Рішення

від 26.01.2018 по справі 607/14449/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2018 Справа №607/14449/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, третя особа: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаною позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 сільської ради, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку площею 2,12 га, кадастровий номер 6125280600:01:001:0179, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області. Позовні вимоги мотивує тим, що після смерті його тещі - ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом до складу якої входить вказана земельна ділянка. У видачі свідоцтва про право на спадщину на це майно йому, тобто позивачу, нотаріусом було відмовлено, оскільки на цю земельну ділянку не розроблялась нормативно-грошова оцінка. Ця обставина і змусила ОСОБА_1 звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

В судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача також у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Не з'явився у судове засідання і представник третьої особи, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, всесторонньо, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі, вважає за необхідне зазначити таке:

02 жовтня 2016 року померла ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД № 210103 від 05 жовтня 2016 року, про що 05 жовтня 2016 року у Виконавчому комітеті ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області зроблено відповідний актовий запис № 53.

Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 067099 від 30 квітня 2009 року, за життя ОСОБА_3

належала земельна ділянка площею 2,12 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Це майно вона заповіла позивачу згідно заповіту від 03 березня 2015 року, посвідченого секретарем Виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_4.

Звернувшись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку позивачу було відмовлено, оскільки щодо цього об'єкту нерухомості не розроблялась нормативно-грошова оцінка. Про вказане свідчить копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 листопада 2017 року № 2974/02-17, винесеної державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 Також у цій постанові нотаріусом встановлено, що інший спадкоємець ОСОБА_3, її чоловік, - ОСОБА_6 подав заяву про відмову від спадкування обов'язкової частки у спадщині від 27 березня 2017 року за № 465.

Статтею 1216 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 2 ст. 1270 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином позивач у встановленому законом порядку виявив бажання прийняти спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, до складу якої входить зазначена земельна ділянку, однак позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оформити на це майно право власності та розпоряджатись ним. Таке порушене право ОСОБА_1 слід захистити шляхом визнання за ним права власності на це майно.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 82, 206, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 2,12 га, кадастровий номер 6125280600:01:001:0179, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої 02 жовтня 2016 року ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОСОБА_7