Ухвала

від 29.01.2018 по справі 927/69/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 січня 2018 року м. Чернігів справа № 927/69/18

Суддя В. В. Шморгун, розглянувши матеріали позовної заяви №12 від 19.01.2018

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів»,

код ЄДРПОУ 00292089, вул. Козацька, 56, м. Новгород – Сіверський, Чернігівська область, 16000

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 39764881, проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання протиправними дій, визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» подано позов до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» від 18.07.2017 №94 і надання відмови у поновленні договору оренди землі від 04.10.2007, викладеній у листі від 05.09.2017 №28-25-0.332-13073/2-17;

- визнати поновленим договір оренди землі від 04.10.2007, укладений між Закритим акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» та Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією, що зареєстрований у Новгород-Сіверському відділі ЧРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.10.2007 за №040784500003, загальною площею 115,5513 га ріллі із земель запасу державної власності, яка розташована в адміністративних межах Команської сільської ради за межами населених пунктів біля міста Новгород-Сіверського, кадастровий номер 7423685000:09:000:1008;

- визнати укладеною між Приватним акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» та Управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області додаткову угоду до договору оренди землі від 04.10.2007, укладеного між Закритим акціонерним товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» та Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією, що зареєстрований у Новгород-Сіверському відділі ЧРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.10.2007 за №040784500003, загальною площею 115,5513 га ріллі із земель запасу державної власності, яка розташована в адміністративних межах Команської сільської ради за межами населених пунктів біля міста Новгород-Сіверського, кадастровий номер 7423685000:09:000:1008 у редакції, наданою позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має переважне право на поновлення спірного договору оренди землі, а відповідачем неправомірно відмовлено йому у такому поновленні.

          Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

          Згідно з ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

          У позовній заяві позивач зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», тобто орендаря за спірним договором, проте позивачем не зазначено доказів на підтвердження цього.

          Також позивачем у позовній заяві вказано, що КСП «Україна», якому було видано державний акт на право колективної власності, припинило свою діяльність, проте позивачем не зазначено доказів на підтвердження цього. Посилання позивача на відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про вказаного суб'єкта господарювання не є зазначенням доказів на підтвердження припинення юридичної особи - КСП «Україна» у розумінні ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк у 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, письмових пояснень із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Керуючись ст. 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

                                        УХВАЛИВ:

           1. Позовну заяву залишити без руху.

           2. Позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, письмових пояснень із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують вказані обставини. Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений строк.

          3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

           Суддя                                         В.В. Шморгун