Рішення

від 19.01.2018 по справі 910/16567/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.01.2018Справа №  910/16567/17 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу за позовомКомунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, м. Житомир доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ибла", м. Київ простягнення 12 927 грн 82 коп. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 26.09.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ибла" про стягнення 12 927 грн 82 коп. заборгованості за договором купівлі – продажу теплової енергії № 381 від 01.10.2009. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору купівлі – продажу теплової енергії № 381 від 01.10.2009 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 12 927 грн 82 коп. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2017 порушено провадження у справі № 910/16567/17 та справу призначено до розгляду на 09.11.2017. 09.11.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду. Судове засідання, призначене на 09.11.2017, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 розгляд справи призначено на 18.12.2017. Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2017, на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 01.10.2009 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ибла" (споживач за договором) було укладено договір купівлі – продажу теплової енергії № 381, відповідно до умов якого позивач постачає теплову енергію, а відповідач зобов'язаний сплачувати її вартість. У відповідності до пункту 1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Згідно з пунктом 7.1 договору купівлі-продажу теплової енергії № 381 від 01.10.2009 цей договір укладається строком на один рік і вступає в силу після його підписання обома сторонами. Пунктом 7.2 вказаного договору передбачено, що договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Відповідно до пункту 2.4 договору кількість теплової енергії, яка подається постачальником споживачу, визначається згідно з даними приладів обліку теплової енергії, в разі їх наявності. Положенням пункту 4.3 договору встановлено, що облік теплової енергії, що відпускається споживачу, проводиться за приладами обліку. Звіти по приладах обліку про використану теплову енергію споживач зобов'язаний надавати теплопостачальній організації до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. При відсутності приладів обліку кількості теплової енергії, що відпускається споживачу, розраховується з постачальником, виходячи з теплового навантаження споживача і фактичної температури зовнішнього повітря, а також нормативного споживання теплової енергії на опалення і на підігрів гарячої води. Розрахунки повинні проводитися у відповідності з правилами користування тепловою енергією. Згідно з пунктом 5.1 договору розрахунки проводяться споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок постачальника. Відповідно до пункту 5.2 договору підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлена постачальником платіжна вимога (квитанція). Вартість наданих постачальником послуг нараховується на підставі чинного законодавства та цього договору та залежить від розміру тарифів установлених в порядку визначеному законодавством (пункт 5.3 договору). Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі  вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором. Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). Положеннями статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. У відповідності до норм статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Нормами частини 1-3 статті 32 "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. Судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі – продажу теплової енергії № 381 від 01.10.2009 позивачем протягом березня – квітня 2015 було надано, а відповідачем отримано послуги з теплопостачання на загальну суму 12   927 грн 82 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками з надання послуг теплопостачання, справками про спожиту теплову енергію за спірний період та актом перевірки лічильників теплової енергії системи опалення від 22.04.2015. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку  з повної та своєчасної оплати використаної теплової енергії в період березень-квітень 2015 року за договором купівлі – продажу теплової енергії № 381 від 01.10.2009, вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за використану теплову енергію в період березень-квітень 2015 року у розмірі 12 927 грн 82 коп. Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ибла" (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, 34-б, ідентифікаційний код 20039085) на користь комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, місто Житомир, вулиця Київська, 48, ідентифікаційний код 35343771) заборгованість у розмірі 12 927 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 1   600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). Суддя                                                                                                                     Н.Б. Плотницька