Рішення

від 22.01.2018 по справі 910/21945/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018Справа № 910/21945/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи № 910/21945/17

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛІОНЕР ІТАЛІЄН КУТЮР УКРАЇНА"

про стягнення 56 322,76 грн.

Представники:

від позивача : Борисюк О.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛІОНЕР ІТАЛІЄН КУТЮР УКРАЇНА" про стягнення 56 322 грн. 76 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов'язання зі сплати орендної плати за договором №666/12 від 01.10.2012 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37390,08 грн., а також пеню у розмірі 5862,60 грн., штраф у розмірі 5433,37 грн., 3% річних у розмірі 1467,34 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6169,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21945/17 та призначено її до розгляду на 27.12.2017.

15.12.2017 набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції. У відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22.12.2017 до відділу діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

У судове засідання 27.12.2017 з'явився представник позивача, який заявив, що розгляд даної справи доцільно здійснювати у формі спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача у судове засідання 27.12.2017 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим поверненням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 розгляд справи № 910/21945/17 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 22.01.2018, явка представників сторін в судове засідання визнана необов'язковою.

У судове засідання 22.01.2018 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 22.01.2018 не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У судове засідання 22.01.2018 з'явився представник позивача, який підтримав позов.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 22.01.2018, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 22.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (підприємство за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Біліонер Італієн Кутюр Україна (розповсюджувач за договором) укладено договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012, відповідно до умов якого на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання Розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями, а Розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому Правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за Право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

У відповідності до пункту 8.1 договору договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу.

Відповідно до положень Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 КП Київреклама укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, надає послуги в порядку, визначеному Статутом підприємства, та виконує інші функції, передбачені цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

У п. 6.1 договору № 666/12 від 01.10.2012 зазначено, що ціною цього договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього Договору згідно встановлених за Розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.

Адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), на які Розповсюджувачу надано дозволи на розміщення (пункт 3.2. договору.)

Відповідно до пункту 3.6. договору адресні програми є невід'ємною частиною договору.

Умовами пунктів 6.7 та 6.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць. Плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п'ятого числа місяця, наступного за звітним, виключно на поточний рахунок підприємства, в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Судом встановлено, що 17.12.2013 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама та Товариством з обмеженою відповідальністю Біліонер Італієн Кутюр Україна було укладено додаткову угоду № 666/12-1 до договору № 666/12 від 01.10.2012, у якій зазначено, що з 01.01.2014 Підприємство нараховує плату і виставляє Розповсюджувачу рахунки за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, відповідно до Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253, і з урахуванням змін, внесених до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 № 838 розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2013 № 2030.

31.01.2014 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама та Товариством з обмеженою відповідальністю Біліонер Італієн Кутюр Україна було укладено додаткову угоду № 666/12-2 до договору № 666/12 від 01.10.2012. У її положеннях вказано, що сума за договором встановлюється Підприємством відповідно до Порядку та адресної(-их) програми(-), викладеної(-их) у новій редакції, що додається(-ються) та є невід'ємною частиною договору, а Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує виставлені Підприємством рахунки згідно з новими тарифами, встановленими Порядком. Ця додаткова угода вважається укладеною та набирає чинності з 01.01.2014 в порядку, передбаченому ч.3 ст. 631 ЦК України.

Відповідно до адресної програми на право тимчасового користування № 6 від 31.01.2014 до договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012, Розповсюджувачу було встановлено плату за розміщення рекламного засобу: кронштейн на фасаді будинку (будівлі), споруді, розміри 0.700х2.300 заг.пл.3.2200 кв.м., кількість площини 2, № 31128-12 у Шевченківському районі м. Києва по вул. Володимирській, 20/1А, у розмірі 474 грн. 95 коп. за місяць без ПДВ., та за розміщення рекламного засобу: рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.850х0.700 заг.пл.1.9950 кв.м., кількість 1, № 31633-12 у Шевченківському районі м. Києва по вул. Володимирській, 20/1А - у розмірі 498 грн. 75 коп. за місяць без ПДВ.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012 позивачем були надані відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів та виставлені рахунки на оплату за період з квітня 2015 року по листопад 2017 року, а саме: № 105367 від 06.04.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 106751 від 15.05.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 108604 від 15.06.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 109303 від 07.07.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 110837 від 11.08.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 111996 від 07.09.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 113582 від 12.10.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 114971 від 12.11.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 116593 від 11.12.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 118238 від 15.01.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 119648 від 09.02.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 120926 від 12.03.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 122702 від 13.04.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 123807 від 12.05.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 125122 від 13.06.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 126922 від 15.07.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 128150 від 11.08.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 129790 від 12.09.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 131618 від 13.10.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 134063 від 15.11.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 136016 від 15.12.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 137150 від 13.01.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 139334 від 15.02.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 140919 від 09.03.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 143073 від 13.04.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 144927 від 15.05.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 146345 від 14.06.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 148362 від 14.07.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 149896 від 15.08.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 151665 від 15.09.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 153317 від 12.10.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 154930 від 09.11.2017 на суму 1168 грн. 44 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що відповідачем не виконано зобов'язання зі сплати орендної плати за договором №666/12 від 01.10.2012 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37390,08 грн., а також пеню у розмірі 5862,60 грн., штраф у розмірі 5433,37 грн., 3% річних у розмірі 1467,34 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6169,37 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, на виконання умов договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012 позивачем були надані відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів та виставлені рахунки на оплату за період з квітня 2015 року по листопад 2017 року, а саме: № 105367 від 06.04.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 106751 від 15.05.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 108604 від 15.06.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 109303 від 07.07.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 110837 від 11.08.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 111996 від 07.09.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 113582 від 12.10.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 114971 від 12.11.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 116593 від 11.12.2015 на суму 1168 грн. 44 коп., № 118238 від 15.01.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 119648 від 09.02.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 120926 від 12.03.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 122702 від 13.04.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 123807 від 12.05.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 125122 від 13.06.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 126922 від 15.07.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 128150 від 11.08.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 129790 від 12.09.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 131618 від 13.10.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 134063 від 15.11.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 136016 від 15.12.2016 на суму 1168 грн. 44 коп., № 137150 від 13.01.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 139334 від 15.02.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 140919 від 09.03.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 143073 від 13.04.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 144927 від 15.05.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 146345 від 14.06.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 148362 від 14.07.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 149896 від 15.08.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 151665 від 15.09.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 153317 від 12.10.2017 на суму 1168 грн. 44 коп., № 154930 від 09.11.2017 на суму 1168 грн. 44 коп.

Відповідач, порушивши умови договору № 666/12 від 01.10.2012, не здійснив перерахунку вартості наданих послуг за період з 01.04.2015 по 30.11.2017. Загальна сума основного боргу за цей період склала 37390 грн. 08 коп. Доказів протилежного, а саме доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Біліонер Італієн Кутюр Україна за договором № 666/12 від 01.10.2012 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва за період з 01.04.2015 по 30.11.2017 у розмірі 37390 грн. 08 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв'язку з чим позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама до Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛІОНЕР ІТАЛІЄН КУТЮР Україна в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 37390 грн. 08 коп. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 1467 грн. 34 коп. 3% річних за період з 01.04.2015 по 30.11.2017 та 6169 грн. 37 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням строку оплати по кожному рахунку по 30.11.2017 (як заявлено у позові), суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама до Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛІОНЕР ІТАЛІЄН КУТЮР Україна в частині вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1467 грн. 34 коп. та інфляційних втрат у розмірі 6169 грн. 37 коп. підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5433 грн. 37 коп. штрафу та 5862 грн. 60 коп. пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.7.2 Договору зазначено, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Так, матеріалами справи підтверджується, що прострочення оплати послуг за договором № 666/12 від 01.10.2012 у заявлений позивачем період (з квітня 2015 року по листопад 2017 року) мало місце, відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є обґрунтованим, у зв'язку з чим позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама до Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛІОНЕР ІТАЛІЄН КУТЮР Україна в частині вимог про стягнення штрафу у розмірі 5433 грн. 37 коп. та пені у розмірі 5862 грн. 60 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛІОНЕР ІТАЛІЄН КУТЮР Україна (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5; ідентифікаційний код: 38123356) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, 8; ідентифікаційний код: 26199714) основний борг у розмірі 37390 (тридцять сім тисяч триста дев'яносто) грн. 08 коп., штраф у розмірі 5433 (п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 37 коп., пеню у розмірі 5862 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 1467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 6169 (шість тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.01.2018

Суддя Ю.В. Картавцева