Рішення

від 17.10.2017 по справі 905/1753/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.2017р. Справа №905/1753/17

за позовом : Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго , м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00131268

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Володарський молочний завод , м.Донецьк, код ЄДРПОУ 13541499

про стягнення 790167,93 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго , м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства Володарський молочний завод , м.Донецьк про стягнення:

- боргу за активну електроенергію в розмірі 251169,39 грн, спожиту за період грудень 2014р. - листопад 2015р.;

- боргу за реактивну електроенергію у розмірі 4541,35 грн, спожиту за грудень 2014р. - листопад 2015р.;

- боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 132978,61 грн за січень 2015р., березень 2015р., травень 2015р. - листопад 2015р.;

- суми 3% річних у розмірі 3906,14 грн, нарахованих у період з 31.12.2014р. по 13.12.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - жовтень 2015р.;

- суми інфляційних у розмірі 38506,13 грн, нарахованих за період з 01.01.2015р. по 31.10.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - вересень 2015р.;

- суми пені у розмірі 359066,31 грн, нарахованої з 31.12.2014р. по 13.12.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - жовтень 2015р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №37 від 29.02.2012р. про постачання електричної енергії, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства Володарський молочний завод утворилась заборгованість за активну електроенергію в сумі 251169,39 грн, перетоки реактивної електроенергії в сумі 4541,35 грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Одночасно, за твердженням позивача, у січні, березні, травні - листопаді 2015 року відповідачем було перевищено ліміт електроспоживання, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго заявлено до стягнення 132978,61 грн.

Відповідач в судові засідання 05.09.2017р., 19.09.2017р., 04.10.2017р., 17.10.2017р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив. Одночасно, за висновками суду, Публічне акціонерне товариство Володарський молочний завод було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За змістом п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За приписами ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В силу норм ст.87 вказаного нормативно-правового акту повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 83005, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Зубкова, 2.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, на офіційному веб-порталі Судова влада України ( dn.arbitr.gov.ua) , у розділі Новини та події суду були розміщені оголошення про дату та час судових засідань у справі №905/1753/17.

Крім того, матеріали справи містять інформацію щодо наступної адреси відповідача: 87000, Донецька область, смт Володарське, Володарський район, вул.1 Травня, 6.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано процесуальні документи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвала від 02.08.2017р. про порушення провадження по справі, надіслана за вказаною адресою, була повернута відділенням поштового зв'язку з позначкою За закінченням терміну зберігання . Ухвали суду від 05.09.2017р., 19.09.2017р., 04.10.2017р. або докази їх вручення відповідачу до господарського суду не повернулись.

За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

У п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Публічного акціонерного товариства Володарський молочний завод , яка наявна у матеріалах справи, з огляду на розміщення оголошень про дату та час судових засідань у справі №905/1753/17 на офіційному веб-порталі Судова влада України , суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач, зокрема, у судове засідання, 17.10.2017р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 29.02.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було підписано договір №37 про постачання електричної енергії, відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 300 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.3 додатку №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до договору №37 від 29.02.2012р. постачання електричної енергії здійснюється на об'єкти споживача:

- молокозавод; Р-21 пр.Молокозавод - 10 кВ; Володарський район, смт Володарське, вул.1 Травня,6;

- молокозавод; Р-203 пр.СХТ - 10 кВ; Володарський район, смт Володарське, вул.1 Травня, 6.

За приписами п.9.5 договору №37 від 29.02.2012р. останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, враховуючи зміст пояснень б/н від 03.10.2017р. позивача, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувались кожний наступний рік та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами п.п.2.2.2, 2.3.4, 2.3.5 договору №37 від 29.02.2012р. позивач зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з додатками №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , №5 Порядок розрахунків , №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії до цього договору.

За змістом п.1 додатку №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії за згодою сторін зняття показів активних і реактивних розрахункових приладів обліку здійснюється споживачем самостійно або в присутності представника постачальника щомісяця 22 числа о 24 годині за усіма точками вимірювання відповідно до таблиці №1 даного додатку. На підставі цих показів споживач складає звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою. Споживач протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії зобов'язаний надати звіт про покази розрахункових приладів обліку до постачальника електричної енергії за адресою: вул.Карла Маркса, 69, смт Володарське, Володарський район, Донецька область, 87000. Споживач зобов'язаний підписати Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) протягом 24 годин з моменту зняття показів приладів обліку електроенергії. Перевищення даного строку вважається затримкою терміну сплати за спожиту електроенергію з вини споживача. У разі неоформлення споживачем Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) у вищезазначений термін, він вважається дійсним та узгодженим сторонами за наявності підпису постачальника.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою №28 від 31.07.1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) - це сукупність об'єднаних в єдину функціональну метрологічно-атестовану систему локального устаткування збору і обробки даних засобів (засобу) обліку, каналів передачі інформації та пристроїв приймання, обробки, відображення та реєстрації інформації.

За змістом п.3.14 Правил користування електричною енергією після завершення робіт щодо влаштування ЛУЗОД або АСКОЕ складається акт прийняття в дослідну експлуатацію відповідно до вимог діючих державних стандартів України. Дослідна експлуатація ЛУЗОД або АСКОЕ здійснюється впродовж одного місяця від дати встановлення відповідного обладнання. У разі відповідності ЛУЗОД або АСКОЕ технічному завданню та проектним рішенням складається акт прийняття в промислову (постійну) експлуатацію. Прийняті в промислову (постійну) експлуатацію ЛУЗОД або АСКОЕ мають використовуватись для проведення комерційних розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, актом №3-601-002 від 23.08.2013р. розрахунковий засіб обліку АСКОЕ (ЛОЗОД) було введено в промислову (постійну) експлуатацію споживача.

Відповідно до п.1 додаткової угоди б/н від 19.05.2014р. до договору №37 від 29.02.2012р. сторонами було погоджено, що з моменту підписання вказаної угоди зчитування показів розрахункових засобів обліку за кожним об'єктом споживача, включеним до ЛУЗОД (АСКОЕ), вказаним в таблиці №1, будуть проводитися засобами АСКОЕ ПАТ ДТЕК Донецькобленерго . Даний порядок зчитування показів не обмежує права сторін, визначені договором та чинним законодавством, щодо виконання контрольного огляду засобів обліку, технічної перевірки засобів обліку та фіксації їх показів.

За змістом п.6 вказаної додаткової угоди зчитані щомісяця покази на час та дату закінчення розрахункового періоду приймаються сторонами при формуванні рахунку для остаточного розрахунку споживача за електричну енергію, спожиту протягом відповідного розрахункового періоду, та оформлення акту прийняття-передавання товарної продукції. Обсяги електричної енергії, обчислені на підставі даних показів, приймаються сторонами як обсяги електричної енергії, спожитої у відповідному розрахунковому періоді.

Як вказує позивач, на підставі даних, які зафіксовані приладами обліку №55055424, №55002654 (таблиця №1 до додаткової угоди б/н від 19.05.2014р. до договору №37 від 29.02.2012р.) та були отримані сервером бази даних АСКОЕ Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго , у грудні 2014 року - листопаді 2015 року електропостачальною організацією оформлені наступні акти прийому-передачі товарної продукції - активної електроенергії, а саме:

- за грудень 2014 року на суму 33000,58 грн (21857 кВт/год),

- за січень 2015 року на суму 31161,05 грн (19656 кВт/год),

- за лютий 2015 року на суму 30939,11 грн (19516 кВт/год),

- за березень 2015 року на суму 34772,66 грн (20889 кВт/год),

- за квітень 2015 року на суму 1271,08 грн (756 кВт/год),

- за травень 2015 року на суму 54997,25 грн (33091 кВт/год),

- за червень 2015 року на суму 8579,57 грн (4998 кВт/год),

- за липень 2015 року на суму 7577,29 грн (4204 кВт/год),

- за серпень 2015 року на суму 6439,98 грн (3573 кВт/год),

- за вересень 2015 року на суму 8417,21 грн (4670 кВт/год),

- за жовтень 2015 року на суму 16326,10 грн (8946 кВт/год),

- за листопад 2015 року на суму 17687,51 грн (9692 кВт/год).

Крім того, за змістом актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) у грудні 2014 року - листопаді 2015 року постачальник надав споживачу послуги перетоку реактивної електроенергії на загальну суму 4541,35 грн, а саме:

- за грудень 2014 року на суму 354,18/ грн (6320 кВар/год),

- за січень 2015 року на суму 323,90 грн (6304 кВар/год),

- за лютий 2015 року на суму 296,52 грн (5698 кВар/год),

- за березень 2015 року на суму 338,69 грн (6318 кВар/год),

- за квітень 2015 року на суму 332,14 грн (6048 кВар/год),

- за травень 2015 року на суму 348,42 грн (6414 кВар/год),

- за червень 2015 року на суму 360,04 грн (6533 кВар/год),

- за липень 2015 року на суму 391,48 грн (7002 кВар/год),

- за серпень 2015 року на суму 624,58 грн (8485 кВар/год),

- за вересень 2015 року на суму 397,46 грн (6994 кВар/год),

- за жовтень 2015 року на суму 387,22 грн (7198 кВар/год),

- за листопад 2015 року на суму 386,72 грн (6911 кВар/год).

З боку відповідача відповідні акти не підписані.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що покази засобів обліку, відображені у актах прийняття-передавання товарної продукції, були отримані постачальником автоматично через систему АСКОЕ, враховуючи зміст п.1 додатку №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , з огляду на наявність на спірних актах підпису та печатки постачальника, відомості актів вважаються дійсними та узгодженими сторонами.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті електричної енергії та послуг з перетоку реактивної електричної енергії у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго заявлено вимоги, зокрема, про стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 251169,39 грн, реактивну електроенергію у розмірі 4541,35 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норм ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилами п.3.1.1 договору №37 від 29.02.2012р. постачальник має право отримувати від споживача своєчасну плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами.

За приписами п.3 додатку №5 Порядок розрахунків до договору №37 від 29.02.2012р. споживач здійснює попередню оплату за електричну енергію на підставі виставлених постачальником рахунків:

- за 1 плановий період - до 23 числа місяця в попередньому розрахунковому періоді в розмірі 30% від обсягу відповідного місячного споживання електричної енергії, обумовленого у додатку №8 Договірні величини споживання електричної енергії до договору;

- за 2 плановий період - до 7 числа місяця в розрахунковому періоді в розмірі 70% обсягу відповідного місячного споживання електричної енергії, обумовленого у додатку №8 Договірні величини споживання електричної енергії до договору.

За змістом п.10 вказаного додатку остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку. Для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана у договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

У п.17 додатку №6 до договору №37 від 29.02.2012р. зазначалось, що за підсумками розрахункового періоду електропередавальна організація видає споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок електропередавальної організації протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.

Згідно з наявними у матеріалах справи описами вкладення у цінні листи, рахунки на оплату активної та перетоків реактивної електричної енергії за спірний період були направлені на юридичну адресу відповідача 30.07.2015р., 25.09.2015р., 28.11.2015р.

Водночас, судом враховано, що рахунок-фактур є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні норм ст.613 вказаного нормативно-правового акту, внаслідок чого наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар, який він отримав.

Відтак, господарським судом встановлено, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати заявленої до стягнення вартості активної електричної енергії та перетоків реактивної електроенергії настав та таке зобов'язання підлягало виконанню негайно після отримання товару.

Проте, за твердженнями позивача, які відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Публічне акціонерне товариство Володарський молочний завод за одержану активну електричну енергію, послуги з перетоку реактивної електричної енергії не розрахувалось.

Ухвалами господарського суду від 02.08.2017р., 05.09.2017р., 19.09.2017р., 04.10.2017р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, докази часткової чи повної оплати відповідачем, визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність заборгованості за активну електроенергію в сумі 251169,39 грн, послуги з перетоку реактивної електричної енергії у розмірі 4541,35 грн не спростував.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №37 від 29.02.2012р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитої електричної енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства Володарський молочний завод на користь позивача суми боргу за активну електроенергію в сумі 251169,39 грн, перетоки реактивної електричної енергії у сумі 4541,35 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України Про електроенергетику (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вбачається з п.4.2.2 договору №37 від 29.02.2012р. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Додатком №8 Договірні величини споживання електричної енергії до вказаного договору було встановлено обсяг постачання електричної енергії у січні 2015р. на рівні 5000 кВт/год, березні 2015р. - 4500 кВт/год, травні 2015р. - 3500 кВт/год, червні 2015р. - 3000 кВт/год, липні 2015р. - 0 кВт/год, серпні 2015р. - 0 кВт/год, вересні 2015р. - 0 кВт/год, жовтні 2015р. - 0 кВт/год, листопаді 2015р. - 0 кВт/год.

При цьому, у січні 2015р. відповідач фактично спожив 19656 кВт/год, березні - 20889 кВт/год, травні - 33091 кВт/год, червні - 4998 кВт/год, липні - 4204 кВт/год, серпні - 3573 кВт/год, вересні - 4670 кВт/год, жовтні - 8946 кВт/год, листопаді - 9692 кВт/год, що перевищує встановлені договором ліміти споживання на 14656 кВт/год, 16389 кВт/год, 29591 кВт/год, 1998 кВт/год, 4204 кВт/год, 3573 кВт/год, 4670 кВт/год, 8946 кВт/год, 9692 кВт/год відповідно.

Відтак, з огляду на наявність обставин перевищення договірних величин енергоспоживання, позивач оформив та направив на адресу відповідача рахунки №13/37.085812 від 26.01.2015р. на суму 19362,04 грн, №13/37.161159 від 23.03.2015р. на суму 22734,82 грн, №13/37.102050 від 02.06.2015р. на суму 40983,54 грн, №13/37.081007 від 01.07.2015р. на суму 2858,14 грн, №13/37.112846 від 27.07.2015р. на суму 6314,41 грн, №13/37.083900 від 27.08.2015р. на суму 5366,65 грн, №13/37.114747 від 23.09.2015р. на суму 7014,34 грн, №13/37.083300 від 27.10.2015р. на суму 13605,08 грн, №13/37.090826 від 23.11.2015р. на суму 14739,59 грн. Факт отримання відповідних рахунків відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не заперечується.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи приписи ч.6 ст.26 Закону України Про електроенергетику та зміст п.4.2.2 договору №37 від 29.02.2012р., позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства Володарський молочний завод на користь позивача 132978,61 грн за перевищення договірних величин електроспоживання також підлягають задоволенню у повному обсязі.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

За змістом п.2.9 постанови №14 від 17.12.2013р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань за приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 4.2.1 договору №37 від 29.02.2012р. визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 Порядок розрахунків , споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі, обумовленому додатком №5 Порядок розрахунків до цього договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За змістом п.10 додатку №5 Порядок розрахунків за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 359066,31 грн пені, нарахованої з 31.12.2014р. по 13.12.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - жовтень 2015р.

При цьому, зазначене нарахування пені позивач здійснив із застосуванням коефіцієнту на рівні 1% вартості товару, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України у вказаний період та, відповідно, суперечить приписам Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, з огляду на те, що позивач припустився помилок при визначенні кінцевої дати для нарахування неустойки за зобов'язаннями лютого, березня, квітня 2015 року (в межах визначених позивачем періодів та із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ), суд дійшов висновку, що сума пені становить 54099,03 грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

З огляду на вищенаведене, позивач заявив до стягнення 3% річних в розмірі 3906,14 грн, нарахованих у період з 31.12.2014р. по 13.12.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - жовтень 2015р.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що суми 3% річних є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 3906,14 грн.

Крім того, Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 38506,13 грн, нараховану за період з 01.01.2015р. по 31.10.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - вересень 2015р.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд зазначає про наступне:

За приписами п.3.2 постанови №14 від 17.12.2013р. пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

За висновками суду, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних збитків, вказаних правил враховано не було, що призвело до безпідставного збільшення інфляційної складової боргу. За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача належать інфляційні збитки у розмірі 32148,11 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків неустойки, 3% річних, інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені та інфляційних підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 32148,11 грн та 54099,03 грн з одночасним задоволенням вимог про стягнення 3% річних на заявлену позивачем суму, а саме 3906,14 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 11852,52 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго , м.Краматорськ до Публічного акціонерного товариства Володарський молочний завод , м.Донецьк про стягнення:

- боргу за активну електроенергію в розмірі 251169,39 грн, спожиту за період грудень 2014р. - листопад 2015р.;

- боргу за реактивну електроенергію у розмірі 4541,35 грн, спожиту за грудень 2014р. - листопад 2015р.;

- боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 132978,61 грн за січень 2015р., березень 2015р., травень 2015р. - листопад 2015р.;

- суми 3% річних у розмірі 3906,14 грн, нарахованих у період з 31.12.2014р. по 13.12.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - жовтень 2015р.;

- суми інфляційних у розмірі 38506,13 грн, нарахованих за період з 01.01.2015р. по 31.10.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - вересень 2015р.;

- суми пені у розмірі 359066,31 грн, нарахованої з 31.12.2014р. по 13.12.2015р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за період грудень 2014р. - жовтень 2015р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Володарський молочний завод (83005, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Зубкова, 2, код ЄДРПОУ 13541499) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8, код ЄДРПОУ 00131268) борг за активну електроенергію - 251169,39 грн, борг за реактивну електроенергію - 4541,35 грн, борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії - 132978,61 грн, 3% річних - 3906,14 грн, суму інфляційних - 32148,11 грн, пеню - 54099,03 грн, а також судовий збір в сумі 7182,64 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 17.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.10.2017р.

Суддя Ю.О.Паляниця