Рішення

від 30.01.2018 по справі 541/2152/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2152/17

Номер провадження 2/541/79/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 січня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді - Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі - Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Першоцвіт Великосорочинської сільської ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

03.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із вище зазначеним позовом.

В направленому на адресу суду позові ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 13 вересня 2017 року було визнане незаконним та скасовано пункт 1 Розпорядження голови Великосорочинської сільської ради Миргородського району від 13 квітня 2017 року №32-ОС про звільнення директора Комунального підприємства Першоцвіт ОСОБА_1 на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України та поновлено його на посаді директора КП Першоцвіт Великосорочинської сільської ради з 14 квітня 2017 року. Даним рішенням йому було відмовлено у стягненні на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з тих підстав, що з даними позовними вимогами він звернувся до неналежного відповідача, а саме до Великосорочинської сільської ради. Дана обставина спонукала його звернутися з даним позовом до КП Першоцвіт . Просить суд стягнути з КП Першоцвіт на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16000 грн.

При судовому розгляді справи позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві просив його задовольнити, як законний та обгрунтований.

Представник відповідача КП "Першоцвіт" Великосорочинської сільської ради ОСОБА_2 просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, оскільки відсутня вина підприємства у незаконному звільненні позивача. Звільнення позивача з роботи було проведено Великосорочинською сільською радою та сільським головою ОСОБА_3, а отже саме вони повинні нести відповідальність за незаконне звільнення позивача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 13 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та визнано дії Великосорочинського сільського голови ОСОБА_3 щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП Першоцвіт за ст. 40 ч.1 п.4 КЗпП України протиправними.

Визнано незаконним та скасувано пункт 1 Розпорядження голови Великосорочинської сільської ради Миргородського району від 13 квітня 2017 року №32-ОС про звільнення директора Комунального підприємства Першоцвіт ОСОБА_1 на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства Першоцвіт Великосорочинської сільської ради з 14 квітня 2017 року.

Зобов'язано Великосорочинського сільського голову ОСОБА_3 внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 про визнання недійсним запису про звільнення його з посади директора Комунального підприємства Першоцвіт за прогул без поважних причин п.4 ст. 40 КЗпП України.

Стягнуто з Великосорочинської сільської ради Миргородського району на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 500 грн. (п'ятсот гривень). Даним рішенням відмовлено ОСОБА_1 у стягненні на його користь із Великосорочинської сільської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу з тих підстав, що позов подано до неналежного відповідача. Суд прийшов до переконання, що з даними позовними вимогами ОСОБА_1 повинен був звернутися до КП Першоцвіт , як до самостійної юридичної особи, яка веде самостійну господарську діяльність (а.с.3-6).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави, при винесенні рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У розпорядженні про звільнення позивача від 13 квітня 2017 року №32/ОС вказано дату його звільнення з роботи -13 квітня 2017 року.

Визнаючи розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу, слід керуватись Порядком обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до абзацу 3, 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995 року №100 зі змінами у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно інформації про заробітну плату ОСОБА_1, що була встановлена вище зазначеним рішенням Миргородського міськрайонного суду за останні два місяці роботи (лютий, березень 2017 року) позивачеві кожного місяця було нараховано заробітну плату 3200 грн.

Таким чином середня заробітна плата ОСОБА_1 складає 3200 грн..

З дня звільнення ОСОБА_1 з роботи до дня його поновлення минуло 5 місяців, а отже, до стягнення на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача КП Першоцвіт підлягає середня заробітна плата за 5 місяців: 3200х 5 (місяців) = 16000 грн., без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Керуючись ст.ст. 77, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 235 КЗпП України України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (37645, с. Великі Сорочинці, вул.. Центральна 33, Миргородського району, РНОКПП НОМЕР_1) до Комунального підприємства Першоцвіт Великосорочинської сільської ради Миргородського району (37645, с. Великі Сорочинці, площа Краснопільська,10 Миргородського району, ідентифікаційнай код 40439423) про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Першоцвіт Великосорочинської сільської ради на користь ОСОБА_1 16000 грн. (шістнадцять тисяч гривень) заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_4