ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА про відмову в забезпеченні адміністративного позову 29 січня 2018 року м. Київ № 826/1408/18 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Канжут" доМіністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Канжут" звернулось до суду з адміністративним позовом про: визнання постанови Комісії Міністерства юстиції України з питань застосування санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 11.12.2017 №6 протиправною (незаконною); скасування постанови Комісії Міністерства юстиції України з питань застосування санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 11.12.2017 №6. Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови про застосування санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 11.12.2017 №6. В обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивач зазначає, що рішення (постанова) суб'єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої особи) про застосування до суб'єкта первинного фінансового моніторингу штрафних санкцій, є виконавчим документом, а тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі, а саме заподіяння шкоди праву власності, а для відновлення порушених прав ТОВ "Канжут" необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також позивач зазначає, що накладення арешту на майно ТОВ "Канжут" в межах виконавчого провадження, яке буде відкрите на підставі оскаржуваної постанови про застосування санкцій, фактично буде заборонено позивачу розпоряджатися, належним йому майном (грошовими коштами), що є порушенням права власності, втручання у вільне розпорядження майном юридичної особи. Вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга). Позивач оскаржує постанову про застосування санкцій від 11.12.2017 №6, яка відповідно до статті 24 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14.10.2014 №1702-VII є виконавчим документом, оскарження в суді цієї постанови не зупиняє її виконання. Як уже зазначалось, представник ТОВ "Канжут" обґрунтовує існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства можливим відкриттям виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови, що потягне накладення арешту на майно та стягнення коштів, що, в свою чергу, унеможливить розпорядження майном, а стягнення суми штрафу заподіє шкоди праву власності позивача, для відновлення якого потрібно буде докласти значних зусиль та витрат. Розглядаючи наведені доводи, суд перш за все зазначає, що станом на час вирішення зави про забезпечення позову, відсутні докази подання відповідачем постанови для її примусового виконання, відкриття виконавчого провадження, арешту майна позивача. Зі змісту заяви про забезпечення позову та оскаржуваної постанови вбачається, що сума штрафу складає 10200,00 грн. Представник позивача не надає доказів, які б суд міг взяти до уваги, вирішуючи питання про існування очевидної небезпеки завдання шкоди інтересам ТОВ "Канжут" в результаті сплати такої суми штрафу, наприклад, докази скрутного фінансового становища, наявності значної кредиторської заборгованості. На думку суду, сплата, стягнення 10200,00 грн. штрафу не є достатнім доводом існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, інтересам ТОВ "Канжут". Також суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача про те, що для відновлення порушеного права, інтересу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат з покликанням на частину першу статті 40 Закону України "Про виконавче провадження". Наведеною нормою Закону передбачено дії державного виконавця в разі закінчення виконавчого провадження, в тому числі, коли скасовано рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження та здійснюється процедура примусового виконання такого рішення. Наведена норма не покладає на боржника жодних обов'язків. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову, відповідно в її задоволенні слід відмовити. Керуючись статтями 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, – УХВАЛИВ: Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Канжут" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Суддя В.А. Донець
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2018 |
Оприлюднено | 02.02.2018 |
Номер документу | 71880984 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Донець В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні