Постанова

від 22.01.2018 по справі 809/768/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/8557/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Бастет-НП та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, ухвалену головуючим суддею Григорук О.Б. о 16:12:47 у м.Івано - Франківську, повний текст складений 04.07.2017 року, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бастет-НП до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бастет-НП (надалі - ТзОВ Бастет-НП ) звернулося з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001031406 та №0001021406 від 01.03.2017 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року адміністративний позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001031406 від 01.03.2017 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ТзОВ Бастет-НП та ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржили постанову суду першої інстанції. Вважають, що судом першої інстанції обставини, що мають значення для справи, з'ясовані неповно, висновки суду не відповідають встановленим обставинам та порушені норми матеріального права.

ТзОВ Бастет-НП вважає постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не наведено жодної норми, яка б ставила в залежність право платника податків проводити переоцінку основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації від строку перебування основних засобів, що переоцінюються, на балансі платника. Переоцінка основних засобів в податковому обліку станом на 31.12.2014 року, яка була здійснена на основі наказу ТзОВ Бастет-НП №2-0З від 01.11.2014 року та відображена у податковій звітності відповідно до п.146.21 ст.146 ПК України у редакції, що діяла до 01.01.2015 року, згідно якої платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації. Збільшення вартості об'єктів основних засобів, що амортизується здійснюється станом на кінець року (дату балансу), за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року. Таким чином, ТзОВ Бастет-НП правомірно включило суму переоцінки основних засобів до залишкової вартості реалізованих основних засобів, що відображена в рядку 1.2.3. додатку РІ до декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік.

ГУ ДФС в Івано-Франківській області не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що порядок обкладення податком на додану вартість операцій з постачання земельної ділянки на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, не залежить від кількості укладених договорів купівлі - продажу з відчуження такої земельної ділянки та об'єктів нерухомості. У випадку, якщо здійснюється операція з постачання (продажу, передання) земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом нерухомості, як окремого об'єкта, то така операція з відчуження звільняється від обкладення ПДВ ( за умови відображення в обліку придбання такої ділянки як окремого об'єкта). У випадку, коли здійснюються операції з постачання (продажу, передання) об'єкта нерухомості разом із землею, котра знаходиться під таким об'єктом й обліковується в загальній вартості об'єкта нерухомості (включається до його вартості), то такі операції підлягають обкладенню ПДВ на загальних підставах. Вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, задовольнивши позов в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0001031406 від 01.03.2017 року. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої апеляційні скарги з підстав, що у них зазначені та заперечили проти задоволення апеляційної скарги опонента.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТзОВ Бастет-НП за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складений акт за №66/09-19-14-06/38330786 від 13.02.2017 року (а.с.24-67).

Актом ГУ ДФС в Івано-Франківській області за результатами розгляду заперечень позивача встановлено порушення п.44.1, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 273793,00 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 273793,00 грн.; - пп.14.1.36, пп.14.1.185, пп.14.1.191, пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, пп.197.1.21 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.5, п.198.6ст.198, п.199.1, п.199.3, п.199.4 ст.199, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, порядків заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказами Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 року, №966 від 23.09.2014 року; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на 183016,00 грн., в т.ч. за листопад 2013 року в розмірі 417,00 грн., за червень 2015 року в розмірі 11852,00 грн. за грудень 2015 року в розмірі 170747,00 грн.

На підставі акта перевірки №66/09-19-14-06/38330786 від 13.02.2017 року та з урахуванням поданих позивачем заперечень, ГУ ДФС України в Івано-Франківській області 01.03.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001021406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 273793,00 грн. (а.с.22) та податкове повідомлення-рішення №0001031406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 228249,00 грн., з яких податкове зобов'язання - 182599,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 45650,00 грн. (а.с.20).

Суд першої інстанції, скасовуючи податкове-повідомлення рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) , виходив з того, що враховуючи обсяг та зміст послуг та товарів, придбаних позивачем та відображених в додатку №6 до акта перевірки, останні не могли бути використані у неоподатковуваних операціях та придбавались з метою забезпечення господарської діяльності, зокрема, функціонування автозаправної станції, що розташована за адресою вул. Кільцева 1, с. Проліски, Бориспільський район, Київська область. Відтак, податковим органом безпідставно здійснено визначення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, а тому податкове повідомлення - рішення №0001031406 від 01.03.2017 року підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення №0001021406 від 01.03.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств, суд виходив з того, що безпідставним є застосування ТзОВ Бастет-НП річного індексу інфляції за 2014 рік при індексації основних засобів, які набуті позивачем у липні - серпні 2014 року та набули статусу основних засобів. Позивачем застосовано річний індекс інфляції, що охоплює період, у якому вказані основні засоби не були введені у експлуатацію та не перебували на балансі позивача.

Апеляційний суд повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції і надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, зазначає наступне.

Під час перевірки встановлено, що у червні 2015 року ТзОВ Бастет-НП реалізовано ПАТ Концерн Галнафтогаз наступні основні засоби:

- відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.06.2015 року б/н об'єкт дорожнього сервісу з автозаправним комплексом на загальну суму 5 408 400 грн. (в т.ч. ПДВ 901 400,00 грн.), в т.ч.: будинок АЗК, літера А-І , загальною площею 180,3 кв. м., - 3633000 грн.; навіси, літери Б , В - 874 000,00 грн. Балансова вартість об'єкту становить З 941 357,62 грн. Акт прийому-передачі від 26.06.2015 року (Київська область, с. Проліски);

- відповідно до договору купівлі-продажу обладнання від 26.06.2015 року №25/06/15/1 реалізовано обладнання відповідно до специфікації на загальну суму - 8 448 960.00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 408 160,00 грн. Акт прийому-передачі від 26.06.2015 року (Київська область, с. Проліски);

- відповідно до договору купівлі-продажу обладнання від 26.06.2015 року №25/06/15-2 реалізовано обладнання відповідно до специфікації на загальну суму - 277 920,00 грн. Акт прийому-передачі від 26.06.2015 року (Київська область, с. Проліски).

За результатами зазначених операцій із реалізації основних засобів у рядку 1.2.3 Сума залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 розділу III Податкового кодексу України, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (пункт 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) додатку Р 1 до декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік ТзОВ Бастет-НП задекларувало залишкову вартість реалізованих основних засобів в розмірі 21 880 359 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ Бастет-НП відповідно до п. 146.21 ст. 146 Визначення вартості об'єктів амортизації Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року) проведено переоцінку об'єктів основних засобів автозаправного комплексу (АЗК) на земельній ділянці, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:К і = [І (а-1) - 10] : 100, де І (а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Також судом першої інстанції встановлено і не спростовано позивачем, що ТзОВ Бастет-НП суму проведеної індексації, як у бухгалтерському обліку, так і у фінансовій звітності чи примітках до фінансової звітності не відображало, у зв'язку з чим, на порушення п. 44.1, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, ТзОВ Бастет-НП завищено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України в частині визначення суми залишкової вартості основних засобів у разі продажу таких об'єктів за 2015 рік в розмірі 1 521 071 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідною умовою правомірності визначення залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів є доведення позивачем правомірності проведеної індексації, в тому числі збільшення вартості об'єктів станом на 31.12.2014 року; при цьому для проведення переоцінки об'єктів основних засобів, із застосуванням щорічної індексації вартості основних засобів такі основні засоби повинні перебувати у експлуатації увесь термін, щодо якого застосовується відповідний індекс інфляції.

Однак, як встановлено і визнається позивачем, основні засоби, індексацію яких здійснено ним, набуті у липні та серпні 2014 року згідно договору №1/20-01/14 від 27.01.2014 року та на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт №1 від 18.07.2014 року, №2 від 31.08.2014 року та №5 від 01.04.2015 року.

За таких обставин безпідставним є застосування річного індексу інфляції за 2014 рік при індексації основних засобів, які набуті позивачем у липні-серпні 2014 року та набули статусу основних засобів згідно актів, наявних у матеріалах справи. У даному випадку позивачем застосовано річний індекс інфляції, що охоплює період, у якому вказані основні засоби не були введені в експлуатацію та не перебували на балансі ТзОВ Бастет- НП .

Апеляційний суд вважає недоведеними покликання апелянта ТзОВ Бастет- НП на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо права платника податків проводити переоцінку основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації залежно від строку перебування основних засобів, що переоцінюються, на балансі платника.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарських операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або і інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 20.04.2000 року, первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції після 01.01.2015 року) залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

-на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

-на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

-на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

-на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

-на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

-на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України).

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно визначено та задекларовано залишкову вартість реалізованих основних засобів у розмірі 21880359,00 грн., оскільки така вартість неправомірно збільшена внаслідок проведеної переоцінки на суму 1521070,61 грн.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення рішення №0001031406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 228249,00 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

ТзОВ Бастет-НП у 2015 році було задекларовано відповідно пп. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 ПК України неоподатковувані операції, зокрема, з реалізації земельних ділянок, які розташовані за адресами: с. Проліски, Бориспільський район, Київська область та вул. Карпенка-Карого, м. Луцьк.

Згідно висновків акта перевірки ТзОВ Бастет-НП не здійснено пропорційного розподілу сум податку на додану вартість до податкового кредиту в частині придбаних товарів і послуг, які використовуються в оподатковуваних операціях та безпідставне віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплаченого за надані послуги та товари, які використовуються у неоподатковуваних операціях.

На підставі доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлених обставини суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зазначені висновки контролюючого органу є необгрунтованими, оскільки виходячи із обсягу та змісту послуг та товарів, придбаних позивачем та відображених в додатку №6 до акта перевірки, останні не могли бути використані у неоподатковуваних операціях та придбавались з метою забезпечення господарської діяльності, зокрема, функціонування автозаправної станції, що розташована за адресою вул. Кільцева 1, с. Проліски, Бориспільський район, Київська область.

При цьому, операції із постачання товарів, робіт послуг зазначених у додатку №6 до акта перевірки, не можуть враховуватись як частка неоподаткованих операцій та застосування розподілу передбаченого ст. 199 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.02.2015 року ТзОВ Бастет-НП придбало у ТзОВ Альтер-Спецпостач земельну ділянку за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого, будинок 5, вартістю 341 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.03.2013 року ТзОВ Бастет-НП придбало у гр.ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вул.Кільцева, І вартістю 911 680,00 грн. без ПДВ.

З метою отримання прибутку вказані земельні ділянки впродовж 2015 року були продані, а саме, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2015 року між ТзОВ Бастет-НП та ПАТ Концерн Галнафтогаз на загальну суму 356 215,00 грн. без ПДВ та згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2015 року на загальну суму 1 247 756,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до абзацу першого пп. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого пп. 197.1.13 п. 197.1 ст.197 р. V ПК України).

Вказані земельні ділянки були придбані та в подальшому продані як окремі об'єкти (що не включені до вартості розміщених на них об'єктів нерухомості), у зв'язку з чим такі операції з продажу земельних ділянок звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п.п.197.1.21 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

В той же час, отримані послуги (придбані товари), що зазначені в Додатку 6 до акта перевірки, використовувалися виключно в оподатковуваних операціях, оскільки зазначені операції не є операціями, що не є об'єктом оподаткування ПДВ в розумінні ст.196 ПК України. Зазначені товари (роботи, послуги) спрямовані, зокрема, на забезпечення функціонування АЗК, що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вул.Кільцева, 1, яке безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю ТОВ Бастет-НП .

Таким чином, сукупний обсяг операцій постачання товарів (робіт, послуг), зазначений у Додатку 6 до акта перевірки, не може враховуватися як частка неоподатковуваних операцій для визначення частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях відповідно до ст. 199 ПК України.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001031406 від 01.03.2017 року.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Бастет-НП та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 809/768/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складене 30.01.2018 року