Постанова

від 23.01.2018 по справі 908/831/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018 справа № 908/831/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_4 не з'явився не з'явився ОСОБА_5, довіреність №38/25/18-ПС від 22.01.2018р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» , м.Київ в особі філії Запорізької дирекції, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. (повний текст підписано 22.11.2017р.) у справі№ 908/831/17 (суддя Азізбекян Т.А.), судді Горохов І.С., Носівець В.В.) за позовомДержавного підприємства спеціального зв'язку, м.Київ в особі філії Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку, м.Запоріжжя до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства «Укрпошта» , м.Київ в особі філії Запорізької дирекції, м.Запоріжжя Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Запорізькій області, м.Запоріжжя простягнення 39688,20грн.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство спеціального зв'язку, м.Київ в особі філії Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку, м.Запоріжжя, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» , м.Київ в особі філії Запорізької дирекції, м.Запоріжжя про стягнення 39688,20грн., які складаються з заборгованості в розмірі 35740,90грн., пені в розмірі 3061,04грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 327,97грн. та інфляційних у розмірі 558,29грн. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №107 від 20.05.2013р. в частині оплати вартості послуг, наданих позивачем у період листопад-грудень 2016р.

Ухвалою місцевого господарського суду від 24.05.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Запорізькій області, м.Запоріжжя.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Державне підприємство спеціального зв'язку в особі філії Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку неодноразово зверталося з заявами про збільшення розміру позовних вимог. Остаточно позивач просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі філії Запорізької дирекції 35740,00грн. основного боргу, 4820,27грн. пені, 786,24грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 2683,09грн. інфляційних. Вказана заява прийнята судом, вподальшому розглядалися збільшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. (повний текст підписано 22.11.2017р.) у справі №908/831/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Виносячи рішення, господарський суд встановив доведеність факту порушення відповідачем умов, визначених договором №107 від 20.05.2013р., щодо термінів розрахунків за надані позивачем послуги, а також дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних та пені виконаний з дотриманням норм чинного законодавства та є арифметично вірним.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки:

- судом не враховано, що послуги виконавця за грудень і листопад 2016р. не були сплачені з огляду на відмову позивача здійснити коригування виставлених рахунків на оплату (з причини завищення в калькуляції витрат розміру витрат з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та розміру прибутку) та відсутність погодження платежу з боку контролюючого органу, про що свідчать довідки Державної аудиторської служби з вимогами утриматися від здійснення оплати до проведення відповідних коригувань вартості послуг;

- висновки суду щодо наявності підстав для стягнення пені та інфляційних не відповідають обставинам справи, оскільки, з огляду на виникнення спору не з вини відповідача, суд за власною ініціативою мав зменшити або скасувати штрафні санкції, нараховані позивачем.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Чернота Л.Ф.) було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 23.01.2018р.

Разом з тим, відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

На поштову адресу суду від Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Запорізькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого третя особа просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено обставини справи, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення. У відзиві зауважено, що порушення вимог ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при виконанні договору №107 від 20.05.2013р. призвело до незаконних (зайвих) витрат відповідача за період з 01.01.2016р. по 31.10.2016р. на загальну суму 17,79тис.грн. та на час проведення операційного аудиту могло б призвести до незаконних (зайвих) витрат у сумі 1,78тис.грн.

Від Державного підприємства спеціального зв'язку в особі філії Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку на поштову адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.

З метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у відпустці на дату розгляду справи судді - члена колегії Попкова Д.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

У судовому засіданні 23.01.2018р. представник третьої особи підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Однак, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, визнання явки їх представників у судове засідання необов'язковою та достатність наявних матеріалів справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представників позивача та відповідача.

Судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи, а саме, витребувано у сторін необхідні докази та пояснення для правильного вирішення спору, з'ясовано наявність заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши представника третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.05.2013р. між Запорізькою дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (правонаступником якої з 01.03.2017р. є Запорізька дирекція Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» ) (далі - замовник) та Державним підприємством спеціального зв'язку в особі філії Запорізького обласного вузла спеціального зв'язку (далі - виконавець) укладено договір №107 про надання послуг із охорони об'єктів головної каси та кімнати зберігання зброї Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (далі - договір) з додатками та додатковими договорами, за умовами п.1.1 якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкти, які визначені в Дислокації об'єктів охорони (додаток 1), що додається до договору. У виняткових випадках, при проведенні замовником робіт, які впливають на функціонування технічних засобів охорони, порушують цілісність огорож, ґрат і т.п., за домовленістю сторін виконавець виставляє додаткову кількість постів за окремим розрахунком та окремою оплатою.

Додатковим договором №3 від 30.12.2015р. строк дії договору №107 від 20.05.2013р. було продовжено до 31.12.2016р., а вартість послуг за 1 годину охорони встановлена у розмірі 24,70грн. з ПДВ.

При цьому, згідно з п.3.1 договору (у редакції додаткового договору №3 від 30.12.2015р.) вартість послуги з охорони визначається сторонами на основі розрахунку вартості охорони об'єктів замовника (додаток №11 до договору) згідно калькуляції витрат на послуги за 1 годину охорони об'єкта (додаток №12 до договору) та вноситься до протоколу погодження договірної ціни (додаток №13 до договору).

Вартість послуги може бути змінено за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди. При цьому виконавець повинен надати замовнику обґрунтовану калькуляцію витрат на послуги за 1 годину охорони об'єкта (п.3.2).

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів за надані послуги в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця. Оплата за надані послуги виконавця здійснюється щомісячно (розрахунковий період) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги, на підставі оформленого виконавцем рахунку та акту наданих послуг.

Замовник має право не підписувати акт наданих послуг у випадках порушення виконавцем умов договору, про що замовник повинен повідомити виконавця протягом 3 днів (п.4.2).

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договору сторонами підписано акти виконаних робіт по наданню послуг охорони об'єктів за листопад 2016р. від 30.11.2016р. на суму 18080,40грн. та за грудень 2016р. від 30.12.2016р. на суму 17660,50грн.

Невиконання замовником зобов'язань щодо оплати отриманих послуг стало підставою звернення виконавця з позовом до суду за захистом порушеного права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 ГПК України (у редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст.11, 509 ЦК України укладений між сторонами договір про надання послуг №107 від 20.05.2013р. є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків.

Сутність розглядуваного спору, як вірно було встановлено судом першої інстанції, полягає у стягненні основного боргу та нарахуваних пені, 3% річних та інфляційних за порушення термінів оплати наданих послуг.

Виходячи з правової природи та змісту укладеного між сторонами договору, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, главою 63 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Факти належного виконання позивачем зобов'язань за договором №107 від 20.05.2013р. в частині надання послуг із охорони в період листопад-грудень 2016р. та невиконання замовником зобов'язань в частині оплати зазначених послуг не оспорюються відповідачем та підтверджені матеріалами справи, а саме підписаними з обох сторін без жодних зауважень актами виконаних робіт на загальну суму 35740,90грн., актом звірки взаємних розрахунків за договором станом на 01.01.2017р., відповіддю на претензію №03-30/01 від 30.01.2017р. (визнано факт наявності заборгованості).

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 903 ЦК України та умовами договору №107 від 20.05.2013р. передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, враховуючи умови договору, зокрема п.4.1, відповідач мав сплатити послуги за листопад 2016р. в розмірі 18080,40грн. в строк до 05.12.2016р., а послуги за грудень 2016р. в розмірі 17660,50грн. - до 05.01.2017р.

Судовою колегією не приймаються посилання апелянта на те, що послуги виконавця за грудень і листопад 2016р. не були сплачені з огляду на відмову позивача у здійсненні коригування виставлених рахунків на оплату (з причини завищення в калькуляції витрат розміру витрат з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та розміру прибутку) та відсутність погодження платежу з боку контролюючого органу.

Так, матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами згоди щодо зміни договору, зокрема, в частині калькуляції та вартості послуг охорони, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для здійснення коригування рахунків.

Крім того, посилання скаржника на результати проведеного головним державним аудитором управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Запорізькій області не впливає на сутність спірних правовідносин сторін, оскільки стаття 19 ГК України прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Акт перевірки фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава для звільнення відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором, оскільки акт є результатом тлумачення третьою особою змісту правовідносин, що існували між сторонами, та нормативно-правових актів, які застосовуються до даних правовідносин. До того ж, висновками акта зафіксовано фінансові порушення саме відповідача. У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, оскільки відповідних доказів сплати стягуваної заборгованості чи припинення відповідних зобов'язань іншим передбаченим законом способом, відповідачем до справи не надано, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості в заявленому позивачем розмірі 35740,90грн.

Крім основного боргу позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 4820,27грн. пені, а саме за період з 05.12.2016р. по 04.06.2017р. в сумі 2466,83грн. та за період з 05.01.2017р. по 04.07.2017р. в сумі 2353,44грн.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що у разі порушення замовником строків оплати послуг він сплачує за вимогою виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від вартості невчасно оплачених послуг за кожний день затримки.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, з яким погодився суд першої інстанції, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Запорізької області про наявність правових підстав для стягнення пені в сумі 4820,27грн.

Підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області апелянт зазначає, що з огляду на виникнення спору не з вини відповідача, суд за власною ініціативою мав зменшити або скасувати штрафні санкції, нараховані позивачем.

Проте, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України суд як орган державної влади управнений діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, право суду при прийнятті рішення на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, було передбачене п.3 ч.1 ст.83 ГПК України у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення. Втім, означена процесуальна норма повинна була реалізовуватися судом в контексті дотримання ним норм ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України. Однак, і в контексті положень ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України, і в силу п.3 ч.1 ст.83 ГПК України (у попередній редакції) застосування зменшення є дискреційним правом суду.

Позивачем з посиланням на приписи ст.625 ЦК України нараховані та пред'явлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 786,24грн., а саме: за період з 05.12.2016р. по 13.09.2017р. в сумі 420,45грн. та за період з 05.01.2017р. по 13.09.2017р. в сумі 365,79грн., а також 2683,09грн. інфляційних за загальний період січень - серпень 2017р.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, здійснений позивачем, з яким погодився господарський суд Запорізької області, судова колегія зазначає, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні у розмірі 2683,09грн. та 3% річних у розмірі 786,24грн.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 ГПК України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі філії Запорізької дирекції підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» , м.Київ в особі філії Запорізької дирекції, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. (повний текст підписано 22.11.2017р.) у справі №908/831/17 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2017р. (повний текст підписано 22.11.2017р.) у справі №908/831/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 23.01.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 29.01.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 9 примірників: 2 - позивачу; 2 - відповідачу; 2-третій ос.; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО