Ухвала

від 24.01.2018 по справі 761/44181/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 24 січня 2018 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року,

за участі: прокурора адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погодженез прокурором, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, яке було вилучено 28 листопада 2017 року під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: статут ТОВ «Б-Софт» (код ЄДРПОУ 32496838), на 19 арк., наказ № 4к від 01 липня 2015 року ТОВ «Б-Софт» призначення на посаду директора ОСОБА_6 на 1 арк.; протокол № 3 учасників зборів ТОВ «Б-Софт» від 30 червня 2015 року на 1 арк.; виписка щодо ТОВ «Б-Софт» на 1 арк.; печатку ТОВ «Нью Тон Крим» (код ЄДРПОУ 34790629); печатку ТОВ «Тест - Сервіс» (код ЄДРПОУ 32838357) у кількості 2 шт.; печатку ТОВ «Б-Софт» ( код ЄДРПОУ 32496838) у кількості 2 шт.; печатку ТОВ «Терра-Фінанс» (код ЄДРПОУ 32897797); печатку ТОВ «Терра-Інвест» (код ЄДРПОУ 32836430) у кількості 2 шт.; печатку ТОВ «Нью Тон Крим» (код ЄДРПОУ 34790629); печатку ТОВ «Севбудінвест-5» (код ЄДРПОУ 34751815); печатку ТОВ «СевЕкоЕнергетіка» (код ЄДРПОУ 36127668); грошові кошти в сумі 62 000 гривень, 6416 доларів США.

Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання та пояснень слідчого, виявлене та вилучене 28 листопада 2017 року під час проведення обшуку житлового приміщення за вищезазначеною адресою майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна.

Автор апеляційної скарги вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вилучене майно не має жодного доказового значення для кримінального провадження № 42016000000004101.

Крім того, посилається на те, що тимчасово вилучене майно не відповідає жодному з критеріїв ст. 98 КПК України, а тому не може бути використане, як доказ, оскільки розслідування кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, яке не передбачає одержання його суб`єктом будь-яких коштів.

Також, адвокат в апеляційній скарзі зазначає, що вилучення належних ОСОБА_6 предметів здійснено з грубим порушенням вимог ч. ч. 1, 5, 7 ст. 236 КПК України та без належної на те правової підстави.

Разом з тим звертає увагу на те, що встановлений законом строк на звернення слідчого із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна пропущений більше ніж на дві години, у зв`язку з чим у слідчого виник обов`язок негайно повернути тимчасово вилучене майно.

Стверджує, що в порушення вимог ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя не повернула слідчому клопотання, яке не відповідає вимогам ст. 171 КПК України в частині строків звернення із клопотанням до слідчого судді, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

КПК Українивимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогамст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися.

Так, згіднозі ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016000000004101, за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Державного агентства рибного господарства України, з використанням керівників регіональних управлінь, зловживаючи своїм службовим становищем сприяють у виділенні квот на промисловий вилов біоресурсів підконтрольним їм суб`єктам господарювання, здійснюють діяльність з усунення конкурентних суб`єктів господарювання у сфері вилову водних біоресурсів, а також сприяють у наданні останнім спеціального режиму (дозволу) на проведення наукового вилову біоресурсів, тобто до понаднормового вилову.

Під час проведення розслідування злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України встановлено факти вчинення його фігурантами іншого кримінального правопорушення, а саме, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Так, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 організували на території так званої Донецької народної республіки (далі - ДНР) та на підконтрольній території України господарської діяльності, пов`язаної зі сплатою податків, доходів, зборів та інших платежів до бюджетів установ та організацій окупаційної влади ДНР, що має на меті зміну меж території України. Крім того, ОСОБА_12 , ОСОБА_6 за попередньою змовою з керівниками зареєстрованих на території окупованої АР Крим товариствами організували проведення на території анексованої Автономної республіки Крим та на підконтрольній території України господарської діяльності, пов`язаної зі сплатою податків, доходів, зборів та інших платежів до бюджетів установ та організацій окупаційної влади Російської Федерації, що має на меті зміну меж території України.

06 грудня 2017 року старший слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженнямз прокурором, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні ОСОБА_9 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 28 листопада 2017 року під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: статут ТОВ «Б-Софт» (код ЄДРПОУ 32496838), на 19 арк., наказ № 4к від 01 липня 2015 року ТОВ «Б-Софт» призначення на посаду директора ОСОБА_6 на 1 арк.; протокол № 3 учасників зборів ТОВ «Б-Софт» від 30 червня 2015 року на 1 арк.; виписка щодо ТОВ «Б-Софт» на 1 арк.; печатку ТОВ «Нью Тон Крим» (код ЄДРПОУ 34790629); печатку ТОВ «Тест - Сервіс» (код ЄДРПОУ 32838357) у кількості 2 шт.; печатку ТОВ «Б-Софт» ( код ЄДРПОУ 32496838) у кількості 2 шт.; печатку ТОВ «Терра-Фінанс» (код ЄДРПОУ 32897797); печатку ТОВ «Терра-Інвест» (код ЄДРПОУ 32836430) у кількості 2 шт.; печатку ТОВ «Нью Тон Крим» (код ЄДРПОУ 34790629); печатку ТОВ «Севбудінвест-5» (код ЄДРПОУ 34751815); печатку ТОВ «СевЕкоЕнергетіка» (код ЄДРПОУ 36127668); грошові кошти в сумі 62 000 гривень, 6416 доларів США.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року зазначене клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на такі обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42016000000004101, про накладення арешту на майно, яке було вилучено 28 листопада 2017 року в ході проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого, адвоката та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, про наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки виявлене та вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, вищезазначене майно у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами відповідно до постанови старшого слідчого від 29 листопада 2017 року (а.п. 120-121).

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ОСОБА_6 , з потребами кримінального провадження.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скаргина те, що слідчим суддею було безпідставно та всуперечст. 170 КПК Українинакладено арешт намайно, яке було вилучене 28 листопада 2017 року в ході проведення обшуку житлового приміщення, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимогКПК Українита чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що вилучення належних ОСОБА_6 предметів здійснено з грубим порушенням вимог ч. ч. 1, 5, 7 ст. 236 КПК України та без належної на те правової підстави, порушено встановлений законом строк на звернення слідчого із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна більше ніж на дві години, у зв`язку з чим у слідчого виник обов`язок негайно повернути тимчасово вилучене майно, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, 28 листопада 2017 року, саме за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року (а.п. 107-112), було проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено вищезазначене майно.

30 листопада 2017 року старший слідчий ОСОБА_8 за допомогою поштового зв`язку звернувся до місцевого суду з клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, що підтверджується відтиском штемпеля, який міститься на конверті (а.п. 122). У судовому засіданні прокурор пояснив, що слідчим відповідне клопотання про накладення арешту на згадане майно було подано на пошту до спливу 48 годин, з часу тимчасового вилучення такого майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погодженез прокурором, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, яке було вилучено 28 листопада 2017 року під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/653/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1