Постанова

від 06.06.2007 по справі 29/154а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/154а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06.06.07 р.                                                                             Справа № 29/154а

15год.20 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157 нарадча кімната     Господарський суд Донецької області у складі  головуючого судді  Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю ”Інтерсервіс” м.Донецьк

до відповідача – Державної  податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька   

про визнання рішення недійсним

за участю  представників сторін:

від позивача – Фаренбрух М.А.(за довір.)

від відповідача – Чернега І.М. – ст..держподатковий інспектор (за довір.), Федоровська Т.В. – нач.відділу оперативного  контролю(за довір.)

Суть справи :

           Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Інтерсервіс”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька   про визнання недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій  №0004162343\0 від 29.12.2006р. в розмірі 160 грн. та №0004152343\0 від 29.12.2006р. в розмірі 2038098,80 грн.

          Додатковою заявою від 06.06.2007р. позивач змінив позовні вимоги в частині  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій   №0004152343\0 від 29.12.2006р. та просить визнати його недійсним в розмірі 2038058,80 грн.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що відповідно до ст..1 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” сферою застосування цього Закону є торгівля, громадське харчування та надання послуг.Продаж об”єктів основних фондів не є сферою торгівлі у розумінні цього Закону та інших спеціальних та галузевих документів.Позивач зазначив, шо під час укладання договорів купівлі-продажу основних фондів він не здійснював торгівельну діяльність, оскільки, по-перше, здійснював операції одноразово, а не систематично, по-друге, основним видом діяльності підприємства є надання транспортних послуг, по-третє, основні фонди не є товаром в розумінні вищезазначеного Закону, оскільки основні фонди не є продуктом праці, продуктом власного виробництва, що виробляється та/або реалізується СПД через оптову та роздрібну торгівлю, та не відображається на бухгалтерському рахунку 28 “Товари”. Крім того, бухгалтерський облік не передбачає при продажу основних засобів перекваліфікацію їх в “товари”.

Стосовно застосування штрафних санкцій згідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” позивач зазначив, що за приписами п.1 ст.3 цього Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб”єктами підприємницької діяльності або їх структурними(відокремленими) підрозділами у пункту продажу товарів. Враховуючи, що торгівельна діяльність ним не здійснювалась і пунктів продажу товарів він не має, застосування штрафних санкцій позивач вважає безпідставним.

Додатковою заявою від 23.05.2007р. позивач доповнив підстави позову і вважає, що відповідачем був порушений встановлений ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу” порядок проведення перевірок. Позивач вважає, що плановими перевірками є перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків, а тому перевірка дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не є та не може бути плановою.Законом України “Про державну податкову службу в Україні” прямо визначено, що така перевірка відноситься до позапланової та може проводитись лише у випадках, встановлених Законом.

Позивач також зазначив, що згідно до п.12 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратор не застосовується у випадку, якщо в місці отримання товару операції з розрахунків в готівковій формі не здійснюються.За спірними договорами купівлі-продажу транспортні засоби передавалися або за місцем розташування товарної біржі, або у місці зняття автомобіля з реєстрації(МРЕВ), а макулатура – у місці прийому макулатури “Донецьквторресурси-В”.Жодного разу передача транспортного засобу або макулатури у приміщенні офісу позивача, де здійснювались розрахунки, не відбувалося.        

Крім того, позивач посилається на ті обставини, що під час здійснення операцій з купівлі-продажу основних фондів він керувався наданими податковими роз”ясненнями, зокрема, листами ДПА України від 30.09.2002р. за №14975/7/23-2117-10 та від 18.11.2004р. за №10413/6/23-2119 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів”, листом ДПАУ  від 27.04.2005р. за №8120/7/25-0017 “Про стан роботи з розгляду скарг платників податків за перший квартал 2005 року”, які діяли на час здійснення зазначених операцій.Позивач зазначив, відповідно до п.п..4. 4.2 п.4.4 ст.4  Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує і вважає, що оспорені рішення прийняті згідно до вимог чинного законодавства. Відповідач зазначив, що виходячи з вимог п.1.6 ст.1,ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затв.наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за №288/4509, основні засоби є товаром. Згідно до вимог ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у готівковій та/або  в  безготівковій формі. Відповідач вважає, що суб”єкти підприємницької діяльності у разі продажу ними за готівкові кошти матеріальних цінностей , які вилучені з активів(списані з балансу) та які не є продукцією власного виробництва, зобов”язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків, крім випадків, передбачених законом.Документальною перевіркою касової книги, касових документів встановлено надходження готівкової виручки в сумі 407619,76 грн., яка отримана від реалізації товару.Реалізовані автомобілі, вантажні автомобілі, сідельні тягачі та макулатура не є для позивача продукцією власного виробництва та підпадає під поняття “товари”, а продаж цих товарів  - під визначення торгівлі. Таким чином, на думку відповідача, позивач при  здійсненні торгівельної діяльності по реалізації товарів невласного виробництва за готівкові кошти в сумі 407619,76 грн. розрахункові операції не проводив через реєстратор розрахункових операцій, чим порушив вимоги ст..1, ст..3 п.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” . Відповідач також зазначив, що згідно до вимог ст.1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” позивач зобов'язаний був отримати торговий патент.

           У судовому засіданні досліджені письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, господарський суд, встановив :

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером №13502430  та як платник податків перебуває на податковому обліку у Державній  податковій інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька була проведена виїзна планова  перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства  за період з 01.04.2004р. по 30.06.2006р., за результатами якої складений акт  від 22.12.2006р. №1604/23-6/13502430 та прийняті рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій  №0004162343\0 від 29.12.2006р. та №0004152343\0 від 29.12.2006р.

По рішенню про застосування штрафних (фінансових) санкцій  № 0004152343\0 від 29.12.2006р..

Наведеним рішенням до позивача згідно з п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” було  застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 2038098,80грн.

За результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПА в Донецькій області №2377/10/25-013-5 від 19.02.07р. рішення за № 0004152343\0 від 29.12.2006р. було скасовано в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 40 грн., у зв”язку з арифметичною помилкою. В результаті подальшого оскарження рішенням ДПА України від 11.04.07р. за №7214/7/25-0415 наведене рішення ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька з урахуванням рішення ДПА в Донецькій області  було залишено без змін.

             Як вбачається з акту перевірки, підставою для застосування наведених штрафних санкцій послужив висновок податкового органу про те, що позивач у порушення п.1ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  проводив розрахункові операції по реалізації товару невласного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 407619,70 грн.

                   Актом перевірки встановлено надходження готівкової виручки від реалізованого товару, а саме згідно :

- біржового договору за №02/002179 від 02.06.2005р.,укладеного з  Муравйовим М.В., на продаж транспортного засобу ДАФ 95 за 83911 грн.02 коп., у т.ч. ПДВ – 18782,30 грн., та  біржового договору за №02/002200 від 02.06.2005р. на продаж напівпречепу тенн.іноз. виробництва за 30641,38 грн., у т.ч. ПДВ – 5106,90 грн.

Оплата за наведеними договорами була здійснена Муравйовим М.В. по прибутковому касовому ордеру за №57 від 02.06.05р. на суму114552,90 грн.;

-  біржового договору за №02/002286 від 15.07.2005р., укладеного з  Сєдих Ю.П., на продаж напівпречепу Шмітц,  та №02/002285 від 15.07.2005р. на продаж транспортного засобу ДАФ 95.

Оплата за наведеними договорами була здійснена Сєдих Ю.П. за прибутковим касовим ордером  №67 від 20.07.05р. на суму 96550 грн.;

-  біржового договору за №02/002233 від 17.06.2005р., укладеного з  Кротовим О.П., на продаж транспортного засобу ДАФ 95, та №02/002234 від 17.06.2005р. на продаж напівпричепу іноземного виробництва КРОНЕ.

Оплата за наведеними договорами була здійснена Кротовим О.Н. за прибутковим касовим ордером  №62 від 23.06.05р. на суму 114552,90 грн.;

-  біржового договору за №485062 від 08.07.2005р., укладеного з Чепишко Д.Ю., на продаж  транспортного засобу МЕРСЕДЕС БЕНЦ.

Оплата за наведеним договором була здійснена Чепишко Д.Ю. за прибутковим касовим ордером  №66 від 11.07.05р. на суму 12625 грн.;

-  договору купівлі-продажу  за №000841 від 06.06.2006р., укладеного з Ярковим В.В., на продаж  транспортного засобу Шкода-СуперБ .

Оплата за наведеним договором була здійснена Ярковим В.В. за прибутковим касовим ордером  №9 від 07.06.06р. на суму 55024,96 грн.;

- біржового договору за №02/002157 від 27.04.2005р., укладеного з Фотовою О.В., на продаж  транспортного засобу ВАЗ 2110 .

Оплата за наведеним договором була здійснена Фотовою О.В. за прибутковим касовим ордером  №45 від 27.04.05р. на суму 14160 грн.

Крім того, було встановлено отримання готівкових коштів від АТЗТ “Донецьквторресурси” згідно прибуткових касових ордерів №13 від 10.02.2005р. на суму 80грн. та  №5 від 03.03.06р. на суму 66грн. за здану макулатуру.

                  Наведені обставини сторонами визнаються.

Відповідач вважає, що позивач в даному випадку порушив вимоги п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки  зазначені розрахункові операції не були проведені через реєстратор розрахункових операцій.

          Наведений висновок відповідача суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

                 Згідно до п.2  Порядку заняття торговельною діяльністю  і правил торговельного обслуговування населення, затв. постановою  Кабінету Міністрів України  від 8 лютого 1995р. №108( який діяв у період здійснення спірних операцій) торговельна  діяльність  -  це  ініціативна,   самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

          За приписами п. 5 цього Порядку торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері.

Пунктом 7 Порядку встановлені певні вимоги до місць, у яких може здійснюватись роздрібна торгівля, а саме передбачено, що суб'єкти господарської діяльності для заняття торговельною діяльністю можуть мати у сфері роздрібної торгівлі: магазини - стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців; палатки, кіоски, які займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу для покупців, - дрібнороздрібна мережа; тривалий час діючі спеціально обладнані різні пристосування для дрібної торгівлі: автомагазини, лотки, розвозки тощо - пересувна мережа.

                  Згідно до пояснень позивача  за спірними договорами купівлі-продажу транспортні засоби передавалися покупцеві або за місцем розташування товарної біржі, або у місці зняття автомобіля з реєстрації(МРЕВ), а макулатура – у місці прийому макулатури “Донецьквторресурси-В”, тобто, передача  майна здійснювалась позивачем не у місцях, призначених для здійснення  роздрібної торгівлі.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначені правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктом  1 ст. 3 цього Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у   випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону фінансові санкції застосовуються у разі  проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.Тобто, відповідальність встановлена за непроведення розрахункових операцій через РРО і нероздрукування  розрахункових документів.Згідно до пояснень позивача в касі підприємства взагалі був відсутній реєстратор розрахункових операцій.     

                Як вбачається із ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, розрахункова операція  - це приймання  від  покупця  готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.Таким чином, для того, щоб операція вважалась розрахунковою, необхідно дотримання певних вимог, а саме:прийняття готівкових коштів;ці кошти повинні бути надані покупцем за товар;кошти повинні бути прийняті за місцем реалізації товару.

З матеріалів справи вбачається, що готівкові кошти приймались у касу підприємства , де вони були оприбутковані, а транспортні засоби і макулатура передавались зовсім в інших місцях та іноді у інший день  після здійснення  оплати.

          Доказів того, що транспортні засоби та макулатура, які придбавались за готівкові кошти, знаходились та реалізовувались у приміщенні, де розташована каса підприємства, відповідачем не надано.

          Крім того, згідно до ст..2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.Тобто, розрахунковим документом буде вважатись тільки один документ, який підтверджує факт продажу товарів та отримання грошових коштів.           У спірних правовідносинах крім прибуткових касових ордерів покупцям виписувались також накладні на отримання товару.

          З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в даному випадку відсутня розрахункова операція у розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому позивач не зобов”язаний був проводити їх через реєстратор розрахункових операцій. За таких обставин,  застосування штрафних санкцій є безпідставним.

            По рішенню про застосування штрафних ( фінансових) санкцій №0004162343\0 від 29.12.2006р.           

Наведеним рішенням до позивача згідно  з ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”  застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 160 грн .

           Підставою для застосування штрафних санкцій послужив висновок податкового органу про те, що  позивач здійснював торгівельну діяльність по реалізації товару невласного виробництва  за готівковий рахунок з юридичними та фізичними особами без отримання відповідного торгівельного патенту протягом 8 днів(короткострокового торгового патенту).

         Статтею 1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької                            діяльності” встановлено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами  підприємницької  діяльності.

         За вимогами п.1 ст.3 цього Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

          Під торговельною діяльністю у цьому Законі  розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток( п. 2 ст.3 Закону).

            Пунктом 3 наведеного Закону встановлено, що під пунктами продажу товарів  слід розуміти  магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;  кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;   автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно до пояснень позивача за спірними договорами ним були продані основні засоби, які передавалися покупцеві або за місцем розташування товарної біржі, або у місці зняття автомобіля з реєстрації(МРЕВ), а макулатура – у місці прийому макулатури “Донецьквторресурси-В”.

Відповідач не надав доказів, що засвідчують здійснення позивачем торгівельної діяльності у відповідних пунктах продажу товарів.

За таких обставин, застосування штрафних санкцій суд вважає безпідставним.

           Крім того, відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції,   у тому числі адміністративно-господарський штраф.

                   Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст.250 цього Кодексу, за приписами якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня  виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

           Оспореними рішеннями  до позивача були застосовані штрафні санкції , у тому числі за встановлені актом перевірки порушення, які мали місце у період з 10.02.2005р. по 20.07.2005р. Тобто, при прийняті оспорених рішень відповідачем були порушені встановлені ст.250 Господарського кодексу України строки застосування штрафу.

          Відповідно до ст. 71  Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, в даному випадку, не довів правомірність прийнятих рішень , тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

                  На підставі викладеного, керуючись ст..ст..1,3  Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , ст..ст.1,3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, ст..ст..238,250 Господарського кодексу України та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,    

ПОСТАНОВИВ :

         Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”Інтерсервіс” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька   про визнання недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій  №0004162343\0 від 29.12.2006р. в розмірі 160 грн. та №0004152343\0 від 29.12.2006р. в розмірі 2038058,80 грн. задовольнити .

          Визнати недійсним  рішення Державної  податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004162343\0 від 29.12.2006р. в сумі 160 грн.

          Визнати недійсним  рішення Державної  податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004152343\0 від 29.12.2006р. в сумі 2038058,80 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю ”Інтерсервіс” (83000, м.Донецьк, пл. Конституції,1,   ЄДРПОУ 13502430)  з Державного бюджету України судовий збір  в розмірі 03грн.40коп.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.           

Суддя                                                                                                         

Постанова в повному обсягу виготовлена 07.06.2007р.

Надрук. 3примір.

1 суду

2 сторонам