Рішення

від 25.01.2018 по справі 803/1821/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1821/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Іванчук М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Ковельське об'єднане управління ПФУ, позивач) звернулося в суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт" (далі - СТзОВ "Заповіт", відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 67-69), просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з жовтня по листопад 2017 року включно у розмірі 41866,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, відповідач не відшкодував (не покрив) позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 41866,78 грн. за період з жовтня по листопад 2017 року включно. Просить стягнути з СТзОВ "Заповіт" на користь Ковельського об'єднаного управління ПФУ заборгованість у розмірі 41866,78 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У судове засідання представник позивача не прибув, проте Ковельське об'єднане управління ПФУ в позовній заяві заявило клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, заяви про розгляд справи за відсутності їхнього представника та письмових заперечень проти позову (відзиву на позовну заяву) до суду не подав, хоча відповідно до статті 129 КАС України належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 77, 79).

За приписами частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що СТзОВ "Заповіт" 18.05.1993 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується витягом з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 54-55).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною третьою статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на 01.10.2017 року) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом також встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 6-14, 17-48).

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на 01.10.2017 року) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктами 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування та направлено СТзОВ "Заповіт" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з жовтня 2017 року, з листопада 2017 року (а.с. 6-9).

Таким чином, за період з жовтня по листопад 2017 року включно позивачем було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", 41866,78 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.10.2017 року по 12.12.2017 року, розрахунком суми боргу, наданими позивачем.

Оскільки за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з жовтня по листопад 2017 року включно у розмірі 41866,78 грн., щодо наявності та розміру якої відповідач не подав заперечень та не надав доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 205, 229, 243 ч.3, 246 КАС України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт" (45045, Волинська область, Ковельський район, село Козлиничі, ідентифікаційний код 03736902) на користь Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 101, ідентифікаційний код 37788984) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з жовтня по листопад 2017 року включно у розмірі 41866,78 грн. (сорок одна тисяча вісімсот шістдесят шість грн. 78 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Рішення суду складено у повному обсязі 30 січня 2018 року.