ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 30 січня 2018 року № 826/14541/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннком-Брейн» до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннком-Брейн» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Віннком-Брейн») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №0126781309 від 26.09.2017 Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем було протиправно застосовано до нього штрафні санкції за вказаний в оскаржуваному рішенні період, оскільки в системі Державної фіскальної служби було відображено подвійний звіт ТОВ «Віннком-Брейн» про суми нарахованої заробітної плати за період серпня 2014 року. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, про що містяться докази в матеріалах адміністративної справи, у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. 15.12.2017 набула чинності нова редакція КАС України відповідно до пунктів 10, 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України 18 січня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного. Як убачається із матеріалів справи, 30.10.2017 позивачем отримано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві №0126781309 від 26.09.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Відповідно до вказаного рішення відповідачем на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було нараховано ТОВ «Віннком-Брейн» штрафні санкції: - штраф у розмірі 1 161 грн. 26 коп. за період з 23.09.2014 по 15.01.2015; - штраф у розмірі 4 471 грн. 86 коп. за період з 21.01.2015 по 21.04.2016; - пеня у розмірі 333 грн. 86 коп. Відповідачем зобов'язано ТОВ «Віннком-Брейн» сплатити загальну суму вказаних штрафних санкцій у розмірі 5 966 грн. 98 коп. на рахунки Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві. Так, позивач у своєму позові вказує на те, що ТОВ «Віннком-Брейн» подав звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до податкового органу за формою додатку 4 за серпень 2014 року. Даний звіт був прийнятим контролюючим органом, про що свідчить квитанція №311505 від 12.09.2014. Згодом позивачем був поданий новий звіт за формою додатку 4 №437255 від 16.09.2014. Отже, в даному випадку звіт за номером квитанції №311505 від 12.09.2014 мав бути видалений з системи на підставі подання звіту за номером квитанції №437255 від 16.09.2014 та не братись органом ДФС до уваги при обчисленні сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Однак, при звірці з розрахунками з бюджетом виявилось двоїння звіту за серпень 2014 року в обліковій картці позивача. Внаслідок такої помилки в електронній системі відбулося нарахування в обліковій картці за звітом за номером квитанції 311505 від 12.09.2014. ТОВ «Віннком-Брейн» звернулося до територіального податкового органу з проханням зняти нарахування в обліковій картці за звітом за номером квитанції 311505 від 12.09.2014 та виправити помилку в системі. Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві листом №1/04 від 26.04.2017 повідомила позивача про те, що 11.05.2017 було знято з обліку суму 5 601 грн. 96 коп., яка помилково відображалась у обліковій картці ТОВ «Віннком-Брейн». Таким чином, податковим органом було визнано помилку, яка сталася не з вини позивача. Однак, в супереч вищевказаного, незважаючи на усунення порушень, позивач отримав рішення про нарахування штрафних санкцій. Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту - Закон України № 2464-VI). Положення п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI визначають, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Приписами п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю. Частинами 2, 3 ст. 9 ст. 6 Закону України № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Згідно з п. 2.1. розділу 2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 №454 (в редакції, чинній на момент подання звіту) звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до п.3.1. вказаного Порядку страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.5, 3.6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. Пунктом 5.1. розділу 5 Порядку передбачено, що у разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу доходів і зборів за місцем взяття на облік. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача або будь-яких інших доказів, які б спростовували доводи позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю. Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 250, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, В И Р І Ш И В : Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннком-Брейн» задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення №0126781309 від 26.09.2017 Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннком-Брейн» (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, код ЄДРПОУ: 37588802) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980). Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно. Суддя Н.М. Шевченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2018 |
Оприлюднено | 02.02.2018 |
Номер документу | 71881149 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шевченко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні