Ухвала

від 21.12.2017 по справі 757/52682/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/6015/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2016 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення ГПУ ОСОБА_10 та накладено арешт на належне ОСОБА_6 (ідн. НОМЕР_1 ) або іншому власнику майно:

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0072, площею 1,2142 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка;

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0102, площею 1,2141 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка;

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0105, площею 1,2157 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка та заборонено розпоряджатися таким майном.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, посилається на незаконність ухвали слідчого судді та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого.

В обґрунтування дотримання строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без повідомлення та без участі власника майна. Копію оскаржуваної ухвали власник майна отримала з Єдиного державного реєстру речових прав 22.11.2017 року.

Стосовно ухвали слідчого судді, то апелянт зазначає, що майно, на яке накладено арешт належить ОСОБА_6 на підставі договорів дарування від 22.10.2015 року, які додані до апеляційної скарги та спростовують правові підстави для накладення арешту.

Представник вказує, що слідчим суддею не було досліджено матеріали справи, з яких вбачається, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до кримінального провадження та не викликалася до органу досудового розслідування для дачі показів, накладений арешт на майно порушує її законні права як власника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власника майна. Копія ухвали отримана ОСОБА_6 лише 22.11.2017 року з Єдиного державного реєстру речових прав. Того дня представник власника майна ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, тобто в межах визначеного законом п`ятиденного строку, таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущено, а тому не підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, головного слідчого управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000313 від 30.10.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до повідомлення директора ТОВ "Коксотрейд" ОСОБА_11 , службові особи ПАТ «Радикал Банк» (МФО 319111), в період 2015 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволоділи майном ТОВ «Коксотрейд» на загальну суму 3 829 000 грн., що є особливо великим розміром.

З матеріалів клопотання вбачається, що у період з липня 2015 року службові особи ПАТ «Радикал Банк», за безпосереднім керівництвом голови правління ОСОБА_12 та заступника голови правління - ОСОБА_13 , здійснили списання безготівкових коштів з рахунків фізичних та юридичних осіб без їхньої згоди, шляхом перерахування на рахунковий рахунок № НОМЕР_2 , який належить підприємству - нерезиденту "LASCOMMERCELTD" та який відкрито у ПАТ «Радикал Банк», загальна сума таких перерахувань становить близько 248 млн. грн. В подальшому, кошти із рахунку "LASCOMMERCELTD" перераховано на рахунок ТОВ «КУА «АРБ ІНВЕСТМЕНС» (ЄДРПОУ 38716601) № НОМЕР_3 , з призначенням платежу «сплата за інвестиційні іменні сертифікати». Однак, протягом наступної доби, безготівкові кошти з рахунку ТОВ «КУА «АРБ ІНВЕСТМЕНС», через внутрішньобанківський рахунок ІІЛТ «Радикал Банк» № НОМЕР_4 , зараховано на рахунки підконтрольних підприємств та фізичних осіб, з яких відбулось обготівкування.

26.10.2016 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення ГПУ ОСОБА_10 звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно належне ОСОБА_6 або іншому власнику майно зазначене в резолютивній частині ухвали.

01.11.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на належне ОСОБА_6 (ідн. НОМЕР_1 ) або іншому власнику майно, а саме:

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0072, площею 1,2142 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка;

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0102, площею 1,2141 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка;

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0105, площею 1,2157 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка та заборонено розпоряджатися таким майно.

За результатами вивчення матеріалів провадження, перевірки доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_10 , та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ч. 3.ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України відповідно до постанови про визнання речових доказів від 26.10.2016 року.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Твердження апелянта, що слідчим суддею не досліджено матеріали кримінального провадження, а саме, те що ОСОБА_6 немає відношення до даного провадження й не викликалася до органу досудового розслідування для дачі показів, а накладений арешт на майно порушує її права як власника майна, не заслуговують на увагу, оскільки арешт на майно ініційовано з підстав забезпечення збереження речових доказів, що підтверджується матеріалами провадження.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене в

клопотанні слідчого майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які мажуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на нежитлові об`єкти, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення ГПУ ОСОБА_10 та накладено арешт на належне ОСОБА_6 (ідн. НОМЕР_1 ) або іншому власнику майно:

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0072, площею 1,2142 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка;

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0102, площею 1,2141 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка;

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0105, площею 1,2157 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка та заборонено розпоряджатися таким майном.., залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/6015/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Згідно ч. 2 ст. 376 КПК України колегія суддів апеляційної інстанції оголошує резолютивну частину ухвали.

Керуючись ст. ст. 176 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення ГПУ ОСОБА_10 та накладено арешт на належне ОСОБА_6 (ідн. НОМЕР_1 ) або іншому власнику майно:

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0072, площею 1,2142 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка;

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0102, площею 1,2141 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка;

- земельна ділянка за кадастровим номером 3222480400:05:004:0105, площею 1,2157 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка та заборонено розпоряджатися таким майном.., залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити учасникам провадження о 16 год. 20 хв., 28 грудня 2017 року.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4