Рішення

від 22.01.2018 по справі 817/1706/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2018 року м. Рівне №817/1706/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Птюшинська І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Онищук І.О.,

третьої особи: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, сектору архітектури та містобудування Костопільської районної державної адміністрації до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №197 від 14.08.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил сектором архітектури та містобудування Костопільської районної державної адміністрації, за результатами якої встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 прийняті об'єктом нагляду з порушенням п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та не відповідають п.3.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст , та як наслідок прийнято спірне рішення. Позивач вказує, що відповідно до ст.ст.16, 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до містобудівної документації на місцевому рівні крім плану зонування та детального плану території віднесено генеральний план населеного пункту, який є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Крім того, абз.4 ч.1 ст.17 вказаного Закону передбачає можливість, а не обов'язок розроблення плану зонування території в складі генерального плану населеного пункту. Таким чином, на думку позивача, в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки може міститися посилання як на план зонування території чи детальний план території, так і на генеральний план населеного пункту. Враховуючи, що п.8 розділу Загальні дані містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 містить посилання на генеральний план м. Костопіль, затверджений рішенням виконкому Рівненської облради №91 від 23.05.1989, позивач вважає, що у відповідача не було підстав приймати спірне рішення. З огляду на вказане, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення тотожні, викладеним в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на підставі наказу Держархбудінспекції України від 23.06.2017 №1000 та направлення на проведення планової перевірки від 17.07.2017 №10, посадовою особою відповідача проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил сектором містобудування Костопільської районної державної адміністрації за період діяльності II-IV квартали 2016 року, І-ІІ квартали 2017 року, про що складено акт №10 від 11.08.2017. Перевіркою встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 видані третьою особою з порушенням п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та не відповідають п.3.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст , а саме: в п.7 не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості які базують на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови і обмеження. Разом з тим, п.7 містобудівних умов та обмежень має містити конкретні числові показники відстаней від об'єкта будівництва до повітряної лінії електропередач, а також інших інженерних комунікацій (у разі наявності) з урахуванням вимог ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Також, п.8 розділу Загальні дані містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 містить посилання на генеральний план м. Костопіль, затверджений рішенням виконкому Рівненської облради №91 від 23.05.1989, однак відповідно до п.6 Розділу V Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності уповноважені органи містобудування та архітектури мали право приймати рішення щодо визначення і надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку лише до 1 січня 2015 року. Таким чином, відповідач стверджує, що спірне рішення прийняте ним правомірно та просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві, адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено сектор архітектури та містобудування Костопільської районної державної адміністрації.

Разом з тим, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 були виправлені описки допущенні в ухвалах суду від 13.11.2017, 26.12.2017 та скороченому рішенні суду від 22.01.2018 та зазначено про участь сектора архітектури та містобудування Костопільської районної державної адміністрації у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представник третьої особи подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що на час подання позивачем заяви про видачу містобудівних умов та обмежень чинним на території міста Костопіль був генеральний план забудови м.Костопіль, затверджений рішенням виконкому Рівненської облради №91 від 23.05.1989. Крім того, разом із заявою позивачем були надані усі необхідні документи, передбачені п.2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 07.07.2011 №109, а тому підстав для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень у третьої особи не було. Таким чином, вказує, що третьою особою правомірно видано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016. Розгляд справи просив провести без його участі.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23.12.2016 за НОМЕР_2 сектором архітектури та містобудування Костопільської районної державної адміністрації були видані ОСОБА_3 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 щодо об'єкта будівництва Реконструкція нежилого приміщення, приміщення будівлі контори під склад-магазин з добудовою (а.с.8-10).

14.08.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області за наслідками проведення планової перевірки на об'єкті нагляду секторі архітектури і містобудування Костопільської районної державної адміністрації було прийнято рішення за №197 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 (а.с.7).

Як вбачається із змісту спірного рішення, під час проведення перевірки було встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016, прийняті з порушенням п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та не відповідають п.3.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст . Так, в п.7 не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими не можливо визначити містобудівні умови та обмеження. У відповідності до п.6 розділу V Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку. В даному випадку п.8 розділу Загальні дані містобудівних умов та обмежень міститься посилання на генеральний план м. Костопіль, затверджений рішенням виконкому Рівненської облради №91 від 23.05.1989, а не на план зонування території чи детальний план території як цього вимагає п.6 Розділу V Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Такі дії є порушенням п.6 Розділу V Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ч.1 ст.18 та ч.4 ст.19 зазначеного Закону.

Листом від 20.09.2017 за №144 сектор архітектури та містобудування Костопільської районної державної адміністрації повідомив позивачу про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 23.12.2016 НОМЕР_2 на об'єкт Реконструкція нежитлового приміщення під склад-магазин з добудовою по АДРЕСА_1 (а.с.6)

Вважаючи спірне рішення протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року за №3038-VI (далі - Закон №3038).

Частинами 1, 2 статті 41-1 Закону №3038 встановлено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 за №698 (далі - Порядок №698).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Згідно з п.9 Порядку №698, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Пунктом 10 Порядку №698 передбачено, що планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Крім того, частиною 3 статті 41-1 Закону №3038 передбачено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

За приписами ч.4 ст.41-1 Закону №3038, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Аналогічні положення щодо повноважень головних інспекторів будівельного нагляду при здійснені ними державного архітектурно-будівельного нагляду закріплені в пунктах 4, 5 Порядку №698.

Аналіз вказаних вище правових норм дозволяє прийти до висновку, що головні інспектори будівельного нагляду наділені повноваженнями перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом №3038 повноважень, шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок та у разі встановлення, що такі рішення порушують вимоги містобудівного законодавства, мають право скасовувати чи зупиняти їх дію.

Як зазначено вище по тексту рішення, під час проведення планової перевірки у третьої особи відповідачем було встановлено, зокрема, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016, прийняті з порушенням п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та не відповідають п.3.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст а саме: в п.7 не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими не можливо визначити містобудівні умови та обмеження.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що пункт 7 містобудівних умов та обмежень має містити числові показники відстаней від усіх інженерних комунікацій, що фактично наявні та зазначені у містобудівній документації. Тобто, в даному випадку при розробці вказаних вище містобудівних умов і обмежень третьою особою не зазначені конкретні числові показники відстаней від об'єкта будівництва до повітряної лінії електропередачі, а також інших інженерних комунікацій (у разі наявності). Крім того, зазначає, що загальні числові показники таких відстаней передбачені ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Зазначені висновки та доводи відповідача суд оцінює критично, з огляду на таке.

Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону №3038 (в редакції, на момент видачі третьою особою містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 23.12.2016 НОМЕР_2) встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (далі - Порядок №109).

Пунктами 3.1., 3.2. Порядку №109 передбачено, що містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".

Відповідно до п.3.3. Порядку №109, розділ "Загальні дані" містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.

Згідно з п.3.4. Порядку №109, розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

З аналізу змісту вказаних вище положень Закону №3038 та Порядку №109 вбачається, що вони не містить жодних застережень щодо обов'язку уповноважених органів містобудування та архітектури зазначати конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках, та конкретні цифрові показники щодо охоронюваних зон інженерних комунікацій в розділі "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" текстової частини містобудівних умов та обмежень (в даному випадку, п.7 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016).

При цьому, суд звертає увагу, що вимоги щодо розміщення об'єктів будівництва відносно повітряних ліній електропередачі визначені пунктами 10.25, 10.26 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 №44.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України Про будівельні норми від 05.11.2009 №1704-VI, застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, дотримання ДБН, на переконання суду, є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, які провадять будівельну, містобудівну та архітектурну діяльність незалежно від того, чи зазначені відповідні вимоги та (або) показники в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки.

З огляду на вказане, висновок відповідача про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 видані з порушенням п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та не відповідають п.3.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст є необґрунтованим, а тому суд прийшов до висновку, що встановлення відповідачем вказаних порушень не могло бути підставою для скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 та прийняття спірного рішення.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідач вказує на порушення третьою особою п.6 розділу V Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 були видані на підставі генерального плану, а не плану зонування території чи детального плану території.

Суд погоджується з вказаним висновком відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч.3, 4 ст.29 Закону №3038, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з п.7 ст.1 Закону №3038, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

За приписами ч.1 ст.16 Закону №3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

З вказаної вище норми вбачається, що до містобудівної документації на місцевому рівні законодавцем віднесено генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території.

Разом з тим, відповідно до п.6 Розділу V Прикінцевих положень Закону №3038, до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року дія цього положення закінчилась, та відповідно уповноважені органи містобудування та архітектури були позбавлені можливості приймати рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 були видані на підставі генерального плану м. Костопіль, затвердженого рішенням виконкому Рівненської облради №91 від 23.05.1989. Посилання на затверджений план зонування території або детальний план території м. Костопіль дані містобудівні умови та обмеження не містять.

Крім того, відсутність плану зонування території м. Костопіль підтверджується листом сектору архітектури та містобудування Костопільської районної державної адміністрації від 27.11.2017 за №184 (а.с.57).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 були видані третьою особою з порушенням вимог містобудівного законодавства, а тому відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , прийнято обґрунтоване рішення про їх скасування.

Доводи третьої особи щодо правомірності видачі містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки НОМЕР_2 від 23.12.2016 у зв'язку з надання позивачем усіх необхідних документів та відсутністю підстав для відмови у їх видачі суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.41-1 Закону №3038, з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Пунктом 6 частини 4 статті 41-1 Закону №3038 передбачено, що головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства.

З вказаних норм слідує, що підставою для скасування чи зупинення головними інспекторами будівельного нагляду дії містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки є порушення ними вимог містобудівного законодавства, а не ненадання замовником усіх необхідних документів для їх видачі чи наявність підстав для відмови у їх видачі.

Підсумовуючи вказане вище в його сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судом судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, сектору архітектури та містобудування Костопільської районної державної адміністрації (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Незалежності, 7, код ЄДРПОУ 38729170) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 30 січня 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.