Постанова

від 23.01.2018 по справі 916/2124/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2124/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.

секретар судового засідання: Іванов І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ»

на рішення Господарського суду Одеської області, ухваленого 30 жовтня 2017 року о 10-55 год., суддя Демешин О.А., м. Одеса, повний текст складено 31.10.2017р.,

по справі № 916/2124/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ»

до: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ПІВДЕННИЙ»

про стягнення 33200,00 грн.,

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю,

Від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ПІВДЕННИЙ» про стягнення коштів у розмірі 33200,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням свого обов'язку Банком щодо повернення грошових коштів, сплачених засновниками ТОВ Стройфінанс на рахунок, відкритий у Банку та грунтуються на тому, що Банком були привласнені кошти ТОВ Стройфінанс (після зміни найменування ТОВ СКС Південь ), що були внесені засновниками ТОВ Стройфінанс в рахунок статутного капіталу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017 року по справі № 916/2124/17 (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що ТОВ „Стройфінанс» (правонаступником якого є позивач по справі - ТОВ „СКС Південь» ) не набуло права власності на грошові кошти в сумі 33200 грн., оскільки не отримувало їх на свій поточний рахунок, який згідно із п. 3.2. Інструкції НБУ № 492 від 12.11.2003 року (в редакції від 10.08.2005 року) мав бути відкритий за умов подання до банку відповідної заяви про відкриття поточного рахунку за підписом керівника або іншої уповноваженої на це особи, копії свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ „Стройфінанс» в органі виконавчої влади, копії належним чином зареєстрованого установчого документа, копія довідки про внесення товариства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копії документа, що підтверджує взяття цього товариства на облік в органі державної податкової служби та картки із зразками підписів і відбитка печатки.

Крім того, щодо грошових коштів, внесених на рахунок для формування статутного капіталу по квитанціям від 28.09.2005р. № 05 в сумі 14940грн. та № 06 в сумі 1660грн., слід зазначити, що на цю дату ТОВ „Стройфінанс» взагалі не могло набути вказані кошти у власність, оскільки ще не було зареєстроване і не мало цивільної правоздатності.

Власне, сам позивач у своїй позовній заяві погоджується з тим, що ТОВ „Стройфінанс» не набуло права власності на грошові кошти, внесені засновниками на рахунок для формування статутного капіталу.

Оскільки позивач не набув права власності на грошові кошти в сумі 33200 грн., то підстав для задоволення позову судом не вбачається. Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, та стягнути з відповідача на користь позивача 33200 грн., посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ СКС Південь , суд виходив з того, що відкритий відповідачем рахунок № 26005311123801 для формування статутного капіталу не є поточним рахунком підприємства, та є рахунком банку для обліку внесених засновниками товариства, яке мало бути створено у майбутньому, грошових коштів, які після державної реєстрації юридичної особи та виконання вимог п. 3.2. Інструкції НБУ № 7492, за заявою зареєстрованої юридичної особи перераховуються на відкритий банком поточний рахунок такої особи. У даному випадку такий поточний рахунок відкривається на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Однак апелянт вважає такий висновок суду є помилковим, виходячи з такого.

В матеріалах справи є картка зі зразками підписів та заява від 28.09.2005 р. на відкриття ТОВ Стройфінанс (який в подальшому і був перейменований у Товариство з обмеженою відповідальністю „СКС Південь ) поточного рахунку з відміткою банку про відкриття поточного рахунку. Банком був відкритий поточний рахунок № 26005311123801.

Про те, що цей рахунок є поточним рахунком саме позивача свідчить також його номер. Відповідно до п.п. 11 розділу Загальні положення Інструкції Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України , затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 280, у класі 2 Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкладами (депозитами). Рахунки цього класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) - суб'єктами господарювання, органами державної влади та самоврядування, фізичними особами. За рахунками суб'єктів господарювання обліковуються кошти юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно розділу Класи, рахунки та їх призначення вищезазначеної інструкції №280 за рахунками 26 обліковуються кошти клієнтів банку. Призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу суб'єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ), у тому числі поточні рахунки суб'єктів господарювання та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт. На цьому рахунку також обліковуються суми, що перераховуються клієнтами для формування статутного капіталу до їх реєстрації як юридичних осіб.

Крім того, суд першої інстанції в рішенні, що оскаржується, зазначив що відкритий рахунок не є поточним, посилаючись на п. 4.2. Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній валюті та іноземній валюті від 12.11.2003 р. № 492 (в редакції від 10.08.2005 року), відповідно до якого рахунок, відкритий Банком для формування статутного капіталу починає функціонувати як поточний після одержання банком документів, передбачених пунктом 3.2 цієї Інструкції, та отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Але статус рахунку як поточного та початок його функціонування - не є тотожними поняттями. ОСОБА_1 рахунку як поточного зазначається з відкриття рахунку. А початок його функціонування - після державної реєстрації та повідомлення органів державної податкової служби. Дійсно, здійснювати розрахунково-касові операції відповідно до розділу 5 Інструкції НБУ № 492 можливо після виконання вищезазначених вимог. Але це не змінює а ні власника рахунку та коштів на ньому, а ні саме статусу рахунку як поточного.

Доречі, частина внеску до статутного капіталу у сумі 16600 грн. (що складає 50% статутного капіталу) була внесена через один рік після реєстрації підприємства, а саме 06.10.2006 року, що підтверджує той факт, що рахунок працював, як рахунок саме підприємства.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що жодною нормою права не передбачено граничного строку протягом якого суб'єкт господарської діяльності має надати банку документи про державну реєстрацію та повідомлення податкового органу. Жодним нормативним актом України також не визначається будь -яких вимог щодо строку, протягом якого суб'єкт господарської діяльності має витратити належні йому кошті. Власник розпоряджується своїм майном на свій розсуд .

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає про правомірність закриття рахунку у зв'язку з тим, що операції не здійснювалися протягом трьох років. Але цією ж інструкцією НБУ № 492 визначений вичерпний перелік випадків, за якими рахунок може бути закритий банком.

Відповідно до п. 20 Інструкції Порядок закриття рахунків клієнтів банків , а саме п. 20.1. Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

на підставі заяви клієнта;

на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, управителя майна тощо);

у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця);

на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.?

За наявності рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою банк закриває рахунки таких осіб і протягом трьох робочих днів надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо таких рахунків. Залишки коштів за такими рахунками перераховуються на окремі аналітичні рахунки, що відкриті за балансовим рахунком, визначеним Національним банком для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. У разі ненадходження протягом семи робочих днів розпоряджень від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу або рішення суду стосовно вжиття чи невжиття заходів щодо цих коштів банк зараховує ці кошти на балансовий рахунок, визначений Національним банком для обліку коштів за недіючими рахунками клієнтів.

Таким чином, враховуючи наявність коштів на рахунку позивача, відповідач не мав підстав для закриття рахунку.

Також банк не мав підстав для списання коштів з рахунку позивача, та відмова у виконанні розпорядження позивача щодо перерахування коштів є безпідставною.

Щодо висновку суду стосовно того, що до реєстрації товариство не має цивільної правоздатності, то апелянт зазначає, що по-перше на час виникнення спірних правовідносин, законодавством України, а саме ст. 144 ЦК України, ч. 4 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , п. 4.2. Інструкції НБУ № 492 передбачений механізм формування статутного капіталу товариства до його реєстрації, тобто формування статутного капіталу є обов'язковою умовою реєстрації товариства, по-друге, 50% статутного капіталу була внесена після державної реєстрації товариства, але суд не надав правову оцінку цим обставинам.

Враховуючи вищенаведене, на думку скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що товариство не набуло права власності на грошові кошти в сумі 33200 грн., оскільки не отримувало їх на свій поточний рахунок, а також про те, що рахунок, відкритий Товариством є рахунком банку, а тому банк просто перерахував свої кошти з одного рахунку на другий , є помилковим.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ АБ „ПІВДЕННИЙ» апеляційну скаргу не визнає, вважає її необґрунтованою, а рішення законним та правомірним, з мотивів, викладених у відзиві.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» до провадження колегією суддів у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Розгляд апеляційної скарги призначено на 12 грудня 2017 року о 11:20 год.

Ухвалою суду від 12.12.17р. розгляд справи відкладався на 23.01.2018 року.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції, інших заяв та клопотань заявлено не було.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено вірно судом, 28.09.2005 року до Акціонерного Банку „Південний» звернулась гр. ОСОБА_6, яка діяла від імені гр.гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі довіреностей від 05.09.2006 року №№ 2038,2040 (а.с.77-78), із заявою про відкриття Товариству з обмеженою відповідальністю „Стройфінанс» (який в подальшому був перейменований у Товариство з обмеженою відповідальністю „СКС Південь» ) рахунку для формування статутного фонду у гривнях.

Згідно відмітки банку на заяві, рахунок для формування статутного капіталу відкрито 28.09.2005 року, якому присвоєно № 26005311123801 (а.с.72).

В той же день, на відкритий у АБ Південний рахунок №26005311123801 для формування статутного капіталу товариства, засновник ТОВ Стройфінанс ОСОБА_7 перерахував 14940 грн. в рахунок свого внеску в статутний капітал відповідно до квитанції №05 від 28.09.2005 року (а.с.25).

Також відповідно до квитанції №06 від 28.09.2005 року засновником ТОВ Стройфінанс ОСОБА_9 перераховано 1660 грн. в рахунок внеску в статутний капітал (а.с.23).

Довідкою АБ Південний №15/13393 від 03.10.2005 року підтверджено, що засновниками було внесено внесок в Статутний капітал підприємства, а саме : ОСОБА_7 - 14940 грн., ОСОБА_9 - 1660 грн.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11.10.2005 року державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Стройфінанс (номер запису 15561020000012561).

Згодом, 06.10.2006 року засновниками ТОВ Стройфінанс було здійснено платежі на відкритий у АБ Південний рахунок - ОСОБА_7 - 14940 грн. відповідно до квитанції №10 від 06.10.06р., ОСОБА_9 - 1660 грн. відповідно до квитанції №10 від 06.10.06р.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Стройфінанс №3 від 09.12.2016 року, змінено найменування ТОВ Стройфінанс на ТОВ СКС Південь .

В подальшому, 13.12.2016р. між ТОВ „Стройфінанс» та ПАТ АБ „ПІВДЕННИЙ» було укладено договір банківського рахунку за №ВА1/1580/0034679 від 13.12.2016 року, на підставі якого відповідач відкрив Товариству з обмеженою відповідальністю „Стройфінанс» поточний рахунок №26508010034679.

Як стверджує позивач, 14.12.2016 року ним була надана заява Відповідачу про зарахування коштів сплачених засновниками для формування статутного капіталу товариства на поточний рахунок 26508010034679.

Листом вих.№14-11316 від 27.02.2017 року ПАТ АБ Південний відмовлено у поверненні коштів ТОВ „Стройфінанс» , та повідомлено про неможливість повернення грошових коштів товариству, оскільки залишок коштів з рахунку у зв'язку з відсутністю по ньому операцій протягом 3-х років, 23.11.2009р. були перераховані на рахунок банку, який призначено для обліку кредиторської заборгованості банку перед клієнтами за недіючими рахунками, а в подальшому, за набувальною давністю, стали власністю банку.

Відмова Банку повернути кошти стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 33200грн.

Відповідно до ст.1066 ЦК України, в редакції станом на час виникнення правовідносин (28.09.2005 року), за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ст.1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. N 492, регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні, зокрема, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти).

Відповідно до положень п.п.1 14, 1.18 Інструкції, днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі "Відмітки банку".

У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві, уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунку клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку.

Згідно п.4.2 Інструкції, під час відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу, пайового або неподільного фонду) суб'єкта господарювання - юридичної особи (крім банків) подаються: заява про відкриття поточного рахунку (додаток 1), що підписана уповноваженою засновниками (учасниками) особою; один примірник оригіналу установчого документа або його копія, засвідчена нотаріально; рішення засновників (учасників) про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за цим рахунком, яке оформляється у формі довіреності, засвідченої нотаріально (якщо хоча б одним із засновників (учасників) є фізична особа); картка із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 2), у якій наводиться зразок підпису особи, якій засновниками (учасниками) надано право розпорядчого підпису. Картка приймається без відбитка печатки та засвідчується підписом уповноваженого працівника банку.

Кошти на цей рахунок перераховуються засновниками (учасниками) для формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу, пайового або неподільного фонду) суб'єкта господарювання - юридичної особи до його державної реєстрації як юридичної особи. Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після одержання банком документів, передбачених пунктом 3.2 цієї Інструкції, та отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання - юридичної особи. У разі відмови в державній реєстрації суб'єкта господарювання - юридичної особи або в інших випадках, передбачених законодавством України, на підставі листа із зазначенням причини закриття рахунку, підписаного уповноваженою засновниками (учасниками) особою, кошти повертаються засновникам (учасникам), а рахунок закривається. Якщо засновником (учасником) господарського товариства є одна особа, то лист із зазначенням причини закриття рахунку підписується цією особою або уповноваженою нею особою.

Згідно із п. 3.2. Інструкції, документами, які необхідно подати для функціонування рахунку (відкритого для формування статутного капіталу) як поточного, є: заява про відкриття поточного рахунку за підписом керівника або іншої уповноваженої на це особи, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, копію належним чином зареєстрованого установчого документа, копія довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, картка із зразками підписів і відбитка печатки.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до моменту надання новоствореною юридичною особою документів, передбачених п. 3.2. Інструкції НБУ № 492 від 12.11.2003 року, та отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби, відкритий банком рахунок для формування статутного капіталу поточним не вважається.

Однак, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ „Стройфінанс» не набуло права власності на грошові кошти в сумі 33200 грн., оскільки не отримувало їх на свій поточний рахунок, який згідно із п. 3.2. Інструкції НБУ № 492 від 12.11.2003 року (в редакції від 10.08.2005 року) мав бути відкритий за умов подання до банку відповідних документів.

Також безпідставним є висновок місцевого господарського суду про те, що 28.09.2005р. ТОВ „Стройфінанс» взагалі не могло набути вказані кошти у власність, оскільки ще не було зареєстроване і не мало цивільної правоздатності.

По-перше, слід зазначити, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Стройфінанс було зареєстроване 11.10.2005 року, зазначені відомості знаходяться у публічному доступі.

Апеляційний суд зауважує, що Банк не позбавлений права перевірити відомості щодо реєстрації юридичної особи шляхом отримання витягу з ЄДР, однак не скористався своїм правом, та розпорядився рахунком товариства на свій розсуд, порушивши права особи - власника рахунку.

Крім того, особливістю рахунку для формування статутного капіталу є те, що він відкривається для ще не створеного товариства, яке мало бути створено у майбутньому, однак кошти зараховуються в статутний капітал майбутнього товариства.

Встановлені обставини справи, а саме платіжні доручення з відміткою банку свідчать про зарахування коштів засновників ТОВ Стройфінанс на рахунок, відкритий для формування статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст.12 ЗУ Про господарські товариства , товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Отже, ТОВ Стройфінанс не отримано кошти на поточний рахунок, оскільки зазначені кошти зараховано на спеціальний рахунок для формування статутного капіталу, що, однак, не позбавляє товариство права власності на ці кошти.

Відповідно, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що здійснювати розрахунково-касові операції відповідно до розділу 5 Інструкції НБУ №492 можливо після надання необхідних документів та отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби, але це не змінює права власності товариства на кошти на ньому.

Доводи Банку про те, що позивачем не надано всього пакету документів для початку функціонування рахунку, відкритого для формування статутного капіталу ТОВ Стройфінанс , як поточного, а тому цей рахунок є рахунком Банку для обліку внесених ТОВ Стройфінанс коштів - судова колегія вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Апеляційний суд зауважує, що ненадання необхідних документів, незавершення процедури переведення рахунку для формування статутного капіталу в статус поточного не є підставою для закриття рахунку позивача, та не наділяє Банк правом розпоряджатись коштами, що належать ТОВ Стройфінанс шляхом зарахування коштів у розмірі 33200 грн. на свій рахунок для обліку кредиторської заборгованості.

Крім того, доводи Банку про те, що рахунок не функціонував, спростовуються матеріалами справи, а саме - згідно квитанцій №10 від 06.10.06р. засновниками ТОВ Стройфінанс ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було перераховано 14940 грн. та 1660 грн. відповідно, на відкритий у АБ Південний рахунок.

Зазначені платежі прийнято Банком без зауважень, не повернуто платникам, та згідно відбитків печатки Банку, зараховано на рахунок №26005311123801, що свідчить про те, що він функціонував.

Доводи Банку про набувальну давність взагалі не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки, по-перше, відсутня дата закриття рахунку №26005311123801, з якої можливо було б відраховувати 5 років.

Як вбачається з картки із зразками підписів і відбитка печатки, рахунок відкрито 28.09.2005 року, а з напису на звороті картки вбачається, що рахунок закрито 27.11.2009 року - через 4 роки після його відкриття.

Таким чином, відповідач помилково зазначає, що у Банку виникло право власності за набувальною давністю у зв'язку з відсутністю звернення позивача впродовж 11 років, адже рахунок було закрито вже у 2009 році.

По-друге, відповідно до положень ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, кошти, внесені засновниками на рахунок, відкритий у Банку, не є власністю Банку, а являються власністю Товариства, в статутний фонд якого внесені кошти.

Крім того, як зазначалось вище, відповідно до ст.12 ЗУ Про господарські товариства , товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Отже, з моменту зарахування коштів в статутний фонд Товариство безперервно володіє цими коштами та є їх власником, та зберігає свої кошти на рахунку, відкритому у банку.

Відповідно до ст.1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Зазначена стаття не передбачає випадків розпорядження коштами клієнта у зв'язку з відсутністю звернень клієнта, використання ним своїх коштів, чи заявлення своїх прав на ці кошти.

За таких обставин, судова колегія зазначає, що закриття 27.11.2009 року рахунку №26005311123801, та зарахування коштів у розмірі 33200 грн. на свій рахунок для обліку кредиторської заборгованості здійснено Банком незаконно та в порушення права власності ТОВ Стройфінанс (після зміни найменування - ТОВ СКС Південь ), яке гарантується нормами ст.ст.1066, 1068, 1071 ЦК України, ст.12 ЗУ Про господарські товариства .

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає про помилковість та необґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що ТОВ Стройфінанс не набуло право власності на кошти, оскільки ще не було зареєстроване і не мало цивільної правоздатності, та доходить висновку про незаконність відмови АБ Південний у поверненні позивачу коштів у розмірі 33200 грн., що внесені засновниками в статутний фонд товариства та належать йому на праві власності.

За таких обставин, рішення Господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017 року у справі № 916/2124/17 підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» слід задовольнити та стягнути Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ПІВДЕННИЙ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» 33200,00 грн.

Відповідно до п. «в» ч. 4 ст. 282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи скасування рішення суду першої інстанції, судові витрати покладаються на відповідача у справі.

Керуючись статтями 270, п.2 ч.1 ст. 275, п.4 ч.1 ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2017 року по справі № 916/2124/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ПІВДЕННИЙ» (65059, м.Одеса, вул.Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» (65078, м.Одеса, вул.Космонавтів, 32, код ЄДРПОУ 33812756, р/р 2600705 в ЮГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м. Одеса, МФО 351005) 33200,00 (тридцять три тисячі двісті) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ПІВДЕННИЙ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СКС ПІВДЕНЬ» 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору за подання позову, 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.01.2018 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М ОСОБА_5