Ухвала

від 25.01.2018 по справі 760/1249/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кс/760/1157/18

760/1249/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження за №520160000000000319 від 09.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.10.2017 у справі № 760/21703/17, а саме на:

-Нежитловий будинок літ.А (реєстраційний номер 1290645280000) загальною площею 193,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Квартиру (реєстраційний номер 787310523101) загальною площею 67,34 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

-Корпоративні права частка у статутному капіталі ТОВ «Мультіплекс-Холдинг» (код ЄДРПОУ 32850366) в сумі 34490480,00 грн.;

-Корпоративні права частка у статутному капіталі ТОВ «Хайфед, ЛТД» (код ЄДРПОУ 13639896) в сумі 18085800,00 грн.;

-Легковий автомобіль марки Lexus NX300H, 2016 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 ;

-Мобільний телефон сріблястого кольору Iphone в чохлі чорного кольору.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що розгляд клопотання про арешт майна було здійснено без повідомлення співвласника майна ОСОБА_6 , яка перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , тому ОСОБА_6 було позбавлено можливості прийняти участь у розгляді клопотання та захистити свої інтереси.

Заявник посилався на те, що суд незаконно та необґрунтовано наклав арешт на спільне сумісне майно подружжя, частка в якому не виділена, а отже належить одночасно обом. Наполягав на тому, що ОСОБА_6 не є підозрюваною в рамках кримінального провадження №520160000000000319 від 09.09.2016, а тому накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації належного обом з подружжя майна є незаконним та необґрунтованим.

Крім того, акцентував, що розгляд слідчим суддею питання про накладення арешту без участі ОСОБА_6 та її законного представника унеможливив викладення та доведення власних аргументів та позиції, чим повність порушив її законні права та інтереси.

Заявник посилався у своїй скарзі на те, що слідчий суддя, приймаючи рішення про накладення арешту, не отримав достатніх доказів від сторони обвинувачення про перебування в одноособовій власності підозрюваного ОСОБА_7 майна на яке було накладено арешт, наявність передбачених законом підстав і необхідність накладення такового арешту, грубо порушивши її права.

Виходячи з вищенаведеного, скаржник стверджував, що Солом`янський районний суд м. Києва наклав арешт на майно без співласника цього майна ОСОБА_6 та її представників, чим порушив право ОСОБА_6 на участь у розгляді судом питання щодо накладення арешту на його майно та унеможливив викладення власних аргументів з цього приводу та надання документів, що повністю підтверджували б незаконність та необґрунтованість арешту.

На підставі викладеного скаржник просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 додатково акцентувала на необґрунтованості накладення слідчим суддею арешту на спільне сумісне майно подружжя та позбавлення ОСОБА_6 , як співвласника, права вільно володіти та розпоряджатись належним їй майном. Також, пояснювала, що на момент постановлення слідчим суддею ухвали про накладення арешту, у власності подружжя перебувала лише частина вказаного майна, а решта була відчужена ОСОБА_7 задовго до постановлення оскаржуваного арешту.

Адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити з наведених вище підстав.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що арешт було накладено у відповідності до ч. 4ст. 170 КПК України, а саме: накладено арешт на майно підозрюваного за для забезпечення збереження речових доказів та наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 170 КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Встановлено, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому 09.09.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 520160000000000319.

На підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 17.10.2017 було накладено арешт на майно в рамках даного кримінального провадження, а саме на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-Нежитловий будинок літ.А (реєстраційний номер 1290645280000) загальною площею 193,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Квартиру (реєстраційний номер 787310523101) загальною площею 67,34 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

-Гараж машиномісце в підземній автостоянці (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) загальною площею 11,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Квартиру (реєстраційний номер 37799011) загальною площею 136 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ;

-Корпоративні права частка у статутному капіталі ТОВ «Мультіплекс-Холдинг» (код ЄДРПОУ 32850366) в сумі 34490480,00 грн.;

-Корпоративні права частка у статутному капіталі ТОВ «Хайфед, ЛТД» (код ЄДРПОУ 13639896) в сумі 18085800,00 грн.;

-Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz S 500C, 2003 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_3 ;

-Легковий автомобіль марки Lexus NX300H, 2016 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 ;

-Легковий автомобіль марки Lexus LS 600H L, 2010 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_4 ;

-Легковий автомобіль марки Land Rover Renge Rover, 2006 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_5 ;

-Легковий автомобіль марки Lexus NX300H, 2016 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_6 ;

-Мобільний телефон сріблястого кольору Iphone в чохлі чорного кольору.

А також накладено заборону відчуження та розпорядження вказаним майном будь-якими особами у будь-який спосіб.

Як вбачається з даної ухвали слідчого судді від 17.10.2017, детектив звертався до суду з клопотанням з посиланням на те, що у слідства виникли підстави для застосування такого виду заходів забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Крім того, ухвала слідчого судді від 17.10.2017 обгрунтована тим, що наявні у справі письмові докази, на час вирішення клопотання, дають достатні підстави вважати, що вилучене у ОСОБА_7 при особистому обшуку майно, - мобільний телефон, - могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а решта належного ОСОБА_7 на праві власності майна, може підлягати спеціальній конфіскації, в разі визнання останнього винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, оскільки наведені в клопотанні дані свідчать про достатню обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Так, адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , звертаючись до суду з клопотанням про зняття арешту з майна, посилалася на те, що вказаний арешт є незаконним та необґрунтованим, оскільки, на її думку, будь-які підстави вважати, що арештоване майно в майбутньому підлягатиме спеціальній конфіскації, відсутні. Також, слідчий суддя, приймаючи рішення про накладення арешту, не отримав достатніх доказів від сторони обвинувачення про наявність передбачених законом підстав і необхідність накладення арешту на спільне сумісне майно подружжя, грубо порушивши права ОСОБА_6 як співвласника у спосіб, що є непропорційним завданням кримінального провадження і по суті унеможливлює розпорядження останньою своєю власністю, на що слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.2 ч.1ст.174 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п.2 ч.1ст.174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, відповідно до ч.2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.4ст.170 КПК Україниу випадках, передбачених пунктами 1 та 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України та з метою збереження речових доказів.

Імперативним правилом ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1ст. 96-1 КК Україниспеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост. 96-2 КК Українипередбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, серед іншого, одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

З матеріалів клопотання вбачається, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебувають у шлюбі з 21.11.1986.

Квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 67,34 кв.м. та нежитловий будинок літ.А за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 193,5 кв.м., зареєстровані на праві власності за ОСОБА_7 .

Корпоративні права частка у статутному капіталі ТОВ «Мультіплекс-Холдинг» (код ЄДРПОУ 32850366) в сумі 34490480,00 грн. та ТОВ «Хайфед, ЛТД» (код ЄДРПОУ 13639896) в сумі 18085800,00 грн., належать на праві власності ОСОБА_7 .

Саме по собі перебування вказаного вище майна у спільній сумісній власності, не може бути єдиною підставою за для скасування накладеного слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва, арешту.

Крім того, адвокат за викладених обставин порушує питання про взагалі скасування арешту майна, а не скасування, наприклад, в частині.

Окремо слідчий суддя зауважує, що звертаючись з клопотанням про скасування арешту з мобільного телефону, який був вилучений у ОСОБА_7 під час особистого обшуку, заявником взагалі не було наданого правового обґрунтування підстав поширення на дане майно статусу спільної сумісної власності подружжя та не доведено необґрунтованості накладення на нього арешту слідчим суддею.

Беручи до уваги вищевикладене, а також пояснення сторін, слідчий суддя вважає арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.10.2017 обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність обставин, на які посилається адвокат у своєму копотанні про скасування арешту майна, а тому підстави для подальшого його застосування не відпали, арешт накладено обґрунтовано, а в задоволенні клопотання необхідно відмовити в повному обсязі.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.131-132,170,171,173,174,309,369,371-372,376,395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження за №520160000000000319 від 09.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1