Рішення

від 30.01.2018 по справі 810/4133/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року                               № 810/4133/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Спільної агропромислової фірми «Інбудгаз» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до Спільної агропромислової фірми «Інбудгаз» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1142,97 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 відкрито провадження у справі №810/4133/17 та призначене попереднє судове засідання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов'язок відповідача вчасно сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, передбачений приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині призначення пенсій відповідно до п. «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків, а також стягнення заборгованості.

Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач з огляду на положення частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався, у судове засідання, призначене на 15.01.2018, не з'явився.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було направлено відповідачеві за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 52.

Проте, до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

У силу приписів частини восьмої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Цією ж статтею передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті.

У силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 адміністративну справу №810/4133/17 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Спільна агропромислова фірма «Інбудгаз» (ідентифікаційний код 13715516) зареєстрована 17.03.1992 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку у Бориспільському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Київської області.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, у відповідача утворилась заборгованість перед Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад 2017 року у розмірі 1142,97 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV).

Пунктом 2 розділу Прикінцеві положення Закону України №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Крім цього, згідно із пунктом 1, 2 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України №1058-ІV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України, вважаються у розумінні цього Закону внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи визначено, зокрема, підпунктами, «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (стаття 27 та 28).

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На необхідності застосування саме такої правової позиції неодноразово наголошував Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 07.07.2015 № 21-735а15, а також у постановах від 05.06.2012 № 21-167а12, від 25.09.2012 (№№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12), 11.02.2014 року № 21-471а13.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію, призначену на пільгових умовах відповідно до пунктів, «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 розділу 6 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме, з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до частини другої Прикінцеві положення Закону України №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за листопад 2017 року, становить 1142,97 грн.

На підставі викладеного, судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у вказаному розмірі.

Склад витрат та факт їх понесення Бориспільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с 8), призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, у яких зазначено суми пенсій, що виплачені пенсіонерам, разом з витратами на доставку цих пенсій.

При цьому, дії та рішення позивача з цього приводу відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржував, відтак розмір сум фактичних витрат є узгодженим і обов'язковим до сплати.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є саме стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а не спір щодо права, порядку та розміру пенсій, призначених певним працівникам.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 1142,97 грн. суду не надано.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 1142,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, позивачем під час розгляду справи не здійснював.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути зі Спільної агропромислової фірми «Інбудгаз» (ідентифікаційний код 13715516, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 52) на користь Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37838060, місцезнаходження: 08302, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, 4) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1142 (одна тисяча сто сорок дві) грн. 97 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                                     Панченко Н.Д.