Рішення

від 29.01.2018 по справі 910/23332/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2018Справа № 910/23332/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екотеп (79013, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ. АРХІТЕКТОРСЬКА, будинок 7, квартира 5) до проТовариства з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук (03680, м.Київ, ВУЛ. СІМ'Ї СОСНІНИХ, будинок 3) стягнення заборгованості в розмірі 19 790,00 грн. Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Екотеп (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості в розмірі 19 790,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 13.06.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Екотеп поставило Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук товар, що підтверджується видатковою накладною №3666 на суму 42 210 грн. 00 коп., проте Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання з оплати отриманого товару. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук перед Позивачем становить 17 450 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук 3% річних у розмірі 443 грн. 64 коп. та інфляційні у розмірі 1 896 грн. 36 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2017 року відкрито провадження у справі № 910/23332/17, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.01.2018 року.

26.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача.

26.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою простив суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 443 грн. 64 коп. та інфляційні у розмірі 896 грн. 36 коп.

В судове засідання 29 січня 2018 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 04.01.2018 р., 11.01.2018 р., 19.01.2018 р. уповноваженим особам Сторін ухвали суду від 29.12.2017 року. Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, яке Судом розглянуто та задоволено.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Екотеп про зменшення розміру позовних вимог від 26.01.2018 року, зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Екотеп про зменшення розміру позовних вимог від 26.01.2018 року до розгляду.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29 січня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України,в судовому засіданні складено протокол судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

13.06.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Екотеп поставило Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук товар, що підтверджується видатковою накладною №3666 на суму 42 210 грн. 00 коп., а останній в свою чергу здійснив оплату за отриманий товар з прострочкою платежу, що підтверджується виписками по рахунку Позивача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук 3% річних у розмірі 443 грн. 64 коп. та інфляційні у розмірі 896 грн. 36 коп. з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.01.2018 року, яка прийнята Судом до розгляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Екотеп підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Екотеп поставило Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук товар, що підтверджується видатковою накладною №3666 на суму 42 210 грн. 00 коп., яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідач в свою чергу здійснив оплату за отриманий товар з прострочкою платежу, що підтверджується виписками по рахунку Позивача.

Суд зазначає, що наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, що фіксують та підтверджують господарські операції, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо. Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами. В даному випадку між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару шляхом підписання видаткової накладної, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Суд звертає увагу, що у період з 05.01.2018 року по 19.01.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук було здійснено переплату на суму в розмірі 1000 грн. 00 коп., яка була зарахована Позивачем в рахунок сплати інфляційних.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.01.2018 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 14.06.2017 р. по 19.12.2017 р. у розмірі 443 грн. 64 коп. та інфляційні у розмірі 896 грн. 36 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за загальний період прострочки з 14.06.2017 р. по 19.12.2017 р. у розмірі 443 грн. 64 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 896 грн. 36 коп. за загальний період прострочки з 14.06.2017 р. по 20.11.2017 р. підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача.

Так, при здійсненні розрахунку інфляційних, Позивач не врахував, що інфляційні за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, причому може мати місце як інфляція грошових коштів, так і дефляція, і коли строк виконання зобов язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць, але не розраховується поденний індекс інфляції, що зроблено позивачем.

Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають інфляційні лише у розмірі 221 грн. 00 коп. за загальний період з 14.06.2017 р. по 20.11.2017 р.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екотеп підлягає стягненню 3% річних у розмірі 443 грн. 64 коп. та інфляційні у розмірі 221 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 226 грн. 00 коп., Суд зазначає.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 128 Господарського процесуального кодексу України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат за отримання витягу з ЄДРПОУ щодо Позивача та Відповідача у розмірі 126 грн. 00 коп., оскільки Суд має право самостійно отримувати такі відомості з ЄДРПОУ щодо кожної зі Сторін, а тому такі дії Позивача не можуть вважатися необхідними для підготовки справи до розгляду. Крім того, не підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача вартості поштових відправлень у розмірі 100 грн. 00 коп., оскільки направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів є обов'язком Позивача, визначеним господарським процесуальним законодавством України, з урахуванням того, що вартість відправлення на адресу Відповідача та суду становили лише 25 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Екотеп - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерекспресдрук (03680, м.Київ, ВУЛ. СІМ'Ї СОСНІНИХ, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 39473597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екотеп 79013, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ. АРХІТЕКТОРСЬКА, будинок 7, квартира 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 19332414) 3% річних у розмірі 443 (чотириста сорок три) грн. 64 (шістдесят чотири) коп., інфляційні у розмірі 221 (двісті двадцять одна) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 793 (сімсот дев'яносто три) грн. 60 (шістдесят) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29 січня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин