Постанова

від 24.01.2018 по справі 805/2357/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року справа №805/2357/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар - Чернявська К.Г.

за участю представників:

позивача - Герасименко Ю.В., довіреність № 14 від 21.07.2017 року

відповідача - Колеснікова О.М. довіреність від 15.12.2017 року № 36565/10/05-99-10-05

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі № 805/2357/17-а (суддя 1 інстанції Кониченко О.М. у приміщенні суду вул. Добровольського, 1, м. Слов'янськ, повний текст складено 25 червня 2017 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківський вогнетривкий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 року № 0000181400,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод , звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 року № 0000181400 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ДВЗ за податком на додану вартість на суму 2534265,00грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1689510,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 844755,00грн.

Постановою від 18 вересня 2017 року Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги товариства.

Визнав протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 31 травня 2017 року №0000181400 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод за податком на додану вартість на суму 2534265 грн. у тому числі за основним платежем 1689510 грн. та штрафними санкціями 844755 грн.

Стягнув з відповідача на користь підприємства витрати з судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, пославшись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначив, що дані податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених контрагентами 2-ї ланки ТОВ Техснабпостач , ТОВ Люкс Тайм , за жовтень 2016 року ТОВ Вест Форт Лтд , ТОВ Емі Груп , ТОВ Оптіма Плас , за листопад 2016 року по контрагенту - покупцю 2-ї/3-ї ланки ТОВ ДВЗ та податкових накладних, складених іншими контрагентами - продавцями по задекларованому ними ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг, свідчить про те, що зареєстровані в ЄРПН в звітних періодах жовтень, листопад 2016 року податкові накладні, були складені на постачання товарів, по яким відсутнє реальне (законне) джерело походження (відсутній фактичний виробник, імпортер, продавець, що набув право власності на такі товари в законний спосіб, не порушуючи чинного законодавства). Відсутність підтвердження факту реального одержання (придбання) кожним із контрагентів товару такого ж найменування і відповідної кількості від інших (не задіяних у ланцюгу) постачальників у досліджуваному та попередніх звітних періодах свідчить про нереальність (неможливість) здійснення кожним таким контрагентом послідуючої поставки (продажу) саме таких товарів по всьому ланцюгу його документально оформленого нереального руху, включно до контрагентів 1-ї/2-ї ланки та, відповідно, до контрагента 2-ї/3-ї ТОВ Дружківський вогнетривкий завод . На думку апелянта контрагенти 1-ї ланки - імпортери, виробники не встановлені і їх наявність не підтверджується даними податкових накладних, зареєстрованими будь - якими контрагентами - продавцями по задекларованому всіма контрагентами ланцюгу постачання товарів. Відповідач вважає, що фактичний рух таких товарів неможливий за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій, до платника податків 2-ї/3-ї ланки ТОВ Дружківський вогнетривкий завод . Тому також вважає, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1689510грн., у тому числі за жовтень 2016 року у сумі 1074285грн., за листопад 2016 року у сумі 615225грн., в результаті чого встановлено, заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в рядках 18.1 декларацій всього у сумі 1689510грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, проти чого заперечував представник позивача, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 34283984, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління ДФС у Донецькій області.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ ТЕХСНАБПОСТАЧ , ТОВ ЛЮКС ТАЙМ за період з 01.10.2016 по 31.10.2016, з ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД , з ТОВ ЕМІ ГРУП з ТОВ ОПТІМА ПЛАС за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 за результатом чого складено акт від 17.05.2017 року №140/05-99-14-06/34283984.

Згідно висновків акту, перевіркою відповідача по відображеним в бухгалтерському обліку і податковому обліку з податку на додану вартість підприємства за період з 01.10.2016 року по 30.11.2016 року операціям придбання товарів від нижче зазначених контрагентів встановлено обрив ланцюга постачання товарів, по яким відсутнє реальне (законне) джерело їх походження (відсутність в ланцюгу постачання фактичного виробника, імпортера чи посередника), внаслідок чого встановлено формування нижче зазначеними контрагентами по покупцю ТОВ ДВЗ податкових зобов'язань, по операціям, по яким відсутні об'єкти оподаткування, які підпадають під визначення пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп. а) п. 185.1 ст. 185, пп. а)-в) п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 275 5-VI із змінами та доповненнями, у т.ч.: з ТЕХСНАБПОСТАЧ (ЄДРПОУ 40469133) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за жовтень 2016 року податкові зобов'язання в сумі 448947,84 грн., ТОВ ЛЮКС ТАЙМ (ЄДРПОУ 40385216) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за жовтень 2016 року податкові зобов'язання в сумі 625337,24 грн., ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД (ЄДРПОУ 40426938) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за листопад 2016 року податкові зобов'язання в сумі 443012,91 грн., ТОВ ЕМІ ГРУП (код за ЄДРПОУ 405293 96) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за листопад 2016 року податкові зобов'язання в сумі 150003,42 грн., ТОВ ОПТІМА ПЛАС (код за ЄДРПОУ 40385106) по задекларованому ним ланцюгу постачання товарів за листопад 2016 року податкові зобов'язання в сумі 22208,64грн.

За підсумками акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2017 року №0000181400, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2016 року у загальному розмірі 2534265 грн. з яких 1689510 грн. за податковим зобов'язанням та 844755 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідно до даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН та додатків 1, 5 до декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ Дружківський вогнетривкий завод за звітні періоди: жовтень, листопад 2016 року сформувало податковий кредит в загальній сумі 6329281 грн. у т.ч. за жовтень 2016 року у сумі 3312370 грн., за липень 2016 року у сумі 3016911 грн., у тому числі по податкових накладних, складених і зареєстрованих в ЄРПН контрагентами:

1) ТОВ "ТЕХСНАБПОСТАЧ" (код за ЄДРПОУ 40469133), яким складено з 10.10.2016 по 13.10.2016 податкові накладні по покупцю ТОВ ДВЗ на загальну суму 2693687,10 грн. у т.ч. ПДВ 448947,84 грн., своєчасно зареєстрованих в ЄРПН, із зазначенням в них номенклатури товарів 3-х найменувань: Руда хромова у кількості 20 т за ціною 20790 грн. за 1 т, Магнезит 97% у кількості 18 т за ціною 22116 грн. за 1 т, Глинозем табулярний Т-60 у кількості 43,91 т за ціною 32586 грн. за 1 т;

2) ТОВ ЛЮКС ТАЙМ (код за ЄДРПОУ 40385216), яким складено з 26.10.2016 по 31.10.2016 податкові накладні по покупцю ТОВ ДВЗ на загальну суму 3752023,44 грн., у т.ч. ПДВ 625337,24 грн. своєчасно зареєстрованих в ЄРПН, із зазначенням в них номенклатури товарів 4-х найменувань: Лом МКВ у кількості 150 т за ціною 9810 грн. за 1 - т, Лом ХП у кількості 170 т за ціною 8620 грн. за 1 т, Лом ВГЛ у кількості 25 т за ціною 4525 грн. за 1 т, Лом ПУ у кількості 14,63 т за ціною 5240 грн. за 1 т;

3) ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД (ЄДРПОУ 40426938), яким складено з 07.11.2016 по 09.11.2016 податкові накладні по покупцю ТОВ ДВЗ на загальну суму 2658077,46 грн. у т.ч. ПДВ 443012,91 грн., своєчасно зареєстрованих в ЄРПН, із зазначенням в них номенклатури товарів 3-х найменувань: Руда хромова у кількості 14.5 т за ціною 20790 грн. за 1 тону, Глинозем табулярний у кількості 37.6 т за ціною 32585,50 грн., за 1 т, Магнезит 97% у кількості 87,11 т за ціною 8610 за тону 1 т;

4) ТОВ ЕМІ ГРУП (код за ЄДРПОУ 40529396), яким складено з 08.11.2016 по 21.11.2016 податкові накладні по покупцю ТОВ ДВЗ на загальну суму 900020,52 грн. у т.ч. ПДВ 150003,42 грн., своєчасно зареєстрованих в ЄРПН, із зазначенням в них номенклатури товарів 1-го найменування: Лом ХП у кількості 87.11 т за ціною 8610 грн. за 1 т;

5) ТОВ ОПТІМА ПЛАС (код за ЄДРПОУ 403Х5106), яким складено 21.11.2016 податкову накладну по покупцю ТОВ ДВЗ на загальну суму 133251,80 грн. у т.ч. ПДВ 22208,64 грн., своєчасно зареєстрованих в ЄРПН, із зазначенням в них номенклатури товару 1-го найменування: Лом ПХ у кількості 12,9 т за ціною 8608 грн. за 1 т.

ДПІ у м. Дружківці отримало інформацію про діяльність вищезазначених підприємств (контрагентів позивача) щодо проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру при відображенні податкових зобов'язань та податкового кредит по ланцюгам постачання товарів, робіт, послуг, формують податковий кредит за рахунок підприємств, які здійснюють у першому ланцюгу постачання товарів номенклатури, що відрізняється від номенклатури придбання за даними Єдиного реєстру податкових накладних - заміна товарної номенклатури по ланцюгам постачання. які не мають необхідних результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності кваліфікованого персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, власного чи орендованого нерухомого майна автомобільного транспорту.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог та оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань діяльності позивача пов'язана з виробництвом вогнетривких виробів (23.20 КВЕД).

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що 7 жовтня 2016 року між ТОВ Дружківським вогнетривким заводом і ТОВ ТЕХСНАБПОСТАЧ було укладено договір поставки за № 3/58-16 згідно якого Постачальник ТОВ ТЕХСНАБПОСТАЧ зобов'язалось поставити ТОВ Дружківським вогнетривким заводом продукцію, зазначену у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. На виконання вказаного договору в період жовтня 2016 року ТОВ ТЕХСНАБПОСТАЧ поставило ТОВ ДВЗ продукцію на загальну суму 2693687,10 грн., у т.ч. ПДВ 448947,84 грн., із зазначенням номенклатури товарів 3-х найменувань, всього у кількості 81,91 т, а саме руда хромова у кількості 20 т, магнезит 97% у кількості 18 т, глинозем табулярний - Т-60 у кількості 43,91 т), що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, наданими для перевірки та які зазначені в Акті перевірки .

03 жовтня 2016 року між ТОВ Дружківським вогнетривким заводом і ЛЮКС ТАЙМ було укладено договір поставки за № 03/1-16-2, згідно до якого Постачальник ТОВ ЛЮКС ТАЙМ зобов'язалось поставити позивачу продукцію, зазначену у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання вказаного договору в період з 01.10.2016 року по 31.10.2016 року ТОВ ЛЮКС ТАЙМ поставило до ТОВ ДВЗ продукцію 4-х найменувань, на загальну суму 3752023, 44 грн., у т.ч. ПДВ 625337,24 грн., а саме Лом МКВ у кількості 150 т, Лом ХП у кількості 170 т, Лом ВГЛ у кількості 25 т, Лом ПУ у кількості 14,63 т, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, наданими для перевірки та які зазначені в Акті перевірки.

02 листопада 2016 року між ТОВ Дружківським вогнетривким заводом і ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД було укладено договір поставки за № 3/63-16, згідно до якого Постачальник ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД зобов'язалось поставити ТОВ Дружківський вогнетривкий завод продукцію, зазначену у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. На виконання вказаного Договору в період з 01.10.2016 по 30.11.2016 року ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД поставило ТОВ ДВЗ продукцію 3-х найменувань, на загальну суму 2658077,46 грн., у т.ч. ПДВ 443012,91 грн. у кількості 63 т, а саме Магнезит 97% у кількості 11,3 т, Руда хромова у кількості 14,5 т, Глинозем табулярний Т-60 у кількості 37,6 т, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними , наданими для перевірки та які зазначені в Акті перевірки.

14 листопада 2016 року між ТОВ Дружківським вогнетривким заводом і ТОВ ЕМ1 ГРУП було укладено договір поставки за №3/65-16, згідно до якого Постачальник ТОВ ЕМІ ГРУП зобов'язалось поставити ТОВ ДВЗ продукцію, зазначену у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання вказаного договору в період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року ТОВ ЕМІ ГРУП поставило до позивача продукцію 1-го найменування, а саме Лом ХП у кількості 87,11 т на загальну суму 900020,52 грн., у т.ч. ПДВ 150003,42 грн., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, наданими для перевірки та які зазначені в Акті перевірки.

21 листопада 2016 року між ТОВ Дружківським вогнетривким заводом і ТОВ ОПТІМА ПЛАС було укладено договір поставки за №3/66-16, згідно до якого Постачальник ТОВ ОПТІМА ПЛАС зобов'язалось поставити ТОВ ДВЗ продукцію, зазначену у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання вказаного договору в період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року ТОВ ОПТІМА ПЛАС поставило до ТОВ Дружківським вогнетривким заводом продукцію 1-го найменування, на загальну суму 133251,80 грн., у т.ч. ПДВ 22208,64 грн., а саме Лом ПХ , що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, наданими для перевірки та які зазначені в Акті перевірки.

На підтвердження виконання робіт по всім вищезазначеним договорам позивачем надано до суду прибуткові ордери, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, відомості про вантаж, які мають всі обов'язкові реквізити, передбачені для первинних документів.

Колегія суддів дослідивши податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у жовтні та листопаді 2016 року дійшов висновку що оформлені вони згідно з нормами статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 957 від 22.09.2014 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, надані послуги), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними. Отже, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо фактичного не здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з контрагентами - постачальниками: ТОВ ТЕХСНАБПОСТАЧ , з ТОВ ЛЮКС ТАЙМ , з ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД , з ТОВ ЕМІ ГРУП з ТОВ ОПТІМА ПЛАС , оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, та не підтверджуються належними доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами визначеними в акті перевірки договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами наявними в матеріалах справи.

Крім того, під час судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем доведено факт реального виконання господарських операцій із контрагентом та спростовано висновки акту перевірки в цій частині.

Наданні первинні документи, підтверджують товарність господарської операції з придбання позивачем товару, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту як і підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту.

Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.12 п.140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, відповідно до вимог бухгалтерського обліку, дохід, пов'язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції із надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції із надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення. (п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290).

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім іншого, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У відповідності до п.186.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах б і в цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не може нести відповідальність за невиконання іншими платниками податків своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками чи іншими платниками податків правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом чи іншими платниками податків податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення контролюючим органом наявності схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника чи третіх осіб для одержання платником податків незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Отже, притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісним платником податків (постачальником) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Доказів ухвалення вироку суду, яким було б встановлено, що ТОВ ТЕХСНАБПОСТАЧ , ТОВ ЛЮКС ТАЙМ , ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД , ТОВ ЕМІ ГРУП або ТОВ ОПТІМА ПЛАС здійснюють фіктивне підприємництво, відповідачем до суду не надано, тому суд приходить до висновку про безпідставність стверджень відповідача в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Водночас, акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підстав припущень.

Таким чином, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ ТЕХСНАБПОСТАЧ , з ТОВ ЛЮКС ТАЙМ , з ТОВ ВЕСТ ФОРТ ЛТД , з ТОВ ЕМІ ГРУП з ТОВ ОПТІМА ПЛАС проведені в межах спірного періоду, є фактично не здійсненими.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 31.05.2017 року № 0000181400 було прийнято законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка обставин справи, на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі № 805/2357/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 року № 0000181400 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі № 805/2357/17-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 29 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржено до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова