Постанова

від 22.01.2018 по справі 916/2248/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Справа № 916/2248/17 м.Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Бєляновського В.В., Величко Т.А.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №1430 від 20.12.2017р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.12.2017р. )

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ТОВ Фабрика Чайка - ОСОБА_1 - за довіреністю;

від ДП Ейвон Косметікс Юкрейн - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика Чайка на рішення господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року

у справі №916/2248/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика Чайка

до Дочірнього підприємства Ейвон Косметікс Юкрейн

про визнання права власності на збільшену частку у спільному майні

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

час і місце ухвалення рішення: 19.10.2017р. о 11.20год., м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №10, судове засідання тривало з 11:00год. до 11.20год.

повний текст рішення складений 30.10.2017р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 22.01.2018р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

13.09.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика Чайка (надалі - позивач, ТОВ Фабрика Чайка ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства Ейвон Косметікс Юкрейн (надалі - відповідач, ДП Ейвон Косметікс Юкрейн ), в якому просило суд визнати за ним право власності на 61/100 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. М. Арнаутська, 66 у м. Одесі за рахунок зменшення частки ДП Ейвон Косметікс Юкрейн у праві на ці приміщення до 39/100 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.03.99р. за договором купівлі-продажу продав відповідачу 54/100 частин приміщень за адресою:м.Одеса, вул.М.Арнаутська, 66. У 2008 році у зв'язку з потребою у додаткових площах, ТОВ Фабрика Чайка звернулось до відповідача із запитом на добудову тої частини приміщень, якими володіло, та отримало згоду відповідача. Виконавши весь комплекс ремонтно-будівельних робіт та увівши нові приміщення в експлуатацію, позивач звернувся до КП ОМБТІ та РОН з заявою про проведення перерахунку розміру часток у праві спільної часткової власності на спірні нежитлові приміщення, та отримав Розрахунок часток нежитлових приміщень буд. №66 по вул. Мала Арнаутська №307422.72 від 19.12.11р., з якого випливає, що після реконструкції нежитлового приміщення з добудовою мансардного поверху, зазначені нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул. М.Арнаутська, 66 у м. Одесі, фактично розподілені таким чином:ТОВ Фабрика Чайка - 61/100; ДП Ейвон Косметікс Юкрейн - 39/100. Позивач, прагнучи належним чином зареєструвати зміни, що відбулися в розмірах часток у праві спільної часткової власності на спірні нежитлові приміщення, звернувся до відповідача з листами, але відповідач листи ігнорував, не надіславши позивачеві жодної відповіді. В силу ч.3 ст.357 ЦК України позивач після добудови нежитлових приміщень (поліпшення майна, яке не можна відокремити), здійсненої власним коштом, за згодою іншого співвласника (відповідача) має право на збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності. В середині квітня 2017 року позивач отримав від приватного нотаріуса ОСОБА_3 заяву ДП Ейвон Косметікс Юкрейн про продаж 54/100 нежитлових приміщень по вул.М.Арнаутській,66 у м.Одесі, що підтверджує сталий намір відповідача, спрямований на порушення прав позивача, що і зумовило звернення ТОВ Фабрика Чайка до суду з даним позовом.

З посиланням на норми ч.3 ст.357 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

27.09.2016р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому просив припинити провадження у справі згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. (суддя Петренко Н.Д.) в позові відмовлено; стягнуто з ТОВ Фабрика Чайка 8131,69грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ч.3 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , абз.16 п.49 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, що був чинним станом на 25.12.2013р. та вмотивовано наступним. В матеріалах справи міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, згідно даних якої 25.12.2013р. о 17:08:48 державним реєстратором Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 Євгенієвною внесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 9516270 щодо реєстрації 61/100 частин у будинку № 66 по вул. Малій Арнаутській у м. Одесі за ТОВ «Фабрика «Чайка» (код ЄДРПОУ 02971251), що складається з нежитлових приміщень загальною площею 760,3 кв.м. згідно технічного паспорта від 25.12.2013 ТОВ «ЮКЦ «ПравоПроект» ; в матеріалах справи відсутня письмова заява ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» як співвласника про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна. Однак доказів порушення належного позивачеві права і необхідності його захисту в судовому порядку позивач не надав, його право власності на збільшену частку у розмірі 61/100 нежитлових виробничих приміщень було зареєстроване ще 25.12.2013р., посилань на положення статті 392 ЦК України позовна заява не містить, за таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог про визнання за ТОВ «Фабрика «Чайка» права власності на 61/100 нежитлових приміщень. У суду також відсутні правові підстави для припинення провадження у справі в порядку ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю письмової заяви відповідача про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна.

Не погодившись з рішенням суду від 19.10.2017р., ТОВ Фабрика Чайка звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив , що рішення прийняте при порушенні норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з наступних підстав:

- право на звернення з позовом до суду по захист невизнаного чи оспорюваного права власності прямо передбачене ст.392 ЦК України, і якщо відсутні підстави для скасування права, яке захищається, суд не має права відмовити у захисті невизнаного чи оспорюваного права власності;

- визначаючи обов'язок відповідача здійснити доплату судового збору, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ДП Ейвон Косметікс Юкрейн не визнає право власності ТОВ Фабрика Чайка на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул.М.Арнаутська, 66 у м.Одесі, не повністю, а тільки в частині, що добудована, яка становить 15/100, а щодо решти 46/100 відповідач ніяких претензій не заявляв. Отже використовувати вартість усієї частини вказаних нежитлових приміщень, які перебувають у власності ТОВ Фабрика Чайка , включаючи ті, щодо яких спору немає, неправомірно.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Величко Т.А.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

22.11.2017р. ДП Ейвон Косметікс Юкрейн подало суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якому просило залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач зазначив, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки вона не містить обґрунтованих підстав, з яких позивачем ставиться питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково, як цього вимагає п.3 ч.1 ст. 94 ГПК України, оскаржене рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, з вірним застосовуванням господарським судом норм як процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи.

Також у відзиві міститься клопотання з проханням розглянути справу без участі представника відповідача, з урахуванням фактів та доказів, зазначених у відзиві на позовну заяву, відзиві на апеляційну скаргу, встановлених господарським судом першої інстанції та наявних у матеріалах справи.

27.11.2017р. ТОВ Фабрика Чайка подало Одеському апеляційному господарському суду пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначило, що отримавши копію оскаржуваного рішення скаржник вважає, що рішення не містить мотивів для відмови у позові, тож подана позивачем апеляційна скарга правильно відбиває правову позицію апелянта, і не потребує змін чи уточнень. Разом з цим апелянт вважає необхідним надати до апеляційної скарги наступні пояснення. У позовній заяві ТОВ Фабрика Чайка викладено події та правові підстави виникнення у нього права власності на 61/100 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул.М.Арнаутська, 66 у м.Одесі, включаючи ч.3 ст.357 ЦК України; відсутність у позовній заяві посилання на право судового захисту не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, бо таке право передбачене законом. Приймаючи рішення про необхідність стягнення з позивача додаткової суми судового збору, суд першої інстанції не врахував сутності позову, що розглядався. Судовий збір був обрахований, виходячи з ціни позову в 97316,99гр. - 1,5% від цієї суми становлять 1459,75гр., тому судовий збір сплачено в розмірі 1600грн. згідно з п.2.1 ч.2 ст.4 ЗУ Про судовий збір .

У зв'язку із перебуванням судді Будішевської Л.О. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду №1430 від 20.12.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2248/17 .

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.12.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ДП Ейвон Косметікс Юкрейн свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2017р. розпочато розгляд справи №916/2248/17 по суті повторно у зміненому складі суду: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А. за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу ІV ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржником, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.1994р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та організацією орендарів Одеської фабрики Чайка (наразі ТОВ Чайка ) був укладений договір купівлі-продажу державного майна №43, за умовами якого ТОВ Чайка придбало у власність нежитлові приміщення у буд.66 по вул. Малій Арнаутській у м.Одесі загальною площею 894 кв.м.

31.03.1999р. ТОВ Фабрика Чайка продало ДП Ейвон Косметікс Юкрейн 54/100 частин приміщення 66 по вул. Малій Арнаутській у м. Одесі (484,9кв.м.), що складається в цілому з нежитлових виробничих приміщень основною площею 720,5 кв.м., корисною площею - 894,8 кв.м., розташованих на земельній ділянці розміром 895 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5

В матеріалах справи (а.с.26) міститься копія листа ДП Ейвон Косметікс Юкрейн на адресу ТОВ Фабрика Чайка (без номеру та без зазначення дати складання листа), в якому відповідач повідомляє позивача, що не заперечує проти реконструкції нежитлового приміщення під адміністративну будівлю по вул.М.Арнаутська,66, літ И,К,В,Г , що належить ТОВ Фабрика Чайка , площею 169,4кв.м. з побудовою мансарди.

У 2008-2009р.р. ТОВ Чайка було здійснено реконструкцію належних йому нежитлових приміщень площею 169,4 кв.м., що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 07.10.2011р. №ОД 20211053821 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.27).

Також у матеріалах справи міститься копія Розрахунку часток нежитлових приміщень буд.66 по вул. Мала Арнаутська , здійсненого КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості за вих №307422.72 від 19.12.201р. (а.с.30), в якому зазначено наступне. ТОВ Фабрика Чайка на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради №018359 від 26.04.2002р.є власником 46/100 частин будівлі по вул. Мата Арнаутська буд. №66, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 16.12.2004р №229 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху літ. Б №500 загальною площею 57,8 кв.м., нежитлових приміщень 2-го поверху літ. А №502 загальною площею 55,6кв.м., нежитлових приміщень 2-го поверху літ. Б № 501 загальною площею 75,5 кв.м. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 07.10.2011р. №0Д20211053821 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській обл. ДП Ейвон косметікс юкрейн на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 31.03.1999р. р. № 2556 є власником 54/100 нежитлових приміщень загальною площею 484.9 кв.м. У фактичному користуванні ТОВа Фабрика Чайка знаходяться нежитлові приміщення загальною площею 760,3кв.м., що складає 61/100 частин нежитлових приміщень по вул. Мала Арнаутська буд. №66. У фактичному користуванні ДП Ейвон косметікс юкрейн знаходяться нежитлові приміщення загальною площею 484,9 кв.м., що складає 39/100 частин нежитлових приміщень по вул. Мала Арнаутська буд. №66. Загальна площа нежитлових приміщень складає 1245,2кв.м.

25.12.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом №132, в якому зазначив, що після реконструкції площа нежитлових приміщень ТОВа Чайка склала 760,3кв.м. та для затвердження часток відповідачу необхідно звернутись з відповідним листом на ім'я голови Приморської райадміністрації (а.с.31).

02.04.2013р. ТОВ Чайка надіслало ДП Ейвон Косметікс Юкрейн лист аналогічного змісту (а.с.34).

Також в матеріалах справи міститься копія заяви ДП Ейвон Косметікс Юкрейн , адресованої приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з проханням направити ТОВу Чайка заяву про повідомлення ТОВ Чайка про намір ДП Ейвон Косметікс Юкрейн продати належне відповідачу нерухоме майно: 54/100 нежитлового виробничого приміщення, яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул.М.Арнаутська,66, за ціною 5000000грн., у тому числі ПДВ (а.с.35).

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що відповідач оспорює належне позивачеві право власності, що підтверджується отриманою позивачем від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 заявою ДП Ейвон Косметікс Юкрейн про намір ДП Ейвон Косметікс Юкрейн в порядку ст.362 ЦК України продати 54/100 нежитлових приміщень у буд. № 66 по вул. Малій Арнаутській у м. Одесі з пропозицією реалізувати своє переважне право співвласника на викуп частки ДП Ейвон Косметікс Юкрейн .

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Чайка з огляду наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11, ч.1 ст.15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Відповідно до Преамбули Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п.1ч.1 ст.2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Згідно із п.1 ч.1 ст.4 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності підлягає державній реєстрації прав.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що у 2008-2009р.р. позивачем за письмовою згодою відповідача як співвласника було здійснено реконструкцію належного йому майна - частини приміщень у буд.66 по вул.М.Арнаутській у м.Одеса

Відповідно до абз.16 п.49 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від №86817.10.2013р., (в редакції, яка була чинною станом на 25.12.2013р.), у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який до проведення реконструкції перебував у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна на проведення його реконструкції. Якщо у зв'язку з проведенням реконструкції об'єкта нерухомого майна змінився розмір часток у праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову заяву.

Відповідно до даних, які містяться в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №98405639 від 26.09.2017р. щодо об'єкта нерухомого майна №255236951101: об'єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення; опис об'єкта: загальна площа (кв.м.):1245,2; адреса: Одеська область, м.Одеса, вулиця Мала Арнаутська (вулиця Воровського), будинок 66; номер запису про право власності: 4060165; дата та час державної реєстрації: 19.12.2013 16:26:30; державний реєстратор: ОСОБА_4, Одеське міське управління юстиції, Одеська область; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серія та номер: 15961113, виданий 10.01.2014, видавник: ОСОБА_4 , державний реєстратор реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 9516270 від 25.12.2013 17:08:48, ОСОБА_4, Одеське міське управління юстиції, Одеська область; форма власності: приватна; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки:61/100; власники: Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика Чайка , код ЄДРПОУ: 02971251, країна реєстрації Україна; додаткові відомості: 61/100 частин складається з нежитлових приміщень загальною площею 760,3кв.м. згідно технічного паспорта від 25.12.2013р. ТОВ ЮКЦ ПравоПроект .

Згідно ч.5 ст.12 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Отже як на час звернення позивача до суду з позовом, так і на час апеляційного розгляду справи право власності ТОВ Фабрика Чайка на 61/100 нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Мала Арнаутська, 66 зареєстроване у встановленому нормами ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень порядку, а отже, є таким, що офіційно визнано та підтверджено державою та ці відомості вважаються достовірними.

Захисту в судовому порядку підлягають права, які є порушеними, невизнаними або оспорюваними.

Позивачем не доведено належними допустимими доказами порушення або невизнання його права власності на 61/100 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Одеса, вуд.М.Арнаутська, 66, відповідачем.

Провівши реконструкцію в об'єкті, здійснивши державну реєстрацію права власності на частку 61/100, позивач повністю реалізував належне йому згідно ч.3 ст.357 ЦК України право на збільшення своєї частки у спільному майні.

Посилання позивача на наявність нотаріально посвідченої заяви ДП Ейвон Косметікс Юкрейн про намір відчуження належного йому нерухомого майна (54/100 частки нежитлового виробничого приміщення) як на доказ наміру відповідача, спрямованого на порушення прав позивача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи з огляду такого.

Сама по собі наявність вищезазначеної заяви відповідача жодним чином не свідчить про невизнання ДП Ейвон Косметікс Юкрейн права власності ТОВ Фабрика Чайка на 61/100 частин в праві спільної часткової власності.

Нотаріально посвідчена заява датована 07 квітня 2017 року, в той час як ТОВ Фабрика Чайка звернулось до суду з позовом у вересні 2017 року; доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію належної йому частки у спільному майні за вищезазначений період, як і за період розгляду справи судами обох інстанції матеріали справи не містять.

Більш того, саме відповідачем до матеріалів справи вперше (27.09.2017р. надано в додатки до клопотання про відкладення розгляду справи) було залучено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, якою підтверджується наявність державної реєстрації за позивачем 61/100 в праві спільної часткової власності.

У листі від 11.10.2017р., поданому відповідачем до суду 12.10.2017р. (а.с.71) ДП Ейвон Косметікс Юкрейн зазначило, що право власності ДП Ейвон Косметікс Юкрейн на 54/100 (площею 484,9кв.м.) нежитлового приміщення зареєстровано Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 18.06.2001р. за №1518 стр.89кн. 13 неж.

Під час апеляційного перегляду справи за клопотанням представника скаржника до матеріалів справи залучено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформовану за трьома параметрами:

- реєстраційний номер об'єкту 255236951101;

- юридична особа ДП Ейвон Косметікс Юкрейн , код ЄДРПОУ 24924141;

- юридична особа ТОВ Фабрика Чайка , код ЄДРПОУ 02971251.

Дослідженням вищезазначених доказів колегією суддів встановлено, що наразі за ДП Ейвон Косметікс Юкрейн не зареєстроване право власності на частку у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Одеса, вул.М.Арнаутська, 66 в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що свідчить про невчинення ним дій, направлених на відчуження належної йому частки.

Позовні вимоги ТОВ Фабрика Чайка сформульовані таким чином, що дозволяють зробити наступний висновок: звернення до суду ТОВ Фабрика Чайка зумовлено наміром встановлення факту належності йому на праві власності частки 61/100 у праві спільної часткової власності на об'єкт нерухомості, реєстраційний номер 255236951101, розташований за адресою: м.Одеса, вул.М.Арнаутська, 66 за рахунок зменшення частки ДП Ейвон Косметікс Юкрейн (з 54/100 до 39/100).

Тобто позивач не намагається захистити своє право власності від його невизнання ДП Ейвон Косметікс Юкрейн , а має на меті перерозподілити частки у праві спільної власності за судовим рішенням, яким би встановлювалась обставина належності ДП Ейвон Косметікс Юкрейн 39/100 частин у праві спільної власності, а не 54/100, як вважає відповідач.

Позовні вимоги такого змісту не можуть бути задоволені судом на підставах, встановлених ст.ст.357, 392 ЦК України, тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для їх задоволення.

Також суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені клопотання відповідача про припинення провадження у справі в порядку ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), адже відсутність предмета спору в даних обставинах не убачається.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Фабрика Чайка колегія суддів відхиляє з огляду такого.

У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на приписи ст.392 ЦК України.

Відповідно до ст.392 ЦК України Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже приписами ст.392 ЦК України врегульовано право власника майна звернутись до суду з позовом за певних умов, проте позивачем не доведено обставину невизнання відповідачем його права власності на 61/100 часток у праві спільної власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул. М. Арнаутська, 66 у м.Одесі.

В частині незгоди позивача із стягненням з нього оскаржуваним рішенням судового збору у сумі 8131,69грн. колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи (а.с.36) наявна бухгалтерська довідка ТОВ Фабрика Чайка від 04.07.2017р., де зазначено, що балансова вартість нежитлових приміщень за адресою:м.Одеса, вул.Мала Арнаутська, що належить на праві власності ТОВ Фабрика Чайка станом на 01.07.2017р., становить 648779,93грн.

З урахуванням приписів до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ Про судовий збір та роз'яснень, які містились у 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України №7 від 21.02.2013р. при зверненні до суду з позовом по даній справі сплаті підлягав судовий збір у сумі 9731,69грн., оскільки за заявленими майновими вимогами ціною позову є вартість усієї частки у праві спільної власності, належної позивачу, яка самим позивачем визначається за даними згаданої Довідки - 648779,93грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у сумі 1600грн., отже суд першої інстанції правомірно додатково стягнув з позивача 8131,69грн. судового збору (9731,69-1600=8131,69) до Державного бюджету України.

ТОВ Фабрика Чайка помилково про розрахунку суми судового збору керувалось вартістю частини, що добудована (15/100), оскільки звертаючись до суду з позовом просило суд визнати за ним право власності на 61/100 нежитлових приміщень за адресою:м.Одеса, вул.Мала Арнаутська, вартість яких складає 648779,93грн. відповідно до бухгалтерської довідки ТОВ Фабрика Чайка від 04.07.2017р.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на ТОВ Фабрика Чайка , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236, 237, 238, 240, 241, 270, 275,276, 281, 283-285 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. у справі №916/2248/17 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика Чайка .

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286 ГПК України.

Повна постанова складена 29 січня 2018 року.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Величко Т.А.