Рішення

від 25.01.2018 по справі 923/1177/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року Справа № 923/1177/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. за участі секретаря Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй", м. Херсон

про стягнення 1741001 грн. 24 коп.

За участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 007 від 19.01.2018р.

від відповідача: не прибув

Сутність справи: Позивач (Публічне акціонерне товариство "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" (ПАТ "Укргіпроштув"), м. Київ, код ЄДРПОУ 04691254) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй", м. Херсон, код ЄДРПОУ 33929583) 1741001 грн. 24 коп., у тому числі: 500000 грн. основного боргу за придбаний на підставі укладеного 03.04.2015 між сторонами договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, 177809 грн. 46 коп. інфляційних втрат та 43857 грн. 53 коп. річних за прострочення боржником грошового зобов'язання, 569334 грн. 25 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті придбаного майна, 450000 грн. штрафу за прострочення грошового зобов'язання понад 20 днів.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо проведення повної та своєчасної оплати вартості майна.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату і місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується повідомленням Укрпошти форми 119 про одержання ТОВ "Кредо-Інвест-Строй" 09.01.18 ухвали від 02.01.18 про відкриття провадження у справі № 923/1177/17, явку представника для участі в засіданні не забезпечив, поважність причин, що унеможливили явку не повідомив і належними доказами не підтвердив; з заявою про відкладення підготовчого засідання на іншу дату не звернувся, подавши при цьому письмовий відзив на позов.

Неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про дату і місце судового засідання, з урахуванням положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на що, розгляд справи відбувається без участі представника відповідача.

В наданому суду письмовому відзиві відповідач, не заперечуючи факту наявності основного боргу та правомірності застосування відповідальності за порушення договірних зобов'язань по проведенню повної та своєчасної оплати придбаного майна, зазначає про сплив позовної давності щодо стягнення 569334 грн. 25 коп. пені та 450000 грн., яка як на його думку сплинула 05.11.2016.

Звернувся з письмовою заявою про застосування позовної давності, сплив якої є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строку виконання грошового зобов'язання за договором, протирічить ст. 61 Конституції України, яка встановлює заборону подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеній в постанові від 21.10.15 у справі № 6-2003цс15.

Позивач в поданих поясненнях, заперечуючи викладені у відзиві доводи відповідача, посилається на їх безпідставність з огляду на переривання позовної давності внаслідок проведення часткових оплат основного боргу в сумі 100000 грн. - 30.07.2015 та 100000 грн. - 28.03.2017, а також визнання основного боргу згідно листів № 135 від 11.02.2016 та № 227 від 29.03.2017, у зв'язку з чим відлік позовної давності починався заново.

Стосовно твердження відповідача про неможливість одночасного застосування штрафу і пені за порушення договору, виходячи з приписів ст. 61 Конституції України, позивач звернув увагу на те, що у випадку порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формою неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду України від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/11.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

На підставі ч. 6 ст. 182 ГПК України, з урахуванням приписів ч. 1, п. 1 ч. 3, ч. 6 ст. 202 ГПК України підготовче засідання по справі закінчено, а підготовче провадження - закрито.

Після закінчення підготовчого засідання судом відкрито та розпочато розгляд справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, взявши до уваги заперечення відповідача, викладені в поданому відзиві, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку, суд

в с т а н о в и в:

Третього квітня 2015р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу п. Шулік А.О., відповідно до якого ПАТ "УКРГІПРОШТУВ" зобов'язався передати у власність ТОВ "Кредо-Інвест-Строй" об'єкт нерухомості - пожежне депо, розташоване за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, буд. № 2-б вартістю 1600000 грн. (з ПДВ). (а.с. 12-17).

Факт передачі продавцем у власність покупця визначеного умовами договору об'єкта нерухомості підтверджено складеним між ними актом приймання-передачі від 03.04.2015, підписаного уповноваженими представниками та засвідченого печатками юридичних осіб, що свідчить про виконання позивачем договірних зобов'язань. (а.с. 18).

У пунктах 2.2 та 2.3 договору купівлі-продажу сторонами був встановлений наступний порядок та строк проведення розрахунку за придбаний об'єкт нерухомості: 500000 грн. - в день підписання договору (03.04.2015); 1100000 грн. - до 04.05.2015 включно. Покупець вважається таким, що повністю виконав свій обов'язок по оплаті ціни (вартості) продажу майна з моменту перерахування коштів у сумі, вказаній у п. 2.1 даного договору, на рахунок продавця.

Відповідач зобов'язання по оплаті придбаного нерухомого майна здійснював з порушенням встановлених умовами договору строків, перерахувавши позивачу 1100000 грн., у тому числі: 03.04.2015 - 500000 грн.; 13.05.2015 - 200000 грн.; 13.07.2015 - 150000 грн.; 29.07.2015 - 50000 грн.; 30.07.2015 - 100000 грн., 28.03.2017 - 100000 грн.

Станом на 30.09.2017 борг відповідача за придбане нерухоме майно складає 5600000 грн.

У пунктах 5.2 та 5.3 договору купівлі-продажу сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати, встановлених п. 2.2 цього договору, він зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочки, а за прострочення понад 20 днів додатковий штраф у розмірі 50 % від суми прострочки. Сплата пені та штрафу не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань за даним договором.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань по своєчасній оплаті придбаного майна, з урахуванням положень ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 549, 550, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, 655 ЦК України, ст. 230 ГК України, згідно наданого розрахунку за період прострочки з 13.05.2015 по 30.09.2017, з урахуванням сум проведених оплат, позивач нарахував відповідачу 569334 грн. 25 коп. пені, застосовуючи подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла протягом періоду прострочки від простроченої суми; 43857 грн. 53 коп. річних за ставкою 3 % та 177809 грн. 46 коп. інфляційних втрат, застосовуючи сукупний коефіцієнт інфляції, встановлений протягом періоду прострочки. За прострочку оплати понад 20 днів, позивач також нарахував 450000 грн. штрафу, передбаченого п. 5.2 договору купівлі - продажу від простроченої суми, яка станом на 25.05.2015р. становила 900000 грн.

Письмових заперечень щодо поданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум, відповідач суду не надав.

З урахуванням наданих доказів, вищеперелічених правових норм, суд визнав позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 500000 грн. основного боргу, 177809 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 43857 грн. 53 коп. річних, 450000 грн. штрафу та 209523 грн. 29 коп. пені, разом 1381190 грн. 28 коп.

В задоволенні позову в частині стягнення 359810 грн. 96 коп. пені (569334,25 - 209523,29) відмовлено з урахуванням наступного.

Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 232 ГК України передбачає порядок застосування штрафних санкцій.

Частина 6 зазначеної статті встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу передбачено, що зобов'язання по перерахуванню 1100000 грн. за придбаний об'єкт покупець мав виконати до 04.05.2015р.

Відтак з 05.05.2015р. зобов'язання по перерахуванню зазначеної суми є простроченим.

Пунктом 5.2 цього договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строку оплати, він зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 20 днів додатковий штраф у розмірі 50 % від суми прострочки.

З урахуванням припису ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті придбаного майна припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, у конкретному випадку має бути застосовано порядок застосування штрафних санкцій, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто з 05.05.2015 по 05.11.2015р., а не з 05.05.15 по 30.09.2017, як зазначено позивачем в наданому розрахунку.

Зважаючи на викладене, господарський суд визнав позов обґрунтованим в частині стягнення пені (з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат), нарахованої з 05.05.15 по 05.11.2015, розмір якої складає 209523 грн. 29 коп.

Судом не приймаються доводи відповідача, викладені в поданому відзиві, щодо пропуску позивачем встановленої ст. 258 ЦК України спеціальної позовної давності, її застосування та відмови в позові з урахуванням припису ч. 4 ст. 267 ЦК України внаслідок спливу позовної давності.

Частиною 1 статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати зокрема письмове прохання відстрочити сплату боргу.

У справі, що розглядається, умовами договору визначено строк виконання зобов'язання - 04.05.2015 , тобто зобов'язання є простроченим з 05.05.2015.

30.07.2015 відповідач сплатив позивачу 100000 грн. в рахунок часткової оплати боргу, що підтверджується наданою в матеріали справи банківською випискою, що у розумінні припису ст. 264 ЦК України перервало строк позовної давності і її відлік почався заново з 30.07.2015.

24.02.2016 позивач отримав лист відповідача № 135 від 11.02.2016 про визнання заборгованості за придбане нерухоме майно в сумі 600000 грн. та відстрочку сплати боргу на шість місіяців, що знову перервало строк позовної давності і її відлік почався заново.

28.03.2017 відповідач сплатив позивачу 100000 грн. в рахунок оплати боргу, а листом № 327 від 29.03.17, який позивач отримав 03.04.2017 визнав наявний борг в сумі 500000 грн. та просив про його відстрочку до середини літа 2017р., що у розумінні ст. 264 ЦК України знову перервало строк позовної давності і її відлік починався заново.

Належно засвідчені копії банківських виписок, що свідчать про часткове перерахування боргу та листів про визнання боргу та його розстрочку/відстрочку надано в матеріали справи, оригінали листів були надані суду для огляду в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням вищеперелічених обставин, строк позовної давності переривався і його перебіг починався заново (ч. 3 ст. 264 ЦК України) як за основною вимогою так і щодо стягнення пені, штрафу, річних та інфляційних втрат за прострочення боржником грошового зобов'язання.

Щодо твердження відповідача про неможливість одночасного застосування штрафу і пені за порушення передбаченого договором грошового зобов'язання, виходячи з приписів ст. 61 Конституції України, суд зазначає наступне.

У випадку порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою положеннями ст. 627 ЦК України, якою передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формою неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція також викладена у постанові Верховного суду України від 27.04.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011.

Витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 20717 грн. 85 коп., з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй", 73026, м. Херсон, вул. Кірова, 14-а, код ЄДРПОУ 33929583, р. рахунки не відомі на користь Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" (ПАТ "УКРГІПРОШТУВ"), 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, код ЄДРПОУ 04691254, р. рахунки не відомі 500000 (п'ятсот тисяч) грн. основного боргу, 209523 (двісті дев'ять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 29 коп. пені, 450000 (чотириста п'ятдесят тисяч) грн. штрафу, 177809 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот дев'ять) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 43857 (сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 53 коп. річних та 20717 (двадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 85 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області. (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складене 30.01.2018.

Суддя Н.О. Задорожна