальним при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії.

Таким чином, сторонами на місці виявлення порушення було підтверджено те, що при контрольному огляді факт порушення виявити неможливо, що і зафіксовано актом.

Отже, висновки суду першої інстанції про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії за весь період з часу останнього технічного огляду приладу обліку до усунення порушення є законними та обґрунтованими, оскільки самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо, і саме це є визначальним при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки загальна ціна позову становить 69 343,08 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених підпунктами а, б, в, г пункту 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 275, 281, 282, 283 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Жилсервіс-9” Дніпровської міської ради м. Дніпро - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року у справі № 904/8564/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.01.2018 року.

Головуючий суддя           О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін